Постанова

від 24.12.2014 по справі 5002-1/2762-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 5002-1/2762-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційних скарг 1) заступника прокурора міста Севастополя 2) Фонду державного майна України на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р. у справі господарського суду№5002-1/2762-2011 Автономної Республіки Крим за позовомзаступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Фонду державного майна України до 1) Лівадійської селищної ради 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" треті особи 1) приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 2) дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними рішень, договорів купівлі-продажу земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки за участю прокуратури представників сторін: позивача 1- позивача 2- Прокурор відділу Генеральної прокуратури України Томчук М.О. посв. № 000606 не з'явився Федоровський В.Г. дов. № 243 від 17.09.2014 відповідача 1 - відповідача 2 - третіх осіб -не з'явився не з'явився не з'явилися В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року заступник прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Лівадійської селищної ради, ТОВ "Здравниці України", за участю третіх осіб - приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про

- визнання недійсними рішень Лівадійської селищної ради №5 від 29.09.2004р. та №49 від 21.08.2008р.,

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №4623 від 23.12.2008р. земельної ділянки площею 0,3500га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12,

- зобов'язання ТОВ "Здравниці України" повернути вказану земельну ділянку у користування дочірньому підприємству "Санаторій "Курпати".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відчуження вказаної земельної ділянки відбулось з порушенням норм чинного законодавства, а відтак спірні рішення та договір є недійсними.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2011 (суддя Ковтун Л.О.), яке залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 (судді Заплава Л.М., Антонова І.В., Градова О.Г.) та постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 25.11.2014р. заяву заступника Генерального прокурора України задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 24.03.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України розгляд касаційних скарг заступника прокурора м. Севастополя та Фонду державного майна України призначено на 24.12.2014.

Заслухавши присутніх представника Фонду державного майна України та прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради №35 від 21.04.1993р. курортно-оздоровчому комплексу "Курпати", правонаступником якого є дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" виданий державний акт серії КМ №009 ПС на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 12,79 га.

В подальшому, 10.12.2002р. між Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілкою працівників спільних підприємств та закритим акціонерним товариством "Здравниці України" було укладено договір купівлі продажу №45, відповідно до умов якого покупець набуває право власності на будівлю колишнього дитячого саду санаторію "Курпати" загальною площею 351,4 кв.м з прилеглими елементами благоустрою та інженерними мережами санаторію "Курпати", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, б.12, літ.Ж. Вказаний об'єкт передано закритому акціонерному товариству "Здравниці України" за актом прийому-передачі від 10.12.2002р.

16.12.2002р. між Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілкою працівників спільних підприємств та закритим акціонерним товариством "Здравниці України" також було укладено договір купівлі-продажу №1605, предметом якого стала належна санаторію "Курпати" будівля кінобудки загальною площею 33,5 кв.м, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, б.12, літ.К, яка була передана закритому акціонерному товариству "Здравниці України" за актом прийому-передачі від 16.12.2002р.

Попередні судові інстанції встановили, що рішенням 22-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради №5 від 29.09.2004р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Здравниці України" для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроекційної будки у пансіонат (код по УКЦВЗ - 1.17 "Рекреаційного призначення") за адресою: смт. Курпати, Алупкінське шосе, б.12, літ.Ж, К.; припинено дочірньому підприємству "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (правонаступник курортно-оздоровчого комплексу "Курпати") право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3500 га, що розташована за адресою: смт. Курпати, Алупкінське шосе, б.12, літ.Ж, літ.К., що знаходиться у постійному користуванні санаторію "Курпати" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КМ №009 ПС від 16.06.1994р. у складі земельної ділянки загальною площею 11,1911 га.; внесено зміни до державного акту на право постійного користування землею серії КМ №0009 ПС від 16.06.1994р.; передано закритому акціонерному товариству "Здравниці України" у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0111947900:06:001:0011) площею 0,3500 га для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроекційної будки у пансіонат з земель рекреаційного призначення, за угіддями - землі громадського призначення.

Суди встановили, що вищевказане рішення прийнято органом місцевого самоврядування на підставі добровільної відмови дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" ЗАТ лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від права постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,3500 га.

