Постанова

від 24.03.2014 по справі 5011-23/10662-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа№ 5011-23/10662-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Шапрана В.В.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" на рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 5011-23/10662-2012 (суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" до приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" про розірвання договору та стягнення 595 050 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" про розірвання договору та стягнення 595 050 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2012 по справі № 5011-23/10662-2012 позов задоволено повністю: розірвано договір №1.75-133/10, укладений 22.10.2010 року між приватним підприємством "Управляюча компанія "Метрополія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей"; стягнуто 595 050 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі дійшовши висновку про невиконання відповідачем зобов'язань за договором, розірвав зазначений договір та зобов'язав відповідача повернути позивачу 595 050 грн. 00 коп., як безпідставно набутих коштів, що були перераховані позивачем як попередня оплата на суму, якої відповідачем не виконані роботи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 5011-23/10662-2012 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що відповідачем були виконані роботи за договором, у зв'язку з чим підстави для повернення грошових коштів позивачу відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 призначено по справі № 5011-23/10662-2012 судову експертизу, за результатами проведення якої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок.

Сторони не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Слід зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми в даному судовому засіданні від сторін до суду не надійшло.

Враховуючи належне повідомлення сторін, а також те, що саме відповідачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною та зрозумілою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню в частині задоволенні позовної вимоги про розірвання договору з прийняттям нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні даної позовної вимоги, з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей", як замовником та приватним підприємством "Управляюча компанія "Метрополія", як виконавцем 22.10.2010 укладено договір №1.75-133/10 про виконання робіт.

Згідно предмету даного договору (п. 1.1) виконавець за дорученням замовника зобов'язався виконати роботи з проектування схеми видачі потужності електроустановок Холмогорської ВЕС ТОВ "Соран", що знаходиться на землях Красногвардійської, Муромської та Василівської сільських рад Автономної Республіки Крим, а замовник зобов'язався прийняти їх та оплатити.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що термін виконання робіт визначається специфікацією, яка є додатком №1 до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна договірна вартість робіт складається з суми вартості всіх етапів та згідно Протоколу узгодження договірної ціни робіт становить 2 975 250 грн. 00 коп.

Оплата вартості робіт за цим договором здійснюється за наступним графіком:

- протягом 5-ти банківських днів після підписання цього договору; аванс у розмірі 30 % від загальної договірної вартості робіт, що складає разом з ПДВ 892 575 грн. 00 коп.;

- протягом 5-ти банківських днів після погодження замовником стадії "П" відповідного етапу реконструкції згідно п. 3.1 цього договору - 30 % від вартості робіт за відповідним етапом проектування згідно специфікації (додаток 1 до договору);

- протягом 5-ти банківських днів після погодження замовником стадії "Р" відповідного етапу реконструкції згідно п. 3.1 цього договору - 30 % від вартості робіт за відповідним етапом проектування згідно специфікації (додаток 1 до договору);

- остаточні розрахунки в обсязі 10 % від загальної договірної вартості робіт здійснюються протягом 15-ти банківських днів після отримання всіх необхідних погоджень та підписання акта приймання-передавання виконаних робіт за цим договором.

Згідно п. 3.1 договору роботи за кожною стадією кожного етапу реконструкції передаються згідно накладної на передавання проектної документації. Замовник протягом 10-ти робочих днів з дня одержання проектної документації повинен листом погодити отриману документацію або надати мотивовані зауваження до неї.

Додатками до договору сторони погодили завдання на проектні роботи, перелік вихідних даних для розробки проектної документації та узгодили договірну ціну робіт.

Так, Додатком № 1 до договору передбачено, що строк виконання робіт за першим етапом (Стадія "П" та "Р") складає 125 робочих днів, вартість даного етапу - 2 082 675 грн. 00 коп., строк виконання робіт за другим етапом (Стадія "П" та "Р") складає 180 робочих днів, а вартість цього етапу - 892 575 грн. 00 коп. Всього 2 975 250 грн. 00 коп.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1 785 150 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 204564 від 17.12.2010, № 204114 від 27.10.2010 р. та № 204955 від 21.01.2011.

