Рішення

від 06.03.2014 по справі 917/2567/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.03.2014р. Справа № 917/2567/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвироби", 7-й Хорольський тупик, 1, м. Кременчук Полтавська область, 39600

до Приватного підприємства "Великбуд", провул.Г.Бресту, 38, кв.58, м.Кременчук, 39600

про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Мельник Д.І. дов. від 11.12.2013 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, ухвали суду які були направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві (провул. Г.Бресту, 38, кв.58, м.Кременчук, 39600) повернулася на адресу суду з відміткою пошти " за закінченням терміну зберігання".

Судом береться до уваги, що відповідно до роз'яснень ВГСУ (п. 11 інформаційного листа № 01-8/123 від 15.03.2007 року), до повноважень господарського суду не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальну документи надсилаються господарським судом згідно поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (ч. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

В зв'язку з наведеним суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

16 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будвироби» та приватним підприємством «ВЕЛИКБУД» було укладено нотаріальний договір купівлі-продажу частини будівель та споруд (посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 3280).

За умовами Договору, Продавець (ТОВ "«Будвироби»), продало, а Покупець (ПП «Великбуд»), придбало частину будівель та споруд /частина адміністративної будівлі літ. «А-3» площею І 148,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок № 1, загальною площею 1 148.8 кв.м.

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу частини будівель та споруд від 16.10.2012 р. відповідач мав сплатити нашому підприємству за придбану частину будівель та споруд /частина адміністративної будівлі літ. «А-3» площею 1 148,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок № 1. загальною площею 1148,8 кв.м. 370 000,00 гри., але станом на день звернення до господарського суду відповідач ТОВ «Будвироби» ніяких розрахунків так і не провів.

Відповідно до п.1Постанови Правління НБУ №32 від 09.02.2005 р. (яка діяла станом на день укладення договору купівлі-продажу) «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» було визначено, що гранична сума готівкового розрахунку одною підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положения), складає у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Так, проведення готівкового розрахунку за даним договором було неможливо, бо це суперечило б вимогам чинного законодавства.

Безготівкового розрахунку відповідач за придбаний об'єкт також не проводив.

Таким чином, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу щодо сплати за придбаний об'єкт певної грошової суми, чим грубо порушив умови даною договору та вимоги цивільного законодавства.

13.11.2013р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією розірвати договір та додав проект додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу з пропозицією оформити в нотаріальній формі. Вказана пропозиція залишена без належного реагування.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною другою статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина третя статті 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 697 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Частина 2 ст. 220 ГК України встановлює, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, вік має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 193 ГК України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що відповідачем порушені істотні умови договору (обов"язок щодо сплати), завдано шкоду у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, та вчиняє дії по відчуженню майна, яке є предметом спору.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу частини будівель та споруд від 16.10.2012 p.. посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 3280, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будвироби», як Продавцем, та Приватним підприємством «ВЕЛИКБУД». як Покупцем.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будвироби» (7-й Хорольський тупик, 1, м. Кременчук Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 35869186) право власності на частину будівель та споруд (з усіма його при належностями. в тому числі інженерними мережами і комунікаціями)/частина адміністративної будівлі літ. «А-3» площею І148,8 кв.м.,. що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок № І. загальною площею 1 148,.8 кв.м.

4. Стягнути з Приватного підприємства «ВЕЛИКБУД» (7-й Хорольський тупик, 1, м. Кременчук Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 35869186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвироби» (провул.Г.Бресту, 38, кв.58, м.Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 31069722) витрати на сплату судового збору в розмірі 8 547,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 13.03.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.