На підставі цього рішення між Лівадійською селищною радою та ЗАТ "Здравниці України" було укладено договір від 28.12.2004р. оренди земельної ділянки площею 0,3500 га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, 12, який зареєстровано 04.02.2005 у Ялтинському відділенні Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №040500100013.

Рішенням 27-ї сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради №49 від 21.08.2008р. затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, Лівадія, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12; продано закритому акціонерному товариству "Здравниці України" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,3500 га (кадастровий №0111947900:06:001:0011), яку було надано у довгострокову оренду товариству за договором оренди №040500100013 від 04.02.2004р. для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроекційної будки у пансіонат та на якій розташовані належні товариству об'єкти нерухомого майна; затверджено ціну продажу земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Здравниці України" у сумі 1849920,00грн. на підставі висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.04.2008 №239-08 Державної агенції земельних ресурсів України.

На підставі цього рішення 23.12.2008р. між Лівадійською селищною радою та ЗАТ"Здравниці України" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3500 га, розташованою за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, 12, літ.Ж, К, який посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Висоцькою І.Я., реєстровий №4623 ВМА №777130 від 23.12.2008р.

В подальшому, 28.09.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю "Здравниці України", яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Здравниці України", отримало державний акт про право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЛ №476178, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №021000700019.

Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від 24.03.2014, Верховний Суд України виходив з того, що постановою Ради Міністрів Української РСР "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я Української РСР" від 23.04.1960р. №606 усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язано було передати у строк до 1 травня 1960 року у відання Українській республіканській Раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Пунктом 2 цієї постанови майно передавалось профспілковим організаціям у відання.

Санаторій "Курпати" ввійшов до переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передавались у відання Українській республіканській Раді профспілок від Міністерства охорони здоров'я Української РСР.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990р. №506 на території республіки введено мораторій на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30.08.1991р. №1452-XII та Законом України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991р. №1540-XII майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Правовий аналіз вищенаведених норм щодо права власності держави Україна після розпаду Союзу РСР вказує на те, що право власності на майно, розташоване на території України і передане у відання профспілковим організаціям, набула держава Україна.

Правонаступником Української республіканської Ради профспілок після розпаду Союзу РСР стала Рада Федерації незалежних профспілок України, а правонаступником останньої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Постановою президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. "Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України створено акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Федерацією незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України 04.12.1991р. укладено установчий договір про створення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця". Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів м. Києва від 23.12.1991 №971 зареєстровано акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця".

Отже, на момент створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно, передане йому Федерацією незалежних профспілок України, а відтак, і земельні ділянки, на яких воно розташовано, перебували у державній власності, а тому могли бути відчужені лише за згодою власника.

Відповідно до ст.84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, зокрема, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Згідно з положеннями ст.16 Земельного кодексу України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч.3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Частиною другою статті 149 Земельного кодексу України визначено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Враховуючи викладене, припинення права постійного користування земельною ділянкою дочірнім підприємством "Санаторій "Курпати" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" здійснюється власником земельної ділянки - державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.

На цих підставах та враховуючи, що відповідно до ст.111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що рішення Лівадійської селищної ради №5 від 29.09.2004р. та №49 від 21.08.2008р., а також договір купівлі-продажу №4623 від 23.12.2008р. земельної ділянки площею 0,3500га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12, є недійсними як такі, що вчинені Лівадійською селищною радою з перевищенням повноважень.

Проте, позовна вимога зобов'язати ТОВ "Здравниці України" повернути вказану земельну ділянку у користування дочірньому підприємству "Санаторій "Курпати" не може бути задоволена, оскільки дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" у справі є третьою особою без самостійних вимог, а згідно Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги не можуть бути задоволені на користь третьої особи без самостійних вимог.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про задоволення позовних вимог частково.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 28 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги заступника прокурора міста Севастополя та Фонду державного майна України задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 у справі № 5002-1/2762-2011 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Визнати недійсними рішення Лівадійської селищної ради №5 від 29.09.2004р. та №49 від 21.08.2008р.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №4623 від 23.12.2008р. земельної ділянки площею 0,3500га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12.

Позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ "Здравниці України" повернути земельну ділянку площею 0,3500га, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12 у користування дочірньому підприємству "Санаторій "Курпати" залишити без розгляду.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова