Рішення

від 20.03.2014 по справі 913/349/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 березня 2014 року Справа № 913/349/14

Провадження №17/913/349/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтепло-комуненерго", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 413 416 грн. 86 коп.

Суддя: Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Єгоров В.С., довіреність № 14-30 від 30.01.2013;

від відповідача - Польова В.В., довіреність № 4549 від 01.01.2014.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 276725,97 грн., 7% штрафу у сумі 72929,65 грн., пені у сумі 37213,69 грн., 3% річних у сумі 22579,36 грн., інфляційних нарахувань у сумі 7054,16 грн., за договором на купівлю-продаж природного газу №14/2465/11 від 30.09.2011.

Представник відповідача 20.02.2014 надав суду заперечення на позовну заяву №67 від 19.02.2014, в якому зазначив, що позов не визнає в частині стягнення втрат від інфляції, оскільки, при здійсненні позивачем розрахунку інфляційних втрат не враховані сплати боргу за період, що індексується.

Крім того, представник відповідача 20.02.2014 надав суду клопотання №68 від 19.02.2014, яким просить суд при прийнятті рішення у даній справі зменшити розмір пені на 50%, що становить 18606,84 грн.

Представник відповідача 03.03.2014 надав суду відзив на позовну заяву №652 від 28.02.2014, в якому зазначив, що визнає позов частково в частині стягнення боргу у сумі 276725,97 грн., 7% штрафу у сумі 36464,82 грн., пені у сумі 18606,84 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 37,43 грн. В решті позовних вимог відповідач вимоги позивача не визнав.

Крім того, представник відповідача 03.03.2014 надав суду доповнення до клопотання №651 від 28.02.2014, яким просить суд при прийнятті рішення у даній справі зменшити розмір 7% штрафу на 50%, що становить 36464,82 грн.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що були присутніми у судовому засіданні, суд

в с т а н о в и в:

Між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», як Продавцем, та Комунальним теплопостачаючим підприємством «Алчевськтеплокомуненерго», філія №6 (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2465/11 від 30.09.2011 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (далі - споживачам Покупця), та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Продавець передає Покупцю з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ у обсязі до 3070,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: жовтень 2011 року - 150,0 тис. куб. м, листопад 2011 року - 250,0 тис. куб. м, грудень 2011 року - 300,0 тис. куб. м, січень 2012 року - 425,0 тис. куб. м, лютий 2012 року - 420,0 тис. куб. м, березень 2012 року - 405,0 тис. куб. м, квітень 2012 року - 150,0 тис. куб. м, травень 2012 року - 50,0 тис. куб. м, червень 2012 року - 40,0 тис. куб. м, липень 2012 року - 30,0 тис. куб. м, серпень 2012 року - 30,0 тис. куб. м, вересень 2012 року - 40,0 тис. куб. м, жовтень 2012 року - 240,0 тис. куб. м, листопад 2012 року - 240,0 тис. куб. м, грудень 2012 року - 300,0 тис. куб. м.

Як зазначено у п. 3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до п. 3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Ціна на газ під час дії договору неодноразово змінювалась. Згідно пункту 5.2 Договору вона складала за 1000 куб.м. газу 4042,76 грн. з ПДВ. Пізніше було укладено низку додаткових угод, згідно яких ціна за 1000 куб.м. газу складала: 4139,57 грн. з ПДВ (додаткова угода № 1 від 30.09.2011), 3449,64 грн. з ПДВ (додаткова угода № 2 від 11.10.2011), 4661,74 грн. з ПДВ з 01.07.2012 (додаткова угода № 3 від 01.08.2012).

Згідно п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключено грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Як зазначено у п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

Відповідно до пункту 11.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Крім того, сторонами укладена Додаткова угода № 3 від 01.08.2012, згідно якої п. 2.1 Договору викладений у наступній редакції: «Продавець передає Покупцю у 2011 році природний газ у обсязі 132,417 тис. куб. м. та у 2012 році до 792,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях 2012 року: серпень 2012 року - 30,0 тис. куб. м, вересень 2012 року - 32,0 тис. куб. м, жовтень 2012 року - 150,0 тис. куб. м, листопад 2012 року - 290,0 тис. куб. м, грудень 2012 року - 290,0 тис. куб. м.».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору протягом жовтня 2011 року та вересня - грудня 2012 року він поставив відповідачу природний газ на загальну суму 4474141,24 грн. Однак, відповідач зобов'язання з оплати за поставлений природний газ виконав з порушенням строків які зазначені у Договорі, та не в повному обсязі, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення основного боргу у сумі 276725,97 грн., 7% штрафу у сумі 72929,65 грн., пені у сумі 37213,69 грн., 3% річних у сумі 22579,36 грн., інфляційних нарахувань у сумі 7054,16 грн.

