Постанова

від 24.03.2014 по справі 5002-1/2762-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Справа № 5002-1/2762-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В., посв. № 023135 від 26.11.2013 року;

Позивача -1: не з'явився;

Позивача -2: не з'явився;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

Третьої особи -1: Счастливенко Ю.Г., дов. № 30-12/09 від 30.12.2013 року;

Третьої особи -2: не з'явився;

розглянувши касаційні скарги заступника прокурора міста Севастополя та Фонду державного майна України на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року

у справі № 5002-1/2762-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі - 1) Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим

2) Фонду державного майна України

до відповідача -1 Лівадійської селищної ради

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1) приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

2) дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про визнання недійсними рішень, договору купівлі-продажу земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року заступник прокурора міста Ялта, виступаючи в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Лівадійської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", просив визнати недійсними рішення Лівадійської селищної ради № 5 від 29.09.2004 року та № 49 від 21.08.2008 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 4623 від 23.12.2008 року земельної ділянки площею 0,3500 га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" повернути вказану земельну ділянку у користування дочірньому підприємству "Санаторій "Курпати" (т. 1, а.с. 3-5).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відчуження вищезазначеної земельної ділянки відбулось з порушенням норм чинного законодавства, тому спірні рішення та оспорюваний договір є недійсними.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2011 року (суддя Ковтун Л.О.), залишеним без змін Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року (головуючий Заплава Л.М., судді Антонова І.В., Градова О.Г.) (т. 3, а.с. 230-247) у позові відмовлено (т. 2, а.с. 121-134).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю позовних вимог та порушення інтересів держави спірними рішеннями та оспорюваним договором і відповідністю останнього вимогам законодавства.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, заступник прокурора міста Севастополя та Фонд державного майна України звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, просили оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (т. 4, а.с. 6-11, 24-31).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2013 року касаційні скарги заступника прокурора міста Севастополя та Фонду державного майна України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.11.2013 року (т. 4, а.с. 4-5).

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати № 02-05/927 від 20.11.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (т. 4, а.с. 41).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2013 року розгляд касаційних скарг відкладено на 09.12.2013 року (т. 4, а.с. 42-44).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.12.2013 року розгляд касаційних скарг відкладено на 23.12.2013 року (т. 4, а.с. 46-49).

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України № 02-05/972 від 17.12.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В. (т. 4, а.с. 50-51).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2013 року розгляд касаційних скарг відкладено на 13.01.2014 року (т. 4, а.с. 52-54).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2014 року продовжено строк розгляду касаційних скарг та відкладено розгляд справи на 03.02.2014 року (т. 4, а.с 58-61).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/39 від 30.01.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (т. 4, а.с. 62).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року розгляд касаційних скарг відкладено на 24.02.2014 року (т. 4, а.с. 63-66).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2014 року продовжено строк розгляду касаційних скарг та відкладено розгляд справи на 03.03.2014 року (т. 4, а.с 69-72).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/65 від 03.03.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Гольцова Л.А., Євсіков О.О. (т. 4, а.с. 73).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 року розгляд касаційних скарг відкладено на 24.03.2014 року (т. 4, а.с. 75-78).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/97 від 21.03.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.

У судове засідання 24.03.2014 року представники позивачів - Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України, відповідачів - Лівадійської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці України", третьої особи - дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивачів - Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України, відповідачів - Лівадійської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці України", третьої особи - дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представника третьої особи - приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України від 1990 року розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України від 1990 року сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради № 35 від 21.04.1993 року курортно-оздоровчому комплексу "Курпати", правонаступником якого є дочірнє підприємство „Санаторій „Курпати" виданий державний акт серії КМ № 0009 ПС на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 12,79 га (т. 1, а.с. 9-10).

10.12.2002 року між Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілкою працівників спільних підприємств та закритим акціонерним товариством "Здравниці України" було укладено договір купівлі-продажу № 45, відповідно до умов якого покупець набуває право власності на будівлю минулого дитячого саду (складу) санаторію „Курпати" загальною площею 351,4 кв.м. з прилеглими елементами благоустрою та інженерними мережами санаторію "Курпати", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, б. 12, літ. Ж (т. 1, а.с. 134-136).

Згідно акту-передачі від 10.12.2002 року об'єкт за вказаним договором передано закритому акціонерному товариству "Здравниці України".

