Постанова

від 20.03.2014 по справі 5011-48/18774-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р. Справа№ 5011-48/18774-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

за участю представників

від прокуратури: Жовтун Н.Б., посвід. № 019901 від 21.08.2013

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: Яценко О.В., дов. б/н від 12.12.2013р.

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю

„Українська будівельна компанія"

на рішення господарського суду м. Києва

від 25.11.2013

у справі № 5011-48/18774-2012 (головуючий суддя - Бойко Р.В.,

судді: Босий В.П., Стасюк С.В.)

за позовом Заступника прокурора Голосіївського району

міста Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до 1. Департаменту комунальної власності м. Києва

виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю

„Українська будівельна компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

Універсальна товарна біржа „Контрактовий дім

УМВБ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

Приватне підприємство „Комснаб"

про визнання недійсним договору та повернення

майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі - позивач) до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія" (надалі - відповідач-2, ТОВ „Українська будівельна компанія") про визнання недійсним договору та повернення майна.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.11.2013 у справі №5011-48/18774-2012 позов заступника прокурора Голосіївського району міста Києва задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилої будівлі вартістю 2600000,00 грн., загальною площею 378,60 кв.м по вул. Панківська, 10 літ. Б у м. Києві, укладений 12.08.2011 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія" повернути нежитлову будівлю загальною площею 378,60 кв.м по вул. Панківська, 10 літ. Б у м. Києві територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2013 у справі № 5011-48/18774-2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що пропозиція відповідача-2 на аукціоні щодо продажу спірного майна була першою та єдиною, тому відповідач-2 підняттям своєї картки після оголошення початкової вартості погодився на придбання об'єкту за оголошеною початковою ціною. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було застосовано положень ч. 2 ст. 20 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", відповідно до якої заява про визнання угод недійсними подається будь-яким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Представник відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник прокуратури проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Позивач, відповідач-1 та треті особи у судове засідання 10.02.2014 не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради №541/2610 від 29.10.2009 „Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 №62/723 „Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" доповнено перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації на аукціоні, позицією №696 наступного змісту: нежилі приміщення загальною площею 378,60 кв.м, що розташовані за адресою: вул. Панківська, 10 у м. Києві.

На підставі вказаного рішення Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ № 17-ПР від 28.03.2011 про проведення приватизації нежитлового будинку площею 378,60 кв.м, що розташований за адресою: вул. Панківська, 10 у м. Києві, шляхом продажу на аукціоні.

14.03.2011 між Головним управлінням комунальної власності Київської міської державної адміністрації та Універсальною товарною біржею „Контрактовий дім УМВБ" укладено договір №2/2011-Б, предметом якого є виконання робіт, пов'язаних з проведенням аукціонів та/чи біржових торгів з продажу об'єктів приватизації та майна, що перебуває у комунальній власності.

05.04.2011 Головним управлінням комунальної власності м. Києва затверджено Зведений акт інвентаризації майна нежилого приміщення №10 літ. Б на вул. Панківська, загальною площею 378,60 кв.м, що підлягає приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Як встановлено місцевим господарським судом, наказом Головного управління комунальної власності міста Києва №96-ПР від 31.05.2011 затверджено висновок суб'єкта оціночної діяльності - ТБ „Українська промислово-зернова біржа" про вартість майна - нежилого будинку загальною площею 378,6 кв.м, що розташований за адресою: вул. Панківська, 10 літ. Б у м. Києві та знаходиться на балансі КП „Київжитлоспецексплуатація", станом на 31.03.2011 року.

08.07.2011 Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ №146-ПР, згідно якого наказано провести продаж на аукціоні нежилої будівлі загальною площею 378,60 кв.м, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 10, літ. Б, з початковою вартістю 2562000 грн.

12.07.2011 в газеті „Хрещатик" опубліковано оголошення про продаж на аукціоні вказаної нежилої будівлі з початковою вартістю 2562000,00 грн.

11.08.2011 проведено аукціон з продажу нежитлової будівлі загальною площею 378,60 кв.м, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 10, літ. Б, переможцем якого визначено Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія".

За результатами проведення аукціону 12.08.2011 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (надалі - договір), відповідно до положень пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець купив нежилу будівлю загальною площею 378,60 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 10, літера Б.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначав, що під час підготовки та проведення аукціону з продажу нежилої будівлі загальною площею 378,60 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 10, літ. Б, проведеного в рамках процедури приватизації вказаного майна, мали місце порушення вимог законодавства, що, за твердженням прокурора, є підставою для визнання недійсним укладеного за результатами такого аукціону договору-купівлі продажу відповідного майна.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно положень ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно положень ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент проведення аукціону та укладення спірного договору) приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Статтею 13 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців (стаття 16 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)").

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта).

Місцевим господарським судом встановлено, що для участі в аукціоні з реалізації спірного майна було подано дві заявки на купівлю майна, а саме: Приватного підприємства „Комснаб" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія". При цьому, у вказаних заявах була вказана ціна, яку учасники пропонували за придбання об'єкта приватизації.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент проведення аукціону з реалізації спірного майна) аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). До початку торгів ліцитатор описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової вартості продажу об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта.

