Ухвала

від 27.02.2014 по справі 815/956/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2014 р. м. Київ К/800/29126/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Лосєва А.М., Сіроша М.В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року

у справі № 815/956/13-а

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскор-1"

до: Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Одеської

області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій

та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баскор-1» (надалі також - ТОВ «Баскор», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС (надалі також - ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ від 17квітня 2012 року №263 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Баскор-1»; визнання неправомірними дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Баскор-1» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Таверс», за результатами якої було складено акт від 28 квітня 2012 року № 720/22-3/32039730; визнання протиправними висновків відповідача про відсутність у позивача об'єктів оподаткування по господарським операціям з ТОВ «Таверс» у розумінні статті 185 , статті 198 Податкового кодексу України , у зв'язку з чим завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 155121 грн. та податкові зобов'язання в сумі 150591 грн.; визнання неправомірними дій податкової інспекції щодо розголошення відомостей про ТОВ «Баскор-1» шляхом розповсюдження змісту акту перевірки від 28квітня 2012 року №720/22-3/32039730 та його частин в офіційних документах, адресованих платникам податків; заборону ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС розповсюджувати відомості про ТОВ «Баскор-1» шляхом викладення змісту акту від 28.04.2012р. №720/22-3/32039730 та його частин у будь-яких письмових документах, що адресовані платникам податків, у тому числі в актах перевірок, запитах, відповідях, зверненнях.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року позов ТОВ «Баскор-1» залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскор-1» задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскор-1» задоволено частково. Визнано протиправними висновки Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, зафіксовані актом перевірки від 28 квітня 2012 року №720/22-3/32039730, про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскор-1» об'єктів оподаткування по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАВЕРС» у розумінні статей 185 , 198 Податкового кодексу України . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року.

Позивач, не погоджуючись із касаційною скаргою, подав письмові заперечення, в яких просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Баскор-1» (код за ЄДРПОУ 32039730) по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Таверс» (код за ЄДРПОУ 37422308) за період з 1 червня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 2 квітня 2012 року № 720/22-3/32039730. Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем вимог частини 5 статті 203 , частин 1, 2 статті 215 , статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Баскор-1» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг); товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662 , 655 , 656 Цивільного кодексу України ; перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 1 червня 2011 року по 30 вересня 2011 року встановлено, що у ТОВ «Баскор-1» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та продажу товарів (послуг) в розумінні статті 185 Податкового кодексу України на загальну суму 150591 грн. (у т.ч. у червні 2011 року на суму 45649,82 грн., у липні 2011 року - 44841,29 грн., у серпні 2011 року - 37815,93 грн., у вересні 2011 року - 22284,32 грн.); перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 1 червня 2011 року по 30 вересня 2011 року встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та продажу товарів (послуг) в розумінні статті 198 Податкового кодексу України по контрагенту ТОВ «Таверс» на загальну суму 155121 грн. (у т.ч. у червні 2011 року на суму 42028,78 грн., у липні 2011 року - 41642,96 грн., у серпні 2011 року - 35508,62 грн., у вересні 2011 року - 35940,04 грн.).

Задовольняючи частково позовні вимоги та роблячи висновок про протиправність висновків Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, зафіксовані актом перевірки від 28 квітня 2012 року №720/22-3/32039730, про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскор-1» об'єктів оподаткування по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Таверс» у розумінні статей 185 , 198 Податкового кодексу України суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених позивачем та ТОВ «Таверс», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується; разом з тим, наявні первинні документи та інші докази на підтвердження товарності зазначених правочинів.

В той же час, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків, як і фіксування в ньому порушень платником податків вимог чинного законодавства не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані виявленням порушень та фіксування їх у акті перевірки та включенням до акта висновків є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Вищенаведена позиція застосування норм права відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справ № 21-237а13 за позовом ОСОБА_4 до Державної фінансової інспекції у Волинській області, головного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Інспекції Омельчук С. І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 33770792).

Відтак, суд першої інстанції, правомірно відмовив ТОВ «Баскор-1» у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними висновків Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, зафіксовані актом перевірки від 28 квітня 2012 року №720/22-3/32039730, про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскор-1» об'єктів оподаткування по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАВЕРС» у розумінні статей 185 , 198 Податкового кодексу України .

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року скасувати.

Залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: А.М. Лосєв

М.В. Сірош