Рішення

від 26.03.2014 по справі 904/1137/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.14р. Справа № 904/1137/14

За позовом Обслуговуючого кооперативу "САМАРА-ГАЗОГІН", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської районної державної адміністрації, смт. Ювілейне Дніпропетровської області

Третя особа: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про скасування рішення

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Білоконь Ю.А., наказ №1 від 28.02.208 року, голова обслуговуючого кооперативу;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_3, адвокат, Свідоцтво НОМЕР_1 від 19.12.2011 року.

СУТЬ СПОРУ:

Обслуговуючий кооператив "САМАРА-ГАЗОГІН" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської районної державної адміністрації, до третьої особи: ОСОБА_1 в якому просить:

- скасувати розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 524-Р від 03.05.2012 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва;

- скасувати реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 серія ЯМ № 893338 від 31.12.2012 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю за № 122140001006444.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2014 року порушено провадження у справі №904/960/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.03.2014 року.

У судове засідання 17.03.14 року представник відповідача не з'явився. Від відповідача 17.03.2014 року до канцелярії суду надійшла заява, в якій просить суд провести розгляд справи без участі представника та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

У судовому засіданні 17.03.2014 року представник третьої особи надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову у повному обсязі (а. с. 35-41).

У судовому засіданні 17.03.2014 року оголошувалась перерва до 24.03.2014 року до 10:00 год.

20.03.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшли доповнення до позовної заяви (а.с. 97-101) в якому останній просить суд:

- визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 524-Р від 03.05.2012 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва;

- скасувати реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 серія ЯМ № 893338 від 31.12.2012 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю за № 122140001006444.

Представник відповідача 21.03.2014 року надіслав до канцелярії господарського суду відзив на позовну заяву (110-111) в яких останній зазначає, що по суті викладених в позовній заяві пояснень та доводів відповідач як таких заперечень не має за умови визнання судом належними наданих Позивачем доказів. Просить суд винести рішення у справі згідно чинного законодавства. Розгляд справи просить провести за відсутності представника райдерадміністрації.

У судовому засіданні 24.03.2014 року представник третьої особи подав клопотання про долучення до матеріалів справи лист - відповідь № 06.1/13-30/Т-83 від 13.03.2014 року (а.с. 113-114) та заяву від 10.02.2014 року (115-116).

У судовому засіданні 24.03.2014 року оголошувалась перерва до 24.03.2014 року до 15:30 год.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані ними докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Виходячи з положень ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999р., виконавчу владу в областях, районах, районах АР Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація, в межах своїх повноважень, здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності із ст.ст. 6, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", актами місцевої державної адміністрації є розпорядження голови місцевої державної адміністрації, видані в межах своїх повноважень, накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів (ст. 6). Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (ст. 41).

Згідно з ст.ст. 13, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності відповідно до Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2011 року голова Дніпропетровської районної державної адміністрації прийняв розпорядження № 905-р "Про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення садівництва" (а.с. 27).

Згідно даного розпорядження визначено надати дозвіл громадянці ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку № 441, площею 0, 1000 га для ведення садівництва за рахунок земель садівничого товариства "Дніпровець" за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради.

03.05.2012 року голова Дніпропетровської районної державної адміністрації, на підставі ст. 19, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 17, 35, 118, 121, 186 Земельного кодексу України прийняв розпорядження № 524-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва" (а.с. 28).

На підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 03.05.2012 року № 524-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №893338, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю за № 122140001006444 (а.с. 29).

Зазначені вище положення норм законодавства свідчать, що Дніпропетровська районна державна адміністрації, в межах наданих законодавством повноважень, вправі розпоряджатись землями державної власності відповідно до закону.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що Позивач вважає, що розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 05.03.2012 року №524-р є помилковим та незаконним, оскільки третя особа громадянка ОСОБА_1 увівши в оману відповідні служби району, співробітників ліцензійної фірми, що виготовила технічну документацію, приховала факт проходження через виділену їй садовим товариством ділянку охоронної зони газопроводу і в грудні 2012 року приватизувала спірну ділянку № 441.

Оцінюючи подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як свідчить з матеріалів справи, розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації за № 2933-р від 11.04.2008 року, Позивачу відповідно до п.2.1. ст. 2 «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури, та житлової політики № 273 від 05.10.2000 року, ст.ст. 20,21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», та ст.44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано дозвіл на проектування та будівництво газопроводу для газифікації садово-дачних товариств (кооперативів) «Черешня», «Курган», «Самарське», та інших на території Ювілейної Селищної ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області (а. с. 13). Позивач стверджує, що при проектуванні та будівництві газопроводу були проведені всі необхідні погодження та отримана вся необхідна належним чином погоджена технічна документація, в тому числі і Акт вибору та відведення земельної ділянки для будівництва газопроводу.

Так, відповідно до п. 2.1. ст. 2 «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури, та житлової політики №273 від 05.10.2000 року, на яке посилається Дніпропетровська райдержадміністрація, до документів які подаються для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подається документ що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою на якій буде розміщений об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 п. 2.1 Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином із урахуванням вищевказаних норм закону свідчить, що Позивач повинен мати право власності чи право користування спірною земельною ділянкою.

В листі Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області № 0624 від 14.02.2014 року (а.с. 87) (на адвокатський запит вх.№0308 від 05.02.2014 року) зазначено, що станом на 10.02.2014 року в державному земельному кадастрі відсутні данні щодо реєстрації земельних ділянок за ОК «Самара-Газогін». Висновок щодо ділянки під забудову не відноситься до вибору (відведення) земельної правовстановлюючих документів.

Крім того, в п. 2.2. Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано, що проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі").

Позивач не надав до суду жодного документа, що посвідчує право власності, чи право користування земельною ділянкою на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, території садового товариства «Дніпровець».

Враховуючи викладені обставини та норми закону, господарський суд прийшов до висновку, що Відповідачем не порушено права Позивача на землю внаслідок прийняття розпорядження від 03.05.2012 року № 524-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва".

При цьому суд звертає увагу на той факт, що позивач вказує на порушення охоронної зони навколо газової труби, але позивач не звертається до суду безпосередньо із вимогами за захистом охоронної зони.

Щодо позовних вимог в частині скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 серія ЯМ № 893338 від 31.12.2012 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю за № 122140001006444 відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

З огляду на приписи ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги ст. ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України , а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Про це, також зазначено в п. 1.1. Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК ).

Згідно зі статтями 1, 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами в судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Оскільки, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №893338 від 31.12.2012 року, зареєстровано відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі на ім'я ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини в даній частині позовних вимог виникли між суб'єктом господарювання та фізичною особою, тому не підлягають розгляду у господарському суді у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову в даній частині.

На підставі викладеного господарський суд дійшов висновку, що позовна заява в частині скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 серія ЯМ №893338 від 31.12.2012 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю за № 122140001006444 не підвідомча господарському суду, оскільки, стороною у даному спорі повинна виступати фізична особа, таким чином позовні вимоги в зазначеній частині підлягають припиненню за правилами п. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за Позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження в частини позовних вимог щодо скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 серія ЯМ № 893338 від 31.12.2012 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю за № 122140001006444 - припинити.

В задоволенні позовних вимог в частині скасування розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №524-Р від 03.05.2012 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.03.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин