Постанова

від 19.03.2014 по справі 6/162-11/89

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р. Справа№ 6/162-11/89

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 19.03.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року (повне рішення складено 23.09.2013 року)

у справі №6/162-11/89 (головуючий суддя Босий В.П., судді Бойко Р.В., Цюкало Ю.В.)

за позовом приватного підприємства «Райдуга»

до 1. Київської міської ради

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю «Проектна компанія «Ярус»

про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі №6/162-11/89 в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Райдуга» до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено. Позовні вимоги приватного підприємства «Райдуга» до Київської міської ради задоволено повністю, зобов'язано Київську міську раду укласти з приватним підприємством «Райдуга» договір оренди земельної ділянки площею 0,3927 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру по вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва в редакції запропонованій позивачем.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі №6/162-11/89 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Райдуга» в повному обсязі. В своїх доводах апелянт посилається на те, що висновки викладенні в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи та рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою від 05.12.2013 року Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №6/162-11/89 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року у зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. на лікарняному, змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Федорчук Р.В.

Представники позивача приймали участь в судових засіданнях, в яких заперечували проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2013року у справі №6/162-11/89 - без змін.

Представники відповідача-1 участі в судових засіданнях не приймали, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явились в судове засідання, були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача-1.

Представники відповідача-2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, приймали участь в судових засіданнях, в яких надавали свої пояснення щодо суті спору, підтримували доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі №6/162-11/89 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Райдуга» в повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

01.10.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення №470/3304 про передачу земельної ділянки приватному підприємству «Райдуга» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру на вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва.

Відповідно до зазначеного рішення, вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству «Райдуга» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру на вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва та передати приватному підприємству «Райдуга», за умови виконання п. 5 цього рішення (а. с. 15, том 1), у короткострокову оренду на п'ять років земельну ділянку площею 0,3927 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру за вказаною адресою.

24.10.2007 року між позивачем та комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» укладено договір №1656 на виконання проектно-вишукувальних робіт щодо виготовлення технічної документації зі складання проекту договору оренди земельної ділянки за адресою вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва. Відповідно до умов цього договору складено технічну документацію та передано до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (нині - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 29.10.2007 року (а. с. 27, том 1). Дана технічна документація була перевірена та завізована в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), внесена до бази даних кадастрової справи А-8223 та присвоєний кадастровий номер 800000000:66:106:0039 земельній ділянці.

Під час розгляду справи встановлено, що у грудні 2007 року позивач направив до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підписаний приватним підприємством «Райдуга» проект договору оренди земельної ділянки, який відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» та типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року.

Листом від 21.02.2008 року позивач звернувся до відповідача-1 з проханням погодити строки підписання договору оренди земельної ділянки, оскільки необхідна технічна документація виготовлена та завізована в Головному управлінні земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА).

Однак, Київська міська рада не підписала зазначений договір, внаслідок чого приватне підприємство «Райдуга» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання зареєструвати договір.

Рішенням Київської міської ради №422/422 від 02.10.2008 року відмінено рішення Київської міської ради №470/3304 від 01.10.2007 року «Про передачу земельної ділянки приватному підприємству «Райдуга» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру на вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва».

У зв'язку з даним рішенням Київської міської ради, ухвалою від 24.11.2008 року господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №36/495 за позовом приватного підприємства «Райдуга» до Київської міської ради про визнання рішення Київської міської ради №422/422 від 02.10.2008 року недійсним, визнання рішення Київської міської ради №470/3304 від 01.10.2007 року чинним.

Ухвалою від 12.12.2008 року господарським судом міста Києва за клопотанням приватного підприємства «Райдуга» зупинено провадження у справі №6/162-11/89 до вирішення спору у справі №36/495.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року у справі №36/495, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року, постановою Вищого господарського суду від 26.09.2012 року, визнано недійсним рішення Київської міської ради №422/422 від 02.10.2008 про відміну рішення «Про передачу земельної ділянки приватному підприємству «Райдуга» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру на вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року було поновлено провадження у справі №6/162-11/89 та призначено розгляд справи за участю повноважних представників сторін.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) фактично відсутні, а відтак задоволенню не підлягають, а позовні вимоги позивача до Київської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Частиною 1 статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 144 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підп. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 116 ЗК України укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Тобто, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.

З матеріалів справи вбачається, що Київською міською радою було прийнято рішення №470/3304 про передачу земельної ділянки приватному підприємству «Райдуга» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру на вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва. На час розгляду справи зазначене рішення не скасовано, не визнано недійсним у визначеному законом порядку, тобто є чинним.

Таким чином, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами.

Нормами п. 2 ст. 638, п.1 ст. 641 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Як встановлено судом, позивачем була виготовлена вся необхідна технічна документація для підписання договору оренди земельної ділянки площею 0,3927 га по вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва та завізована у Головному управлінні земельних ресурсів КМДА, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача-1 з проектом договору для його погодження і подальшого підписання.

Однак, відповідач-1 не підписав проект спірного договору по причині непогодження розміру орендної плати.

Дане твердження відповідача-1 про ненадання позивачем до проекту договору розрахунків розміру орендної плати з урахуванням інфляції, а відтак, про недосягнення сторонами згоди щодо істотної умови договору, на переконання судової колегії, є безпідставним та спростовується наступним.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 3 ст. 21 зазначеного Закону, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, дана норма має імперативний характер, а індекс інфляції визначається у кожному окремому випадку на конкретну дату з урахуванням офіційних статистичних даних.

При цьому, укладення договору оренди земельної ділянки на підставі прийнятого Київською міською радою рішення є обов'язковим для сторін відповідно до приписів Закону України «Про оренду землі».

Отже, судовою колегією Київського апеляційного господарського суду встановлено, що позивачем було проведено всі передбачені дії щодо укладення договору оренди земельної ділянки (виготовлено технічну документацію, направлено відповідачу проект договору оренди, що відповідає нормам закону та типовій формі договору оренди землі).

З огляду на вищевикладене, відповідач-1 неправомірно ухилився від укладення договору про передачу приватному підприємству «Райдуга» оренди земельної ділянки площею 0,3927 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру по вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі міста Києва, а тому апеляційна скарга Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 187 ГК України днем укладення спірного договору є день набрання чинності цим рішенням суду, а тому він не потребує підписання його сторонами.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки дійшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі №6/162-11/89 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі №6/162-11/89 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі №6/162-11/89 залишити без змін.

3. Матеріали справи №6/162-11/89 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

Р.В. Федорчук