Ухвала

від 13.03.2014 по справі 2а-10276/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 р. Справа № 46388/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В.В., Рибачука А.І.;

за участю секретаря судового засідання - Сердюк О.Ю.;

представника позивача - Приндоти У. Г.;

представника відповідача - Бобиляка В. Б., Лужецької Г. І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кобус» до державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2010 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Кобус» до державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0003523311 від 13 липня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 561400,00 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що в даному випадку не було видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар, а мало місце повернення авансових платежів в сумі 80000,00 грн. та в сумі 32280,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0003523311 від 13 липня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначену постанову мотивовано тим, що проведені 16 жовтня 2008 року та 27 лютого 2009 року операції не відповідають ознакам п. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - державною податковою інспекцією в Сихівському районі м. Львова, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт покликається на те, що підприємство порушило п. п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представники відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що ТзОВ «ВКФ «Кобус» зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа та взяте на облік як платник податків в ДПІ у Сихівському районі м. Львова, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, та довідкою про взяття на облік платника податків від 04 грудня 2009 року № 1174. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є роздрібна та оптова торгівля автомобілями.

Працівниками ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «ВКФ «Кобус» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23 червня 2010 року № 1722/23-209/20775275.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1, п. 2, п.п. 13.5, ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року, а саме повернення коштів по видаткових касових ордерах без проведення розрахункових операцій через РРО та без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видачі покупцям, які повертають товар розрахункових документів встановленої форми на суму 112280,00 грн.

На підставі акту перевірки від 23 червня 2010 року № 1722/23-209/20775275, згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 липня 2010 року № 0003523311, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 561400,00 грн.

Відповідно до положення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених вказаним Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 3 ст. 2 вказаного Закону, розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля новими та вживаними автомобілями. Розрахунки між покупцями проводяться на підставі договору № 03/1-11-21 з приймання платежів від фізичних осіб на користь ТзОВ «ВКФ «Кобус», укладеного між позивачем та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним Банком. Згідно з п. 1.1 вказаного договору, клієнт (ТзОВ «ВКФ «Кобус») доручає, а Банк зобов'язується приймати через касу сектору вкладних операцій готівкові платежі на користь клієнта від фізичних осіб за купівлю автомобілів та кузовів. Прийняті на користь клієнта платежі Банк перераховує на поточний рахунок клієнта. Вказаний договір укладений на невизначений строк та є чинним.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу № 029/09/08 від 29 вересня 2008 року, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого, позивач продає, а ОСОБА_4 купує нові автомобілі, а саме ГАЗ-3302-414У у кількості 4 штуки за ціною 70685,00 грн. за штуку, на загальну суму 282740,00 грн.,в тому числі ПДВ. З положення п. 2.1 вказаного договору вбачається, що позивач зобов'язаний поставити покупцю автомобілі в термін, не пізніше 20 банківських днів, з моменту попередньої оплати в розмірі 100%.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу від 29 вересня 2008 року № 029/09/08, 30 вересня 2008 року та 02 жовтня 2008 року ОСОБА_4 вніс в касу банку аванс за автомобілі ГАЗ-3302-414 у сумі 254440,00 коп., в тому числі ПДВ, що підтверджується виписками банку за 30 вересня 2008 року та 02 жовтня 2008 року.

ОСОБА_4 звернувся до ТзОВ «ВКФ «Кобус» із заявою від 15 жовтня 2008 року про повернення внесеного ним авансу, у зв'язку із затримкою відвантаження замовлених автомобілів. На підставі заяви покупця, 16 жовтня 2008 року позивачем повернено ОСОБА_4 частину сплаченого ним авансу, що підтверджується корінцем чека КИ 3859431 про отримання позивачем готівки в касі в розмірі 80000,00 грн., прибутковим касовим ордером № 1 від 16 жовтня 2008 року та видатковим касовим ордером № 1 від 16 жовтня 2008 року. Вказану операцію відображено в касовій книзі, що підтверджується листком № 36 касової книги ТзОВ «ВКФ «Кобус» за 16 жовтня 2008 року.

Між позивачем та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу № 020/01/09 від 26 січня 2009 року, згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого позивач продає, а ОСОБА_5 купує новий автомобіль, а саме ГАЗ-33104-318м за ціною 95310,00 грн., в тому числі ПДВ 15885,00 грн. З положення п. 2.1 вказаного договору вбачається, що позивач зобов'язаний поставити покупцю автомобілі в термін, не пізніше 20 банківських днів, з моменту попередньої оплати в розмірі 100%.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу від 26 січня 2009 року № 020/01/09, 26 січня 2009 року ОСОБА_5 вніс в касу банку аванс за автомобіль ГАЗ-33104-318м в сумі 95310,00 грн., в тому числі ПДВ 15885,00 грн., що підтверджується випискою банку за 26 січня 2009 року.

28 січня 2009 року між позивачем та ОСОБА_5 підписаний протокол про розірвання договору купівлі-продажу № 20/01/09 від 26 січня 2009 року та укладений договір купівлі-продажу № 23/01/09, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого, позивач продає, а ОСОБА_5 купує новий автомобіль, а саме ГАЗ-31105-801М за ціною 63030,00 грн., в тому числі ПДВ 10505,00 грн.

ОСОБА_5 звернувся до ТзОВ «ВКФ «Кобус» із заявою від 26 лютого 2009 року про повернення надлишково сплачених коштів, тобто частину авансу за автомобіль ГАЗ-33104-318м в сумі 32280,00 грн., у зв'язку із зміною обставин і придбанням автомобіля за нижчою ціною. На підставі заяви покупця, 27 лютого 2009 року позивачем повернено ОСОБА_5 сплачений ним аванс в сумі 32280,00 грн., що підтверджується корінцем чека КИ 3859433 про отримання позивачем готівки в касі в розмірі 32280,00 грн., прибутковим касовим ордером № 1 від 27 лютого 2009 року та видатковим касовим ордером № 1 від 27 лютого 2009 року. Вказану операцію відображено в касовій книзі, що підтверджується листком № 38 касової книги ТзОВ «ВКФ «Кобус» за 27 лютого 2009 року.

Відповідно до п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.5 Положення визначено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що проведені 16 жовтня 2008 року та 27 лютого 2009 року операції не відповідають ознакам п. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки отримання товару та переходу права власності на товар, або повернення товару не відбувалося

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року в справі № 2а-10276/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

А. І. Рибачук

Ухвалу складено в повному обсязі 17 березня 2014 року.