Враховуючи положення вищевказаної норми суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки початковою ціною об'єкта приватизації на аукціоні було визначено ціну у розмірі 2565000,00 грн., то кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, мала перевищувати попередню не менш як на 256200,00 грн. В той же час, з наявного в матеріалах справи протоколу аукціону з продажу майна на Універсальній товарній біржі „Контрактовий дім УМВБ" від 11.08.2011 слідує, що майно - нежитлова будівля загальною площею 378,60 кв.м, розташована за адресою: 01033, м. Київ, вул. Панківська, 10, літ. „Б", була реалізована за ціною 2600000,00 грн., запропонованою Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія", тобто лише на 38000,00 грн. більше від стартової, що є порушенням ч. 4 ст. 17 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

За змістом ст. 20 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент проведення аукціону та укладення спірного Договору) аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказував на те, що недотримання встановленого частиною 4 ст. 17 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" порядку проведення аукціону, в тому числі продаж об'єкта за ціною, що є меншою, аніж визначено відповідною нормою, є істотним порушенням правил проведення аукціону, що зумовило недоотримання місцевим бюджетом коштів за проданий об'єкт приватизації, а тому враховуючи положення ст. 20 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу, укладений за його результатами, підлягає визнанню недійсним.

Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними висновкам місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Так, за змістом приписів ч. 4 ст. 17 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" початком торгів вважається момент оголошення початкової вартості продажу об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну.

Таким чином, вказана законодавча норма не виключає придбання об'єкта приватизації за початкову ціну, або за іншу запропоновану особою ціну (зокрема у заявці на купівлю майна) за умови, що вказана ціна є найвищою в момент оголошення початкової ціни об'єкта, та за відсутності протягом трьох хвилин пропозиції вищої ціни від інших учасників.

Більше того, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни продажу покупці не висловлюють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою ціною, ліцитатор, відповідно до умов угоди з органом приватизації, має право знизити ціну об'єкта, але не більш як на 10 відсотків. Якщо після такого зниження об'єкт не вдається продати, торги припиняються.

Відповідно до п. 19 Правил проведення на Універсальній торговій біржі „Контрактовий дім УМВБ" аукціонів з продажу майна, пропозиції приймаються після оголошення повної інформації та після удару молотка. При готовності придбати лот покупець повинен підняти картку зі своїм реєстраційним номером, що засвідчує прийняття запропонованої ціни. Після цього всі подальші підняття іншими покупцями карток розцінюється як пропозиція придбати запропонований лот за ціною збільшеною на відповідний крок аукціону.

Як вбачається із протоколу аукціону з продажу майна від 11.08.2011 пропозиція відповідача-2 була єдиною, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що відповідач-2 підняттям своєї картки після оголошення початкової вартості погодився на придбання об'єкту саме за оголошеною початковою ціною, оскільки за приписами вищевказаних положень Правил проведення на Універсальній торговій біржі „Контрактовий дім УМВБ" аукціонів з продажу майна перше підняття картки є погодженням саме на початкову ціну, а не пропозицією про її підвищення.

В свою чергу, продаж об'єкту приватизації за ціною, яка перевищує початкову ціну та зазначена у заявці на купівлю майна (у разі якщо на аукціоні покупцем було прийнято пропозицію придбати товар за запропонованою початковою ціною) не є істотним порушенням правила проведення аукціону в розумінні ст. 20 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а тому не може бути підставою для визнання укладеної за результатами аукціону угоди недійсною.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що прокурор не довів наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилої будівлі по вул. Панківська, 10 літ. Б у м. Києві, укладеного 12.08.2011 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія", а також вимог про зобов'язання відповідача-2 повернути вказане нежитлове приміщення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позовна заява про визнання купівлі-продажу недійсним заявлена прокурором в інтересах Київської міської ради з порушенням місячного строк з дати проведення аукціону, який встановлений положеннями ч. 2 ст. 20 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Посилання прокурора у позовній заяві на порушення при підготовці до аукціону абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в частині порядку публікації інформації про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також на порушення встановленого ч. 2 ст. 8 Закону двомісячного строку на підготовку об'єкта малої приватизації до продажу, обґрунтовано спростовані судом першої інстанції з огляду на те, що органом приватизації було дотримано вимог законодавства (ст. 15 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)") стосовно публікації відповідної інформації про об'єкт приватизації, в тому числі не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, а порушення строків підготовки об'єкта приватизації, які визначені частиною 2 статті 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", не є істотним порушенням в розумінні ст. 20 Закону, а тому не може виступати самостійною підставою для визнання укладеної за результатами аукціону угоди недійсною.

Крім того, аналізуючи доводи позовної заяви та приходячи до висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним та зобов'язання повернути майно, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за змістом зміст ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справі „Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 самі по собі допущені органами влади порушення при передачі майна у власність особи не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна державі, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2013 у справі №5011-48/18774-2012 має бути скасоване із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України „Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до пункту 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, яка містить дві вимоги: майнового та немайнового характеру, покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги також покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія" задовольнити, а рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2013 у справі №5011-48/18774-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 53073 (п'ятдесят три тисячі сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 26573 (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу долучити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №5011-48/18774-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков