Постанова

від 20.03.2014 по справі 812/1794/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1794/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Вороніній Г.М.,

за участю :

представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "РА Флагман" -

Стегленко К.М.,

представника відповідача - державної податкової інспекції в Артемівському районі

м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області - Повідайчик

І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РА Флагман" до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.10.2012 року № 0001332220, 0001342220, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Флагман» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання дій противоправними та визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 №0001332220, від 09.10.2012 №0001342220 відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 року у справі № 812/1794/13-а скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

18 лютого 2014 року з Вищого адміністративного суду України до Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 812/1794/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РА Флагман» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року прийнято до провадження судді Ковальової Т.І. адміністративну справу № 812/1794/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РА Флагман» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року замінено відповідача по справі № 812/1794/13-а з державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на належного відповідача - державну податкову інспекцію в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходить з недоведеності обставин, що стали підставною для їх прийняття. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «PA ФЛАГМАН» код 35554242 з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.05.11 по 30.06.11 по взаємовідносинах з ПП «НВФ «Інселт» код 32742919 від 25.09.2012 року № 643/22-200/35554242.

В зазначеному акті не доведено обставин, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про порушення платником податків вимог чинного законодавства України.

При проведенні перевірки Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська були грубо порушені норми податкового законодавства України, що призвело до подальшого законного винесення податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п. 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На письмовий запит державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» TOB «РА ФЛАГМАН» направило письмові пояснення за зазначеними питаннями та надала документальні підтвердження законності господарської діяльності, а саме копії фінансово-господарських документів, які стосуються цього питання.

Незважаючи на це, державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку та 25.09.2012 року складено Акт перевірки, який в подальшому слугував підставою винесення податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 09 жовтня 2012 року № 0001332220 та № 0001342220.

В акті перевірки не вказано підстави проведення перевірки.

Безпідставними та незаконними є висновки ДПІ в Артемівському районі, щодо відсутності товарно-транспортних накладних, підтверджуючих експортування товару, що свідчить нібито про відсутність доказів щодо дійсності проведення операцій з відвантаження та фактичного отримання TOB «РА ФЛАГМАН» товару, придбаного у ПП «НВФ «Інселт».

Згідно п. 4.3. Договору купівлі-продажу від 26.05.2011 року № 26/05 між «РА ФЛАГМАН» та ПП «НВФ «Інселт», товар відвантажується зі складу продавця силами та за рахунок покупця.

TOB «РА ФЛАГМАН» не складало договір з ПП «НВФ «Інселт» на перевезення товарів, тому не має і не може мати в наявності ніяких но-транспортних накладних, крім того, TOB «РА ФЛАГМАН» ні з яким підприємством - автоперевізником договору на автоперевозку товарів, які отримало у зв'язку з виконанням вимог договору купівлі-продажу з ПП «НВФ «Інселт» не складало, придбані товари були отримані згідно договору у ПП «НВФ «Інселт» та перевезені своїми силами.

Тому, відсутність товарно-транспортних накладних ніяким чином не може свідчити про відсутність доказів щодо дійсності отримання TOB «PA ФЛАГМАН» товару, придбаного у ПП «НВФ «Інселт».

Висновки відповідача, щодо нереальності здійснення позивачем господарських операцій, грунтуються виключно на припущеннях, та не відповідають дослідженим матеріалам перевірки.

TOB «PA ФЛАГМАН» отримало від ПП «НВФ «Інселт» податкові накладні відразу при здійсненні господарської операції. Отримання податкових накладних від цього підприємства, затверджує факт придбання товару, тобто виникнення першої події, яка дає законне право на відображення даних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку та законне право на отримання податкового кредиту. TOB «PA ФЛАГМАН» виконало всі інші необхідні дії, які необхідні для отримання податкового кредиту, які передбачені законодавством України, а саме, надало відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву, яка відображається в податкової декларації.

Витрати на придбання товару TOB PA «Флагман» від ПП «НВФ «Інселт» підтверджені первинними документами, відповідними видатковою накладною та податковою накладною, які були надані до ДПІ в Артемівському районі при проведенні перевірки.

Договір між TOB «PA ФЛАГМАН» та ПП «НВФ «Інселт» складено "201 1 року, а як зазначено у Акті перевірки, вирок Жовтневого районного і\ м. Луганська було винесено 12.03.2012 року.

ТOB «PA ФЛАГМАН» було складено договір купівлі-продажу з дійсним керівником ПП «НВФ «Інселт» ОСОБА_9, та виконані всі умови цього говору, та реально відбулася господарська операція за цим договором, про що нашим підприємством звітовано до податкового органу згідно з діючим законодавством.

Усі вимоги діючого законодавства у момент вчинення правочину між TOB «PA ФЛАГМАН» та ПП НВФ Інселт» були дотримані.

З підстав вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «PA ФЛАГМАН» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинах з ПП «НВФ «Інселт».

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 09 жовтня 2012 року № № 0001332220, 0001342220.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи із наступного.

На адресу ДПІ надійшла постанова Жовтневого районного суду м. Луганська від 06.03.2012 у кримінальній справі №1/1270/308/12 (1-1163/11), кримінальну справу у відношенні ОСОБА_9 по ч. 2 ст.28, ст. 205 КК України було припинено, у зв'язку з актом амністії та звільнено її від кримінальної відповідальності.

У податкового органу були всі підстави проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «PA Флагман», постанова Жовтневого районного суду м. Луганська від 06.03.2012 у кримінальній справі №1/1270/308/12 є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На виконання п.78.4 Податкового кодексу України директору TOB «PA ФЛАГМАН» було особисто вручено повідомлення від 12.09.2012 №66 та копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Податкова накладна від 26.05.2011 року № 57 та договір купівлі-продажу від 26.05.2011 року №26/05 підписав директор ПП «НВФ Інселт» ОСОБА_9 Відповідач звертає увагу суду на те, що постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 06.03.2012 року у кримінальній справі №1/1270/308/12 (1-1163/11), кримінальну справу у відношенні ОСОБА_9 по ч. 2 ст.28; ст. 205 КК України було припинено у зв'язку з амністії та звільнено її від кримінальної відповідальності.

В вищевказаній постанові Жовтневого районного суду м. Луганська від 06.03.2012 кримінальній справі №1/1270/308/12 (1-1163/11). вказано, що ОСОБА_9 отримав в квітні 2011 року реєстраційні документи повністю усвідомлювала настання суспільно-небезпезпечних наслідків в формі придбання фіктивного суб'єкта господарювання, діяльність якого може нанести матеріальну шкоду державі, банку іншим юридичним особам і не збиралась займатися ніякою господарською діяльністю. Далі всі реєстраційні документи та печатку «НВФ Інселт» ОСОБА_9, відповідно до попередньої змови передала ОСОБА_10

Враховуючи наявність постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 06.03.2012 року у кримінальній справі №1/1270/308/12 про припинення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_9 по ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України за нереабілітуючою обставиною-акт амністії, можна зробити висновок, що господарська операція між TOB «PA Флагман» та ПП «НВФ «Інселт» по придбанню товару не мала місце так, як директор ПП «НВФ Інселт» ОСОБА_9 не займалася господарською діяльністю, а лише зареєструвала на своє ім'я підприємство ПП «НВФ Інселт». За таких обставин ОСОБА_9 не є посадовою особою підприємства, а отже не має відповідних повноважень для підписання первинних документів ПП «НВФ «Інселт».

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції, однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Необхідно зазначити, що відсутність доказів щодо дійсності проведення операцій з відвантаження та фактичного отримання TOB «PA ФЛАГМАН» товару, придбаного у ПП «НВФ «Інселт» підтверджує сама директор TOB «PA ФЛАГМАН» словами зі скарги «TOB «PA ФЛАГМАН» не складало договір з ПП «НВФ «Інселт» на автоперевезення товарів. До того ж, будь-які документи стосовно перевезення товару (вантажу) до перевірки не надано.

З вищевказаного можна зробити висновок, що документи щодо транспортування товарів від ПП «НВФ «Інселт»» до TOB «PA ФЛАГМАН» до перевірки не надані. Ненадання доказів, підтверджуючих фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місце поставки, ПІБ відповідальної особи за отримання ТМЦ і вказують на відсутність здійснення транспортування товарів.

Виходячи із наведеного, ДПІ вважає, що адміністративний позов TOB «РА ФЛАГМАН» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «РА Флагман» зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податку на додану вартість, що не заперечують сторони у справі.

Згідно наданої начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську МДПІ ОДПІ ДПІ міст та районів інформації щодо фіктивності, зокрема ПП «НВФ «Інселт» (код за ЄДРПОУ 32742919) та на підставі повідомлення від 12.09.2012 № 66 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю відповідача, згідно із п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПКУ та згідно наказу від 12.09.2012 № 562, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «РА Флагман» (код за ЄДРПОУ 35554242) з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам із ПП «НВФ «Інселт» (код за ЄДРПОУ 32742919), за результатами якої складено акт від 25.09.2012 №643/22-200/35554242 (том І а.с.19-28, 113, 114, 102, 103).

Згідно висновків зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ «РА Флагман»:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді з 01.05.2011 по 31.05.2011 на загальну суму 3502,00 грн.;

- п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 4027,00 грн.

З акту від 25.09.2012 №643/22-200/35554242 вбачається, що первинні документи щодо відображення в бухгалтерському обліку на включення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих (товарів, послуг), саме : накладні, банківські виписки, рахунок до перевірки надані в повному обсязі (том І а.с.23).

На підставі акта документальної невиїзної перевірки від 25.09.2012 №643/22-200/35554242 відповідачем, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України винесені податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року:

- № 0001332220 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 3503,00 грн., з якої : 3502,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0001342220 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 4027,00 грн. (том І а.с.70, 71, 121-123).

Не погодившись із актом перевірки та зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач надав заперечення та оскаржив їх до Державної податкової служби у Луганській області та Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарг позивача Державною податковою службою у Луганській області було винесене рішення від 20.11.2012 №18288/10/408, згідно якого скаргу директора ТОВ «РА Флагман» залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 09.10.2012 №0001332220, №0001342220 залишено без змін. Державною податковою службою України винесено рішення від 25.12.2012 №0/71-12/10-2115 про залишення без розгляду скарги директора ТОВ «РА Флагман» та залишення податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 №0001332220, №0001342220 без змін (том І а.с.36-69, 116-120,127-134).

На підтвердження реального здійснення господарської операції між ТОВ «РА Флагман» та ПП «НВФ «Інселт» позивачем було надано суду договір купівлі-продажу від 26.05.2011 №26/05 (том І а.с.32).

Згідно умов договору ПП «НВФ «Інселт» зобов'язується надати у власність, а ТОВ «РА Флагман» прийняти Товар та сплатити за нього на умовах зазначеного договору. Кількість товару визначається згідно рахунку фактури та видаткової накладної. Товар відвантажується зі складу продавця силами та засобами покупця (том І а.с.32).

На підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу від 26.05.2011 №26/05 суду надані: рахунок від 26.05.2011 №26/05 на загальну суму 21011,05 грн. (НДС - 3501,84 грн.) (том І а.с.30); видаткова накладна від 31.05.2011 № 57 на загальну суму 21011,05 грн. (НДС - 3501,84 грн.) (том І а.с.15); податкова накладна від 26.05.2011 №57 на загальну суму 21011,05 грн. (НДС - 3501,84 грн.) (том І а.с.14); реєстр виданих та отриманих податкових накладних (том І а.с.16-18) банківські виписки за 26.05.2011 та 15.06.2011 в яких зазначено «сплата за ПВХ зг. рах. №26/05 від 26.05.2011» (том І а.с.34-35).

З акту списання № СпТ-000007 від 31.05.2011 року вбачається, що позивачем було використано у своїй діяльності придбані ТМЦ відповідно до договору купівлі-продажу від 26.05.2011 №26/05 (том І а.с.135).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «РА Флагман» та ПП «НВФ «Інселт» станом на 30.06.2012 року заборгованість відсутня (том І а.с.184).

Підприємство позивача після виконання умов договору купівлі-продажу від 26.05.2011 №26/05 відобразило дані господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку та надало податковому органу податкову декларацію та заяву, яка відображається в податковій декларації (том І а.с.136-138,141,142).

Приватне підприємство «Науково виробнича фірма «Інселт» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том І а.с.173,174).

ПП «НВФ «Інселт» є платником податку на додану вартість (том І а.с.175). Відповідно до статуту ПП «НВФ «Інселт» власником підприємства є ОСОБА_7, підприємство є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом (том І а.с.176-181).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.04.2013 року ПП «НВФ «Інселт» не виключено з ЄДР (том І а.с.182,183).

Первинні документи, у тому числі і договір купівлі-продажу від 26.05.2011 №26/05 підписані директором ПП «НВФ «Інселт» ОСОБА_7

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 06.03.2012 у кримінальній справі № 1/1270/308/12 (1-1163/11), кримінальну справу у відношенні ОСОБА_7 по ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України було припинено у зв'язку з актом амністії та звільнено її від кримінальної відповідальності (том І а.с.192-193).

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив суду, що він у 2011 року та по теперішній час працює у ТОВ «РА «Флагман». Для перевезення ТМЦ придбанних у ПП «ВКФ «Інселт» підприємство використовувало власні сили, а саме він наймав мікроавтобус для перевезення ТМЦ. В 2011 році він забирав у ПП «ВКФ «Інселт» акрил, профіль, плівку, лист та інше, потрібно він вже не пам'ятає.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач - державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового Кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Згідно п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

На підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Позапланова перевірка була здійснена за наслідками перевірик інших платників податків, а саме «НВФ «Інселт».

Наказ від 12.09.2012 № 562, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірку ТОВ «РА Флагман» (код за ЄДРПОУ 35554242) з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам із ПП «НВФ «Інселт» (код за ЄДРПОУ 32742919) не визнано незаконним та не скасовано.

З вищенаведеного вбачається, що відповідачем перевірка була проведена в межах повноважень, наданих органу державної податкової служби та з додержанням норм Податкового кодексу України, позивачем не доведено незаконність дій відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РА ФЛАГМАН» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинах з ПП «НВФ «Інселт».

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.

Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - податкові повідомлення-рішення від 09.10.2012 №0001332220, №0001342220. Саме вони мають вплив на його права та інтереси.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «PA ФЛАГМАН» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинах з ПП «НВФ «Інселт» не підлягають задоволенню.

Згідно із пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цьогоКодексу. (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів) з метою їхнього використання у власній господарській діяльності платника податків.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (201.7.).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (201.8.).

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (201.9.).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (201.10.).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження. господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (податковими та видатковими накладними тощо).

Відповідно до п. 1,3, 6.2, Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення податкової накладної" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин): податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що здійснені позивачем правочини щодо купівлі - продажу товару є реальними, про що свідчать первинні бухгалтерські, податкові, банківські документи та договір.

Зміст договору, на підставі якого між сторонами здійснювались господарські операції, не суперечать актам цивільного законодавства, вони відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків на реальне здійснення господарських операцій. Ніякої податкової вигоди яка б мала юридичний дефект позивач не отримав, але при тому сплатив до бюджету ПДВ та податок на прибуток.

Зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом по вказаним операціям виконані фактично в повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, якими відображені господарські операції.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо того, що документи виписані від імені ПП «ВКФ «Інселт» ОСОБА_7 не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, виходячи з наступного.

Слід зазначити, що в акті позапланової перевірки не наведено жодного доказу протиправності дій самого позивача при формуванні податкового кредиту та валових витрат, а бо його обізнаності про дефекти постачальника.

Статею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено таке, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них в спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Встановлено, що ТОВ «РА Флагман» мало взаємовідносини з таким контрагентом, як ПП «ВКФ «Інселт», керівником якого є ОСОБА_7

На час здійснення господарських операцій вищевказаного контрагента позивача включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

ПП «ВКФ «Інселт» знаходиться на обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 06.03.2012 у кримінальній справі № 1/1270/308/12 (1-1163/11), кримінальну справу у відношенні ОСОБА_7 по ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України було припинено у зв'язку з актом амністії та звільнено її від кримінальної відповідальності (том І а.с.192-193).

Вищевказана постанова не може бути доказами незаконності дій позивача, фіктивності спірного договору, оскільки останній не був учасником операцій, які досліджувались по вказаній кримінальній справі. До того ж, угоду не було визнано у судовому порядку нечинною.

Тобто, протиправна діяльність вказаного контрагента, не може бути підставою для негативних наслідків для позивача, при умові відсутності доказів недобросовісності останнього (в т.ч. прямій чи опосередкованій причетності до такої протиправної діяльності з ціллю отримання податкової вигоди чи обізнаності про таку), і про це не вказано у вироку суду.

До того ж, посилання відповідача на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська є необґрунтованим, оскільки господарські операції між ПП «ВКФ «Інселт» та позивачем в рамках даної кримінальної справи судом не досліджувались.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання та не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На думку суду позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність.

Під господарською діяльністю у ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відтак, вказаний вирок суду не є безумовним, достатнім і належним доказом щодо можливості позбавлення права позивача на податковий кредит та валових витрат по взаємовідносинах з ПП ВКФ «Інселт».

Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень органу доходів і зборів законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення суду не надано.

Згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, відповідно до приписів статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на можливість його оспорювання.

Факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, однак відповідачем належні докази з цього приводу не надано.

Вплив допущених контрагентами платника податків порушень податкового законодавства на право платника податків на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаність цього платника податків щодо таких порушень.

При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вищевказаного контрагенту, або мав реальну можливість з`ясувати ті обставини його діяльності, які унеможливлюють віднесення ним сум ПДВ до податкового кредиту, в матеріалах справи відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

На підставі наданих позивачем первинних документів вбачається реальність угод та наявність господарських відносин між позивачем та контрагентом, тому у податкового органу не було права виносити оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 09 жовтня 2012 року № № 0001332220, 0001342220, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так як позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір у сумі 114,70 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "РА Флагман" до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.10.2012 року № 0001332220, 0001342220, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 09 жовтня 2012 року № № 0001332220, 0001342220.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РА Флагман» судовий збір у сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 25 березня 2014 року.

Суддя Т.І. Ковальова