Представник відповідача у відзиві заперечує проти стягнення інфляційних нарахувань та просить зменшити розмір суми пені та 7% штрафу на 50%.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та відповідача, надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу у жовтні 2011 року та вересні - грудні 2012 року природний газ на суму 4474141,24 грн. Відповідачем спожитий газ за вказаний період сплачений був частково у сумі 4197415,27 грн. Залишилась несплаченою заборгованість за грудень 2012 року за використаний природний газ, яка складає 276725,97 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.18-23).

Вказаний борг підтверджується належними доказами, є обґрунтованим, таким, що не спростований відповідачем, а тому підлягає до стягнення в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути 3% річних у сумі 22579,36 грн., нараховані на зобов'язання з оплати, що виникли у жовтні 2011 року за період з 23.05.2012 по 03.12.2012; нараховані на зобов'язання з оплати, що виникли у вересні 2012 року, за період з 15.10.2012 по 06.12.2012; на зобов'язання з оплати, що виникли у жовтні 2012 року, за період з 15.11.2012 по 17.12.2012; на зобов'язання з оплати, що виникли у листопаді 2012 року, за період з 15.12.2012 по 30.01.2013; на зобов'язання з оплати, що виникли у грудні 2012 року за період з 15.01.2013 по 28.01.2014, згідно наданого позивачем розрахунку

Також позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції, нараховані на зобов'язання з оплати, що виникли у жовтні 2012 року, за період з листопада по грудень 2012 року в сумі 37,43 грн.; на зобов'язання з оплати, що виникли у листопаді 2012 року, за період з грудня 2012 року по січень 2013 року в сумі 2449,25 грн.; на зобов'язання з оплати, що виникли у грудні 2012 року, за період з січня по грудень 2013 року в сумі 4567,48 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 22579,36 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Стосовно інфляційних нарахувань у сумі 7054,16 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу , що мала місце на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення .

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу .

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З наданого до позову розрахунку вбачається, що індекс інфляції застосовувався до суми боргу, що існувала на початок місяця без врахування часткових оплат. Такий алгоритм розрахунку суперечить вищевказаному порядку визначення втрат від інфляції.

Позивачем в розрахунку втрат від інфляції по кожному місяцю було взято суму боргу на початок місяця та застосовано поточний індекс інфляції, а не індекс інфляції за наступний місяць, як зазначено вище.

Так, борг за жовтень 2012 року повинен був бути сплачений до 14.11.2012. Як вбачається з розрахунку позивача, станом на кінець місяця - листопада 2012 року, борг складав 461805,55 грн., та на цю суму слід було нараховувати інфляційну складову за наступний місяць - грудень 2012 року, а не листопад 2012 року, як помилково визначив позивач.

Крім того, оскільки відповідачем було здійснено численні оплати протягом листопада - грудня 2012 року (остання оплата - 17.12.2012.), то на кінець місяця грудня 2012 року (31.12.2012) суми боргу вже не існувало, а тому нарахування позивачем інфляції за грудень 2012 року на суму 249620,19 грн. є помилковим.

Загальна сума втрат від інфляції на борг, що виник за зобов'язаннями жовтня 2012 року складає 923,61 грн. (461805,55 грн. * 100,2% (грудневий індекс інфляції ) - 461805,55 грн.). Однак, оскільки позивачем заявлено до стягнення за вказаний місяць інфляційні нарахування в сумі 37,43 грн., суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає вказана сума - 37,43 грн.

Борг за листопад 2012 року повинен був бути сплачений до 14.12.2012. Як вбачається з розрахунку позивача, станом на кінець місяця - грудня 2012 року, борг складав 35549,69 грн., а не 1195800,56 грн., як зазначив в розрахунку позивач, а отже на цю суму слід було нараховувати інфляційну складову за наступний місяць - січень 2013 року, а не грудень 2012 року, як помилково визначив позивач.

Крім того, оскільки відповідачем було здійснено численні оплати протягом грудня 2012 року - січня 2013 року (остання оплата - 30.01.2013.), то на кінець місяця січня 2013 року (31.01.2013) суми боргу вже не існувало, а тому нарахування позивачем інфляції за січень 2013 року на суму 28824,85 грн. є помилковим.

Загальна сума втрат від інфляції на борг, що виник за зобов'язаннями листопада 2012 року складає 71,10 грн. (35549,69 грн. * 100,2% (січневий індекс інфляції ) - 35549,69 грн.).

Борг за грудень 2012 року повинен був бути сплачений до 14.01.2013. Як вбачається з розрахунку позивача, станом на кінець місяця - січня 2013 року, борг складав 2090347,64 грн., а не 2196665,95 грн., як зазначив в розрахунку позивач, а отже на цю суму слід було нараховувати інфляційну складову за наступний місяць - лютий 2013 року, а не січень 2013 року, як помилково визначив позивач.

Крім того, оскільки відповідачем було здійснено численні оплати протягом січня-квітня 2013 року, то належний розрахунок інфляційних нарахувань, виходячи в вищевикладеного ВГСУ алгоритму, та періодів нарахування, визначених позивачем, буде наступним.

МісяцьСума боргу на кінець місяця, грн.Індекс інфляції за місяць, наступний за місяцем, у якому мав бути здійснений платіжСума інфляції (дефляції), грн. Січень 2013 2090347,64 лютий 2013 року - 99,9% - 2090,35 Лютий 2013 805118,20березень 2013 року - 100 % 0 Березень 2013 283880,73квітень 2013 року - 100 % 0 Квітень - грудень 2013 276725,97травень - грудень 2013 - 100,4% 1106,90 Всього: - 983,45

З наведеного розрахунку вбачається, що втрат від інфляції за заявлений позивачем період не відбулось, тому він безпідставно заявив до стягнення 4567,48 грн. інфляційних нарахувань на зобов'язання грудня 2012 року.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, до всього стягнення підлягають інфляційні нарахування в сумі 108,53 грн. В решті слід відмовити.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 37213,69 грн., нарахованої на зобов'язання з оплати, що виникли у листопаді 2012 року за період прострочення з 29.01.2013 по 30.01.2013, у грудні 2012 року за період з 29.01.2013 по 14.07.2013, згідно наданого позивачем розрахунку, та 7% штрафу у сумі 72929,65 грн., нарахованої на зобов'язання з оплати, що виникли у листопаді 2012 року та грудні 2012 року, згідно наданого позивачем розрахунку

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

З огляду на зазначене, пеня в сумі 37213,69 грн. та 7% штрафу у сумі 72929,65 грн., є арифметично вірно обрахованими та нормативно обґрунтовано заявленими.

Водночас, представник відповідача надав суду клопотання №68 від 19.02.2014 та №651 від 28.02.2014, згідно яких просив при прийнятті рішення у даній справі зменшити розмір суми пені на 50%, а саме на 18606,84 грн. та 7% штрафу на 50%, що становить 36464,82 грн., відповідно.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги з теплопостачання населенню м. Алчевська, а населення несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати спожитого газу.

Заборгованість населення м. Алчевська перед підприємством відповідача, станом на 01.01.2014 становила 39859,4 тис. грн.

Стягнення пені та 7% штрафу суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг, що ним надаються.

З огляду на вказане, враховуючи вищевикладене та численні нарахування позивача, заявлені до стягнення, суд вважає за доцільне на підставі п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити на 50% розмір пені - до 18606,84 грн. та 7% штрафу до 36464,82 грн. У стягненні решти суми пені та 7% штрафу слід відмовити.

З урахуванням викладеного, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 276725,97 грн., 7% штрафу у сумі 36464,82 грн., пені у сумі 18606,84 грн., 3% річних у сумі 22579,36 грн., інфляційних нарахувань у сумі 108,53 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, на підставі статті 49 ГПК України. В частині зменшення штрафних санкцій судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ, Луганської області, вул. Леніна, буд.126, ідентифікаційний код 02132266, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720, основний борг у сумі 276725,97 грн., 3% річних у сумі 22579,36 грн., інфляційні нарахування у сумі 108,53 грн., пеню у сумі 18606,84 грн., 7% штрафу в сумі 36464,82грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 8191,14 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 25.03.2014.

Суддя О.С. Фонова