Відповідач 27.12.2010 передав позивачу результати виконаних робіт стадії "П" за першим та другим етапом реконструкції на загальну суму 1 190 100 грн. 00 коп., що не заперечується сторонами.

При цьому, роботи стадії "Р" залишилися відповідачем невиконані.

Позивач листом від 04.08.2011 року № 01/283 повідомляв відповідача про порушення останнім строків виконання робіт за договором, необхідність надання результатів робіт по договору.

Враховуючи невиконання відповідачем робіт по першому та другому етапу стадії "Р", позивачем 13.02.2012 направлено на адресу відповідача лист № 01/41, в якому останній повідомив про відмову від договору в порядку ст. 849 Цивільного кодексу України з подальшим припиненням робіт та звернувся з проханням надати документальне підтвердження понесених фактичних витрат.

У зв'язку з тим, що відповідачем роботи стадії "Р" виконані так і не були, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору №1.75-133/10 від 22.10.2010 та стягнення надмірно сплачених грошових коштів за зазначені роботи сумі 595 050 грн. 00 коп.

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги в повному обсязі; розірвано договір №1.75-133/10 від 22.10.2010 та стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 595 050 грн. 00 коп.

Колегія суддів не погоджується з задоволенням позовної вимоги про розірвання договору, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Умовами п. 8.2 договору передбачено, що розірвання цього договору може мати місце в порядку, визначеному статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач відмовився від договору в порядку ст. 849 Цивільного кодексу України, надіславши відповідачу лист №01/41 від 13.02.2012 р.

Обставини отримання зазначеного листа відповідачем 20.02.2012 р. та його правові наслідки встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 5011-16/11465-2012 (залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 та Вищого господарського суду України від 20.02.2013), яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" до приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" про розірвання договору № 1.76-134/10 від 22.10.2010р. та стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 287 494, 40 грн. задоволено частково.

Зазначеним рішенням задоволено позовну вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 287 494, 40 грн., у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору відмовлено, оскільки на момент звернення позивача з позовом до суду враховуючи приписи ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України договір вже було розірвано в силу закону.

Оскільки, товариство з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" листом №01/41 від 13.02.2012 р. одночасно відмовилось від договору №1.75-133/10 від 22.10.2010 (вимога про розірвання якого заявлена в межах даної справи № 5011-23/10662-2012) та договору № 1.76-134/10 від 22.10.2010р. (вимога про розірвання якого розглядалась в межах іншої справи № 5011-16/11465-2012) та обставину отримання відповідачем листа про відмову позивача від договорів встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 5011-16/11465-2012, підстави для повторного доказування зазначеної обставини у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, рішення у справі №5011-16/11465-2012 не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі №5011-23/10662-2012, не можуть йому суперечити.

Отже, факт отримання приватним підприємством "Управляюча компанія "Метрополія" листа товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" №01/41 від 13.02.2012 р. про відмову від договору №1.75-133/10 від 22.10.2010 та відповідно припинення дії договору належним чином підтверджено.

Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що і без звернення до суду договір вважається розірваним у силу самого факту односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором або законом.

Як вже зазначалось вище, п. 8.2 договору №1.75-133/10 від 22.10.2010 передбачено право відмови від договору.

Виходячи із змісту ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи отримання відповідачем 20.02.2012 листа про відмову від договору, даний договір вважається розірваним та зобов'язання сторін в такому випадку за договором є припиненими.

Таким чином, оскільки на момент звернення позивача з даним позовом до суду враховуючи приписи ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України договір вже було розірвано в силу закону, то подальше його розірвання в судовому порядку не потребується.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 20.02.2013 у справі № 5011-16/11465-2012.

Суд першої інстанції на наведену обставину уваги не звернув, що призвело до прийняття невірного рішення в частині задоволення позовної вимоги про розірвання договору.

За наведених обставин, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про розірвання договору, з прийняттям нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

Разом з тим, колегією суддів визнається обґрунтованим висновок місцевого господарського суду в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутих грошових коштів в сумі 595 050 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2).

Відповідно до ч. 3 вказаної статті положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи отримання відповідачем 20.02.2012 листа про відмову від договору, даний договір вважається розірваним.

Тому, положення ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України про те, що особа зобов'язана повернути майно і тоді коли підстава на якій воно було набуте відпала, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, відповідач необґрунтовано не повернув позивачу кошти у заявленій до стягнення сумі.

Оскільки факт перерахування позивачем відповідачу коштів в сумі 595 050 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, тоді як доказів виконання робіт стадії "Р" за договором №1.75-133/10 від 22.10.2010 відповідно до вимог чинного законодавства України, з наданням оформлених належним чином актів виконаних робіт на суму 595 050 грн. 00 коп., як і повернення вищезазначених коштів, останнім до суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми правомірно задоволена судом першої інстанції.

Посилання апелянта на виконання робіт за договором по стадії "Р" не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Крім цього, висновки експертизи, призначеної апеляційним судом, додатково підтвердили невиконання відповідачем робіт стадії "Р" .

Так, висновком експерта № 1916/13-43 від 27.01.2014, зокрема, встановлено, що фактично виконані приватним підприємством "Управляюча компанія "Метрополія" роботи за договором №1.75-133/10 від 22.10.2010 відносяться до стадії "П".

Отже, роботи по стадії "Р" за договором №1.75-133/10 від 22.10.2010 приватним підприємством "Управляюча компанія "Метрополія" виконані не були.

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Накладна від 27.12.2010, на яку посилається апелянт, також не підтверджує виконання відповідачем робіт по стадії "Р".

За наведених обставин, доводи апелянта про виконання відповідачем робіт стадії "Р" підлягають відхиленню за необґрунтованістю.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення в частині задоволення позовної вимоги про стягнення коштів, а тому не можуть бути підставою для його скасування в зазначеній частині.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд не правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, а відтак його висновки щодо наслідків розгляду даної справи в частині задоволення вимоги про розірвання договору не є законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про розірвання договору з прийняттям нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні даної позовної вимоги. В решті рішення залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 11 901 грн. 00 коп., апеляційної скарги в сумі 5 950 грн. 50 коп. та витрати по проведенню експертизи в сумі 8 478 грн. 72 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" на рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 5011-23/10662-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" до приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" про розірвання договору та стягнення 595 050 грн. 00 коп. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 5011-23/10662-2012 про задоволення позову скасувати в частині задоволення вимоги про розірвання договору.

В цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вказаної вимоги.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" до приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" про розірвання договору та стягнення 595 050 грн. 00 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" (місто Київ, Голосіївський район, проспект Академіка Глушкова, будинок 55, квартира 111, код за ЄДРПОУ 34287470) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" (місто Сімферополь, вул. Леніна/пр.Спендіарових А.А. і Л.А, буд. 25/2А, код за ЄДРПОУ 30645958) 595 050 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 11 901 грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. ».

4. Стягнути з приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" (місто Київ, Голосіївський район, проспект Академіка Глушкова, будинок 55, квартира 111, код за ЄДРПОУ 34287470) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" (місто Сімферополь, вул. Леніна/пр.Спендіарових А.А. і Л.А, буд. 25/2А, код за ЄДРПОУ 30645958) 8 478 грн. 72 коп. витрат по проведенню експертизи.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Ірей" (місто Сімферополь, вул. Леніна/пр.Спендіарових А.А. і Л.А, буд. 25/2А, код за ЄДРПОУ 30645958) на користь приватного підприємства "Управляюча компанія "Метрополія" (місто Київ, Голосіївський район, проспект Академіка Глушкова, будинок 55, квартира 111, код за ЄДРПОУ 34287470) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 536 грн. 50 коп.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 5011-23/10662-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.В. Шапран

М.А. Руденко