Рішення

від 18.03.2014 по справі 904/5447/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.14р. Справа № 904/5447/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор - Сервіс",

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ

про визнання договору про постачання електричної енергії № 6123 від 02.04.2007 року недійсним

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Портянко Г.А. - дов. від 10.09.2013р., представник;

Кирилюк І.Л. - дов. 03.06.2013р., представник;

від відповідача: Борисенко І.І. - дов. № 458/1001 від 30.08.2013р., головний юрисконсульт юридичної групи Дніпропетровського напрямку відділу з правового забезпечення діяльності районних відділень енергозбуту Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго".

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ратибор - Сервіс" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про визнання договору про постачання електричної енергії № 6123 від 02.04.2007 року недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір про постачання електричної енергії № 6123 від 02.04.2007 року був укладений контрагентами всупереч вимогам діючого законодавства (без попереднього укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж), що унеможливило ТОВ "Ратибор - Сервіс" реалізувати свої права, як власника технологічних електричних мереж в частині отримання компенсації витрат на утримання технологічних електричних мереж. Враховуючи, що позивач не є споживачем електроенергії, а здійснює лише послуги (транзиту) з доставки електричної енергії субспоживачам, договір про постачання електричної енергії № 6123 від 02.04.2007 року має бути визнаний судом недісним з підстави не відповідності вимогам Правил користування електричною енергією.

Відповідач вважає, що без зазначення позивачем конкретної статті діючого законодавства, а також пункту Правил користування електричною енергією, яким суперечить спірний договір, доводи позивача є недоведеними та безпідставними. Свої заперечення на позов виклав у поданому для залучення до матеріалів справи письмовому відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні, призначеному на 12.09.2013р. о 10:00год. було оголошено перерву до 16.09.2013р. о 10:30год.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013р. у справі № 904/5447/13 призначено судову електротехнічну експертизу, провадження у справі № 904/5447/13 зупинено до одержання судом результатів експертизи. Справу направлено на адресу Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (61077, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а).

18.02.2014р. до господарського суду Дніпропетровської області від Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса надійшли до суду матеріали справи № 904/5447/13 з висновком судової електротехнічної експертизи № 9041 по справі № 904/5447/13.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2014р. у справі № 904/5447/13 поновлено провадження у справі № 904/5447/13 з 13.03.2014р. Справу призначено до розгляду в засіданні на 13.03.14р. о 10:45год.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,

В С Т А Н О В И В :

Між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (енергопостачальна компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратибор - Сервіс" (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 6123 від 02.04.2007 року.

Позивач стверджує, що зазначений договір був укладений сторонами всупереч вимогам діючого законодавства (без попереднього укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж), що унеможливило ТОВ "Ратибор - Сервіс" реалізувати свої права, як власника технологічних електричних мереж в частині отримання компенсації витрат на утримання технологічних електричних мереж. Враховуючи, що позивач не є споживачем електроенергії, а здійснює лише послуги (транзиту) з доставки електричної енергії субспоживачам, договір про постачання електричної енергії № 6123 від 02.04.2007 року має бути визнаний судом недісним з підстави не відповідності вимогам Правил користування електричною енергією.

За приписами ст.215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладено у простій письмовій формі, що відповідає вимогам діючого законодавства, підписаний уповноваженими особами, що не заперечується сторонами та виконувався сторонами, на доказ чого до матеріалів справи надано копії актів про використану електроенергію та банківських виписок по особовим рахункам про сплату використаної електрічної енергії, що є підтвердженням того, що волевиявлення сторін відповідало внутрішній волі та дії сторін направлені на реальне настання наслідків, що передбачені цим договором.

Що стосується відповідності змісту спірного договору вимогам діючого законодавства, суд зазначає про таке.

Позивач вважає, що оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, Правилам користування електричною енергією, в редакції, що діяла на той час, а тому повинен бути визнаний недійсним в судовому порядку. В якості підстав, в обґрунтування позовних вимог, зазначає наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ратибор - Сервіс" не отримує електричну енергію для власного споживання, а являється лише транзитером (власником електричних мереж); правові стосунки між сторонами щодо використання технологічних електричних мереж регулюються лише договором про спільне використання технологічних електричних мереж; оскільки позивач не використовує електричну енергію для власних потреб, а витрати на утримання технологічних електричних мереж відповідачем не оплачуються, то і правові підстави для укладення договору про постачання електричної енергії, відповідно до правил ПКЕЕ, відсутні.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що без зазначення позивачем конкретної статті діючого законодавства, а також пункту Правил користування електричною енергією, яким суперечить спірний договір, доводи позивача є недоведеними та безпідставними. Крім того, позивач є споживачем електричної енергії в розумінні Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996р. № 28, а тому укладення договору про постачання електричної енергії з енергопостачальною компанією є його обов'язком.

Приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910) (далі - ПКЕЕ), споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Субспоживачем є споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача (п. 1.2. ПКЕЕ)

Основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам.

Згідно з пунктом 1.3 ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пункту 1.5 ПКЕЕ, у разі постачання споживачу електричної енергії в точці продажу на межі балансової належності цього споживача та власника електричних мереж, який не є постачальником електричної енергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (Додаток 1 до ПКЕЕ) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, а між електропередавальною організацією та цим власником електричних мереж укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача на основі типового договору (Додаток 2 до ПКЕЕ).

Суд вважає, що виходячи з вищевказаних положень Правил, позивач є саме основним споживачем .

Позивач не заперечує проти того, що трансформаторна підстанція РП-ТП-65 та кабельна лінія 2КЛ-10кВ, які відносяться до технологічних електричних мереж та використовуються для транзиту електричної енергії в мережі споживачів, належать йому на праві власності, відповідно до акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності (додаток № 2 до договору).

Враховуючи, що позивач є основним споживачем та власником електроустановки, відповідно укладення договору про постачання електричної енергії продиктовано вимогами закону.

Абзацом першим пункту 1.6 ПКЕЕ встановлено, що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (Додаток 3 до ПКЕЕ) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з пунктом 1.7 ПКЕЕ, у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору (Додаток 2 до ПКЕЕ).

У разі використання технологічних електричних мереж основного споживача електропередавальною організацією відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про технічне забезпечення електропостачання субспоживача, який укладається на основі типового договору (Додаток 1 до ПКЕЕ).

Сторони, які спільно з основним споживачем використовують технологічні електричні мережі основного споживача для передачі електричної енергії субспоживачу, визначаються відповідно до точки продажу електричної енергії субспоживачу, зазначеної в договорі про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем.

Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" та ТОВ "Ратибор Сервіс" було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 35 від 16.11.2009 (далі - договір № 35).

Висновком судової електротехнічної експертизи № 9041, складеного 21.01.2014р. судовим експертом Мєлєнцовим О.М., встановлено, що електрична енергія, яка надходить у мережі ТОВ "Ратибор Сервіс" перетворюється та розподіляється між субспоживачами пропорційно до їхніх потреб. Для власних потреб електрична енергія власником мереж ТОВ "Ратибор Сервіс" не споживається.

Тобто, технологічні витрати електричної енергії в мережі ТОВ "Ратибор Сервіс" складаються з:

- суми втрат електричної енергії в елементах мереж; витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій;

- витрат електричної енергії на плавлення ожеледі.

Відповідно до п. 2.10 договору № 35 від 16.11.2009р. технологічні електричні мережі ТОВ "Ратибор Сервіс" мають бути забезпечені розрахунковими засобами обліку для можливості складання балансу електричної енергії у власних технологічних мережах. Для складання балансів електричної енергії, ТОВ "Ратибор Сервіс" наприкінці розрахункового періоду одночасно знімає покази з приладів обліку та вносить їх до Акту про обсяги переданої електричної енергії.

З п. 2.5 договору № 35 (а.с.46) відомо, що ТОВ "Ратибор Сервіс" надає ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" акт про обсяги переданої електричної енергії (додаток 4) оскільки кінцевим споживачам поставляє електричну енергію саме ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", що має ліцензію на цей вид діяльності.

При передачі електричної енергії в мережах ТОВ "Ратибор Сервіс" виникають технологічні витрати, які складаються з суми втрат електричної енергії в елементах мереж, а саме кабельних лініях та трансформаторах, і витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій. Технологічні витрати електричної енергії потрібно визначати у відповідності до п. 5.1 Методики [3], а саме, за результатами вимірювань, як різницю одночасних показів лічильників, встановлених на вході і виході електричної мережі (елементів електричних мереж) ТОВ "Ратибор Сервіс".

Враховуючи висновки експертизи, суд вважає, що витрати на утримання технологічних електричних мереж повинні відшкодовуватися позивачу відповідачем, але на підставі укладеного між сторонами договору про спільне використання технологічних мереж № 35 від 16.11.2009 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Отже з викладеного витікає, що позивач є споживач електричної енергії, в розумінні Правил, та має використовувати електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії, і який зобов'язаний був укласти договір про постачання електричної енергії з постачальником електричної енергії, в силу закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу в підтвердження порушення вимог законодавства при укладенні спірного договору.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

24.03.2014р.

Суддя В.Г. Бєлік