16.12.2002 року між Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілкою працівників спільних підприємств та закритим акціонерним товариством "Здравниці України" було також укладено договір купівлі-продажу № 1605, предметом якого стала належна санаторію „Курпати" будівля кінобудки загальною площею 33,5 кв. м., що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, б. 12, літ. К.

За відповідним актом прийому-передачі від 16.12.2002 року об'єкт за зазначеним договором переданий покупцю.

Судами також встановлено, що рішенням 22 сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради № 5 від 29.09.2004 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Здравниці України" для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроекційної будки у пансіонат (код по УКЦВЗ - 1.17 "Рекреаційного призначення") за адресою: смт. Курпати, Алупкінське шосе, б. 12 (літ. Ж, літ. К); припинено дочірньому підприємству "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (правонаступник курортно-оздоровчого комплексу "Курпати") право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3500 га, що розташована за адресою: смт. Курпати, Алупкінське шосе, б. 12 (літ. Ж, літ. К), що знаходиться у постійному користуванні санаторію "Курпати" (державний акт на право постійного користування землею серії КМ №0009 ПС від 16.06.1994 року у складі земельної ділянки загальною площею 11,1911 га; внесено зміни до державного акту на право постійного користування землею серії КМ №0009 ПС від 16.06.1994 року; передано закритому акціонерному товариству "Здравниці України" у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0111947900:06:001:0011) площею 0,3500 га для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроекційної будки у пансіонат з земель рекреаційного призначення, за угіддями - землі громадського призначення (т. 1, а.с. 11).

Як встановлено судами, вказане рішення прийнято органом місцевого самоврядування на підставі добровільної відмови дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від права постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,3500 га.

На підставі вказаного рішення, 28.12.2004 року між Лівадійською селищною радою та закритим акціонерним товариством "Здравниці України" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3500 га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, 12, який зареєстровано 04.02.2005 року у Ялтинському відділенні Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040500100013.

В подальшому, рішенням 27 сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради № 49 від 21.08.2008 року затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12; продано закритому акціонерному товариству "Здравниці України" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,3500 га (кадастровий № 0111947900:06:001:0011), яку надано у довгострокову оренду товариству за договором оренди № 040500100013 від 04.02.2004 року для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроекційної будки у пансіонат та на якій розташовані належні товариству об'єкти нерухомого майна; затверджено ціну продажу земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Здравниці України" у розмірі 1 849 920,00 грн. на підставі висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.04.2008 року № 239-08 державної агенції земельних ресурсів України (т. 1, а.с. 22).

На підставі вказаного рішення, 23.12.2008 року між Лівадійською селищною радою та закритим акціонерним товариством "Здравниці України" (було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3500 га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, 12 (літ. Ж, літ К), який посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий № 4623 ВМА № 777130 від 23.12.2008 року (т. 1, а.с. 14-20).

Надалі товариством з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" (який є правонаступником закритого акціонерного товариства "Здравниці України") отримано державний акт про право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЛ № 476178, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021000700019 (т. 1, а.с. 118).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що статутом дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було передбачено, що засновником та власником підприємства була юридична особа - закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при прийнятті спірного рішення № 5 від 29.09.2004 року Лівадійською селищною радою не було порушено вимог законодавства, оскільки земельна ділянка була вилучена у дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з постійного користування на підставі добровільної відмови останнього від неї.

Судами також встановлено відсутність доказів того, що спірна земельна ділянка належить до державної власності.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про відсутність порушень законодавства при прийнятті рішення Лівадійської селищної ради № 49 від 21.08.2008 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено недоведеність прокурором факту порушення спірними рішеннями органу місцевого самоврядування прав Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Фонду державного майна України.

Враховуючи відсутність порушення вимог земельного законодавства Лівадійською селищною радою та відсутність порушень інтересів держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Фонду державного майна України місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсними Лівадійської селищної ради № 5 від 29.09.2004 року та № 49 від 21.08.2008 року.

Також, враховуючи, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2008 року є похідними від вимог про визнання недійсними спірних рішень, у задоволенні яких відмовлено, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні і у вказаній частині.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що вимога про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Здравниці України" повернути спірну земельну ділянку у постійне користування Санаторію, який є лише третьою особою у справі, на користь якої не може бути постановлено рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки така вимога суперечить загальним засадам реалізації права на судовий захист як права користування земельною ділянкою так і права власності, що передбачено ст. ст. 1, 2 ГПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 Земельного кодексу України.

Частиною 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявників касаційних скарг фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року у справі № 5002-1/2762-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков