ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2014 року Справа № 904/5447/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ "Ратибор-Сервіс" на постановувід 20.05.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/5447/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТОВ "Ратибор-Сервіс" доПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж провизнання недійсним договору про постачання електричної енергії №6123 від 02.04.2007 р. за участю представників:
позивача: Максименко В.І., дов. від 10.07.2014 №11;
відповідача: Борискенко І.І., дов. від 14.07.2014 №250/1001;
ВСТАНОВИВ:
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи колегією суддів відхилено.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 (суддя В. Бєлік), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 (судді І. Тищик, Т. Верхогляд, Л. Білецька) у задоволенні позову про визнання договору про постачання електричної енергії №6123 від 02.04.2007 недійсним відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Ратибор-Сервіс" ? позивач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 20.05.2014. Прийняти нове рішення яким позов задовольнити. Вважає, що судами неповно з'ясовані фактичні обставини справи, не застосовано норми процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив відповідач, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (енергопостачальна компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратибор - Сервіс" (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 6123 від 02.04.2007 року.
Позивач стверджує, що зазначений договір був укладений сторонами всупереч вимогам діючого законодавства (без попереднього укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж), що унеможливило ТОВ "Ратибор - Сервіс" реалізувати свої права, як власника технологічних електричних мереж в частині отримання компенсації витрат на утримання технологічних електричних мереж. Враховуючи, що позивач не є споживачем електроенергії, а здійснює лише послуги (транзиту) з доставки електричної енергії субспоживачам, договір про постачання електричної енергії № 6123 від 02.04.2007 року має бути визнаний судом недісним з підстави не відповідності вимогам Правил користування електричною енергією.
Спірний договір укладено у простій письмовій формі, що відповідає вимогам діючого законодавства, підписаний уповноваженими особами, що не заперечується сторонами та виконувався сторонами. Як доказ до матеріалів справи надано копії актів про використану електроенергію та банківських виписок по особовим рахункам про сплату використаної електричної енергії. Тобто дії сторін були направлені на реальне настання наслідків, що передбачені цим договором.
Трансформаторна підстанція РП-ТП-65 та кабельна лінія 2КЛ-10кВ, які відносяться до технологічних електричних мереж та використовуються для транзиту електричної енергії в мережі споживачів, належать ТОВ "Ратибор - Сервіс" на праві власності, відповідно до акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності (додаток № 2 до договору).
Також, між ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" та ТОВ "Ратибор Сервіс" було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 35 від 16.11.2009 (далі - договір № 35).
Висновком судової електротехнічної експертизи № 9041, складеним 21.01.2014р. судовим експертом Мєлєнцовим О.М., встановлено, що електрична енергія, яка надходить у мережі ТОВ "Ратибор Сервіс" перетворюється та розподіляється між субспоживачами пропорційно до їхніх потреб. Для власних потреб електрична енергія власником мереж ТОВ "Ратибор Сервіс" не споживається.
Тобто, технологічні витрати електричної енергії в мережі ТОВ "Ратибор Сервіс" складаються з:
- суми втрат електричної енергії в елементах мереж; витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій;
- витрат електричної енергії на плавлення ожеледі.
Відповідно до п. 2.10 договору № 35 від 16.11.2009р. технологічні електричні мережі ТОВ "Ратибор Сервіс" мають бути забезпечені розрахунковими засобами обліку для можливості складання балансу електричної енергії у власних технологічних мережах. Для складання балансів електричної енергії, ТОВ "Ратибор Сервіс" наприкінці розрахункового періоду одночасно знімає покази з приладів обліку та вносить їх до Акту про обсяги переданої електричної енергії.
З п. 2.5 договору № 35 (а.с.46) відомо, що ТОВ "Ратибор Сервіс" надає ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" акт про обсяги переданої електричної енергії (додаток 4) оскільки кінцевим споживачам поставляє електричну енергію саме ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", що має ліцензію на цей вид діяльності.
При передачі електричної енергії в мережах ТОВ "Ратибор Сервіс" виникають технологічні витрати, які складаються з суми втрат електричної енергії в елементах мереж, а саме кабельних лініях та трансформаторах, і витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій. Технологічні витрати електричної енергії потрібно визначати у відповідності до п. 5.1 Методики [3], а саме, за результатами вимірювань, як різницю одночасних показів лічильників, встановлених на вході і виході електричної мережі (елементів електричних мереж) ТОВ "Ратибор Сервіс".
Врахувавши приписи п.п. 1.2,1.3,1.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910) (далі - ПКЕЕ) суди дійшли висновку, що позивач є основним споживачем та власником електроустановки, відтак укладення договору про постачання електричної енергії продиктовано вимогами закону. Крім того, оцінивши спірний договір з точки зору наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що зміст оспорюваного договору відповідає вимогам закону, вимогам форми договору та підписаний правоздатними сторонами в межах наданих ним повноважень. Доказів наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення, позивачем надано не було.
Перевіряючи оскаржувану постанову у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України). Зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
На момент укладення договору про постачання електричної енергії №6123 від 02.04.2007 р. Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910) (далі - ПКЕЕ) врегульовано наступне.
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - це домовленість двох сторін (основний споживач і субспоживач або постачальник електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії (п. 1.2 ПКЕЕ).
Договір про постачання електричної енергії - це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України (п. 1.2 ПКЕЕ).
Електропередавальна організація - це суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території (п. 1.2 ПКЕЕ).
Основним споживачем є споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам. Постачальником електричної енергії є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії. Споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору (п. 1.2 ПКЕЕ).
Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 1.3 ПКЕЕ).
У разі постачання споживачу електричної енергії в точці продажу на межі балансової належності цього споживача та власника електричних мереж, який не є постачальником електричної енергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, а між електропередавальною організацією та цим власником електричних мереж укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача на основі типового договору (додаток 2) (п. 1.5 ПКЕЕ).
Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (п. 1.7 ПКЕЕ).
Договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача). При цьому перед укладенням відповідного договору між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) субспоживач має узгодити з постачальником електричної енергії точку продажу для нього електричної енергії. Узгодження відбувається шляхом обміну листами (п. 1.8 ПКЕЕ).
Судами встановлено, що зміст оспорюваного договору відповідає вимогам закону, вимогам форми договору та підписаний правоздатними сторонами в межах наданих ним повноважень. Доказів наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення, позивачем надано не було. За таких обставин, підстави для застосовування ст.ст. 203,215 ЦК України відсутні. Суди обгрунтовано відмовили у позові.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них діючих норм матеріального права та дотриманням вимог процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваних рішення та постанови відсутні. Доводи скаржника про недотримання судами ст. 43 ГПК України не знайшли свого підтвердження.
Також, у касаційній скарзі ТОВ "Ратибор-Сервіс" просить суд надати іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що виходить за межі компетенції Вищого господарського суду України, встановленої ст. 111 7 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України,? Вищий господарський суд України, ?
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ТОВ "Ратибор-Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі №904/5447/13 - без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2014 |
Оприлюднено | 16.07.2014 |
Номер документу | 39759258 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Цвігун В. Л.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Тищик Ірина Валентинівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні