Постанова

від 13.02.2014 по справі 2а-3874/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/800/63613/13

К/800/63613/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Флуіконнекто» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року

у справі № 3874/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Флуіконнекто»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання дій протиправними та скасування рішення про застосування

штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Манулі Флуіконнекто» (надалі також - ТОВ «Манулі Флуіконнекто», позивач) звернулось суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (надалі також - ДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 серпня 2009 року №0007602304 і №007612304.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року., позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007612304 від 27серпня 2009 року.; скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0007602304 від 27 серпня 2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 174601,45 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Флуіконнекто» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року - без змін.

Постановою Верхового Суду України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Флуіконнекто» задоволено, Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2012 року в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Манулі Флуіконнекто» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 81 940 грн. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 13 серпня 2009 року № 0871/26/50/23/33935492, яким встановлено порушення Товариством вимог пунктів 1-3, 9 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95 -ВР), пункту 7.3 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614 , пункту 1 статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» , а саме: розрахункову операцію на суму 444 грн. 29 коп. проведено без роздрукування відповідного розрахункового документа, у якому відсутня назва та адреса господарської одиниці; за період з 3 серпня 2006 року по 11 серпня 2009 року позивач не роздрукував 747 фіскальних Z-звітів за 747 днів; у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) від 26 червня 2006 року № 1 не зазначено дату, коли розпочато КОРО (порушення порядку використання КОРО); у реєстрі розрахункових операцій в реквізитах чеків на момент перевірки дата та час не відповідають реальному (застосування непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО)); з 3 серпня 2006 року по 11 серпня 2009 року позивач відповідний патент не отримував.

На підставі наведеного вище акта перевірки ДПІ прийняла рішення від 27 серпня 2009 року №№ 0007602304, 0007612304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 256 881 грн. 45 коп. та 20 грн. 60 коп. відповідно.

Відмовляючи частково у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність застосування до позивача частини штрафних (фінансових) санкцій за рішенням від 27 серпня 2009 року № 0007602304 на підставі пункту 4 статті 17 Закону № 265/95 -ВР у розмірі 81 940 грн., які розраховані з розрахунку двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожний виявлений випадок нероздрукування та незберігання фіскального звітного чека (241).

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України, з урахуванням позиції, що висловлена Верховним Судом України, звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95 -ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в КОРО за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язку щоденного друкування фіскального звітного чеку, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек у КОРО - триваюче.

Відтак, з аналізу наведених вище норм матеріального права слідує, що за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95 -ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в КОРО, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

За таких обставин, є неправомірним донарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за рішенням від 27 серпня 2009 року № 0007602304 у розмірі 81 600 грн. (81 940 грн. - 340 грн.)

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріально права в частині відмови в задоволенні позовних вимог про рішення про застосування штрафних санкцій від 27 серпня 2009 року № 0007602304 в розмірі 81 600 грн., що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 27 серпня 2009 року № 0007602304 в розмірі 81 600 грн. та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

П О С Т А Н О В И В

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Флуіконнекто» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 27 серпня 2009 року № 0007602304 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 81 600 грн.

Ухвалити в цій частині нову постанову.

Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 27 серпня 2009 року № 0007602304 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 81 600 грн.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко