Постанова

від 25.03.2014 по справі 925/1801/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа№ 925/1801/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Новікова М.М.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 25.03.2014 року по справі № 925/1801/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" та комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 17.01.2014 року) по справі № 925/1801/13 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

"Сумгаїтська, 17/1", м. Черкаси

до Комунального підприємства теплових мереж

"Черкаситеплокомуненерго", м. Черкаси

про стягнення 38 809,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" звернулося до суду з вимогою про стягнення з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" безпідставно отримані кошти в сумі 38 809,26 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року у справі № 925/1801/13 позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" - 22 511,20 грн. безпідставно отримані кошти, 1720 грн. 50 коп. судового збору. В частині стягнення суми 16 298,06 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1", звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти у цій частині нове, яким стягнути 16 298,06 грн. В решті рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/1801/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року по справі № 925/1801/13 вказану вище апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено перегляд рішення у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 04.03.2014 року.

Також, не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач, комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго", звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/1801/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року по справі № 925/1801/13 вказану вище апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено перегляд рішення у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 04.03.2014 року. Розгляд апеляційної скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" по справі № 925/1801/13 та розгляд апеляційної скарги комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" об'єднано в одне апеляційне провадження.

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року у справі № 925/1801/13 відмовити повністю.

Комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року у справі № 925/1801/13 відмовити повністю.

04.03.2014 року від об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні, призначеному на 04.03.2014 року, оголошено перерву до 25.03.2014 року.

В зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/1801/13 колегію суддів у складі головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Куксова В.В., Новікова М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року по справі № 925/1801/13 прийняти апеляційні скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" та комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року до провадження зазначеною колегією.

Представник відповідача був присутнім в судових засіданнях та надавав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представники позивача були присутні в судових засіданнях та надавали свої пояснення, якими підтримали доводи, що викладені в апеляційній скарзі, в якій просить рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти у цій частині нове, яким стягнути 16 298,06 грн. В решті рішення залишити без змін.

Колегія суддів, завертає увагу на те, що у суді апеляційної інстанції знаходилась справа № 925/985/13 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про повернення безпідставно отриманих коштів, по нежитлових приміщеннях які належать ОСОБА_2 у будинку, що розташований по АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року у позові відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 року господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року скасовано, а справу направлено до господарського суду Черкаської області на новий розгляд.

Постанова мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень не досліджено належним чином обставини наявності у відповідача правових підстав для набуття сплачених позивачем в якості оплати використаної теплової енергії для опалення приміщень №1-19 будинку АДРЕСА_2 грошових коштів за тарифами для третьої групи споживачів (для юридичних осіб).

Та докази використання приміщень № 1-19 вказаного житлового будинку їх власником з метою виробничо-комерційної діяльності матеріали справи не містять. Відтак, суди, встановивши, що вказані приміщення є нежитловими та не використовуються для проживання, не з'ясували належним чином, яким чином та з якою метою використовуються вказані приміщення їх власником, а саме: для підприємницької діяльності чи в особистих цілях. Тобто, судами не з'ясовувалось, чи є діяльність власника вказаних приміщень - ОСОБА_2 щодо використання належних йому приміщень комерційною та пов'язаною з отриманням прибутку.

У частині 1 статті 111-12 ГПК України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та взявши до уваги постанову Вищого господарського суду України від 19.11.2013 року по аналогічній справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" підлягають частковому задоволенню. При цьому рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року по справі № 925/1801/13 - слід скасувати, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2014 року суддею господарського суду Черкаської області Анісімовим І.А. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З вступної частини вбачається, що розглядається справа:

« за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

"Сумгаїтська, 17/1"

до Комунального підприємства теплових мереж

"Черкаситеплокомуненерго"

про стягнення 38 809 грн. 26 коп."

в резолютивній частині якої зазначено, що:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1. код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат" (20200, Черкаська область, м.Звенигородка, вул.Карла Маркса, б.35-А, код 00447818) - 102 704 грн. 12 коп. боргу, 2853 грн. 20 коп. пені, 658 грн. 43 коп. 3 % річних та 2124 грн. 32 коп. судового збору.»

Тобто різні сторони по одній справі в різних частинах рішення.

17.01.2014 року, відповідно до ст. 84 ГПК України, складено та підписано повний текст рішення, резолютивна частина якого викладена у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (18000, м.Черкаси, вул. Остафія Дашковича, б.62, код 02082522) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (18000, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, 17/1, код 30070260) - 22 511 грн. 20 коп. безпідставно отримані кошти, 1720 грн. 50 коп. судового збору.

В частині стягнення суми 16 298 грн. 06 коп. слід відмовити.»

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки, резолютивна частина з вступної та резолютивної частини рішення не відповідає резолютивній частині з повного тексту рішення, то це можу бути підставою для скасування рішення.

Разом з тим, оскільки відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, то в даному випадку суд апеляційної інчтанції скасовує рішення суду першої інстанції і з інших підстав.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2010 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (споживач, позивач) та комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» (постачальник, відповідач) було укладено договори купівлі-продажу теплової енергії за № 151 та № 504 (а.с. 11-12, 54-55, т. 1).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які у сукупності і визначають правову природу договору.

Предметом договорів є постачання теплової енергії для опалення нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 м. Черкаси.

Відповідно до п. 6.1 договорів розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими та оприлюдненими в установленому порядку.

Розрахунок за теплову енергію, що споживається у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.2 договору).

У п. 6.4. договору № 151 зазначено, що за визначено теплову енергію «споживач» сплачує постачальну щомісячно з ПДВ. 583,23 грн. за 1 Гкал.

У п. 6.4. договору № 504 зазначено, що за визначено теплову енергію «споживач» сплачує постачальну щомісячно з ПДВ. 227,95 грн. за 1 Гкал.

Між сторонами укладено додатки до договорів, якими визначено кількість, вартість споживання електричної енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості електричної енергії (а.с. 13-14, 17-19, 56-57, т. 1).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між сторонами умови договору виконувались належним чином, що підтверджується виставленими рахунками та платіжними дорученнями на їх оплату (а.с. 45-53, 58-111, т. 1).

Позивач оплачував рахунку відповідача в повному обсязі за період з 15.11.2010 року по 01.05.2013 року на суму 195 271,39 грн.

Разом з тим, 06.12.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (а.с.20-21, т. 1). Відповідно до якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 купив належні продавцю на праві приватної власності нежитлові приміщення під літ. А-9 1-го поверху № 1-1, з № 1-22 по № 1-39, І, загальною площею 249,6 кв.м., в будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.12.2006 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ССВ № 189162 від 12.12.2006 року, технічного паспорту на нежитлове приміщення на ім'я ОСОБА_5, довідки ОСББ з поверховим планом та експлуатацією першого поверху будинку АДРЕСА_1, нежитлові приміщення літ. А-9 № 1-1, з № 1-22 по № 1-39, І, загальною площею 249,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, на праві власності належить фізичній особі ОСОБА_5, тобто зазначене приміщення не належить «організації та установі всіх форм власності», а тому, на думку позивача, теплова енергія повинна нараховуватись як для населення.

В порушення зазначеного відповідачем нараховувалась оплата з застосуванням тарифу для «організацій та установ всіх форм власності ».

У зв'язку з чим, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" звернулося до суду з вимогою про стягнення з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" безпідставно отриманих коштів в сумі 38 809,26 грн.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з наступного.

Умовами договору № 151 сторони погодили ціну відпущеної теплової енергії на опалення нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 за підвищеними тарифами, визначеними для організацій та установ всіх форм власності.

У період з 15.11.2010 року по 11.10.2012 року ОСОБА_5 був фізичною особою, не здійснював підприємницької діяльності і був споживачем групи "населення", а тому слід застосовувати тариф для населення, встановлені рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 2118 від 29.12.2010 року (зі змінами, внесеними рішенням № 901 від 30.06.2011 року).

Таким чином, за період з 15.11.2010 року по 11.10.2012 року позивач безпідставно сплатив суму 22 511,20 грн.

Щодо стягнення безпідставно отриманих коштів за період з 12.10.2012 по 01.05.2013 року, суд першої інстанції зазначив, що воно стягненню не підлягає, оскільки відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія НОМЕР_2 державна реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 відбулася 11.10.2012 року. В частині стягнення суми 16 298 грн. 06 коп. слід відмовити.

Однак з зазначеним колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, 06.12.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (а.с.20-21, т. 1). Відповідно до якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 купив належні продавцю на праві приватної власності нежитлові приміщення під літ. А-9 1-го поверху № 1-1, з № 1-22 по № 1-39, І, загальною площею 249,6 кв.м., в будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.12.2006 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ССВ № 189162 від 12.12.2006 року, технічного паспорту на нежитлове приміщення на ім'я ОСОБА_5, довідки ОСББ з поверховим планом та експлуатацією першого поверху будинку АДРЕСА_1, нежитлові приміщення літ. А-9 № 1-1, з № 1-22 по № 1-39, І, загальною площею 249,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, на праві власності належить фізичній особі ОСОБА_5 (а.с. 22-30, т. 1).

Не зважаючи на зазначене, відповідачем виставлялись рахунки за опалення не для фізичних осіб, а для юридичних.

27.08.2013 року на адресу КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» було надіслано вимогу № 42 голови правління ОСББ «Сумгаїтська 17/1» щодо повернення зайво сплачених позивачем коштів у сумі 38 809,25 грн. за теплову енергію за приміщення № 1-19 по АДРЕСА_1, площею 238,4 м.кв., що належить ОСОБА_5, по договору № 151 від 03.09.2010 року (а.с. 140, т. 1).

Однак, зазначене залишено поза увагою, оскільки як зазначає відповідач дані приміщення, які належать ОСОБА_5 використовуються, як магазин, тобто він повинен оплачувати по тарифам які віднесені до третьої групи споживачів, а тому відсутні підстави для повернення коштів.

22.04.2013 року адвокатом ОСОБА_6, представником позивача, направлено на адресу відповідача адвокатський запит, з проханням надати копію реєстру опалювальної площі по будинку АДРЕСА_1 (а.с. 40, т. 1).

22.05.2013 року у відповідь на запит було надіслано лист № 12/996 з копією реєстру опалювальних площ по будинку АДРЕСА_1 (а.с. 43-44), в якому зазначено, що блок 101-110 належить ОСОБА_5 загальною площею 283,4 кв.м., зазначене приміщення є не житловим та використовується як магазин юридичної літератури.

Зазначене колегією суддів не береться до уваги, оскільки крім зазначеного реєстру, до суду не було надано жодного доказу у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_5 займається підприємницькою діяльністю у нежитлових приміщеннях літ. А-9 № 1-1, з № 1-22 по № 1-39, І, загальною площею 249,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

На запитання головуючого судді представник відповідача зазначив, що в нього відсутні будь-які докази на підтвердження того, що по даній адресі знаходить магазин.

Отже, відповідно до частини 2 пункту а статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг).

Згідно з пунктом 6 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1059/2011. НКРЕ установлює: ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання.

Постановою НКРЕ від 30.09.2011 року № 142 були затверджені тарифи для потреб бюджетних установ та інших споживачів, постановою НКРЕ від 14.12.2010 року № 1738 були затверджені тарифи для населення.

23.06.2009 року рішенням виконкому Черкаської міської ради № 757 затверджено положення щодо застосування тарифів на послуги централізованого опалення га гарячого водопостачання, в якому визначено 3 групи споживачів, в саме:

до 1 групи - належить населення, яке проживає в житлових будинках всіх форм власності,

до 2 групи - належать споживачі теплової енергії, що фінансуються з бюджету,

до 3 групи - належать всі інші споживачі незалежно від форми власності.

Відповідно в ч. 16 цього Положення плата за послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання для орендованих житлових приміщень, які знаходяться в житлових будинках, та у встановленому порядку переведені у нежитлові приміщення і використовуються для розміщення магазинів, майстерень, приміщень громадського харчування, офісів та з іншою метою, здійснюється за тарифами, передбаченими для 3 групи споживачів.

Згідно з п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору;

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем таких послуг є фізична та юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, що являє собою результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до роз'яснень Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 28.06.2013р. оплата житлово-комунальних послуг за тарифами для населення здійснюється громадянами, які використовують житло виключно для проживання, а також релігійними організаціями та національними творчими спілками (крім тих, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність). До бюджетних установ відносяться установи, які підпадають під ознаки статті 2 Бюджетного кодексу України, а підтвердженням такого статусу може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій. До категорії інших споживачів відносяться всі інші споживачі, які не підпадають під зазначені категорії.

З огляду на викладене, споживачами житлово-комунальних послуг, у тому числі і послуг з теплопостачання, є мешканці житлового будинку, які прирівнюються до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках. Обов'язок по проведенню господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у цих приміщеннях відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил покладено на позивача - виконавця таких послуг. При цьому, при укладенні між виконавцем цих послуг та постачальником теплової енергії договорів на постачання теплової енергії мають враховуватися дійсні категорії кінцевих споживачів теплової енергії - власників житлових чи нежитлових приміщень будинку.

Як зазначено вище, колегією суддів було встановлено, що нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_5 не використовуються для розміщення магазинів, майстерень, приміщень громадського харчування, офісів та з іншою метою, тобто ОСОБА_5 не підпадає під групу 3, як і під групу 2, а тому нарахування повинно відбуватись відповідно до 1 групи, а саме як для населення, яке проживає в житлових будинках всіх форм власності.

Крім того, звертаємо увагу на те, що у листі 6645-01-21 від 31.05.2013 року департаменту містобудування Черкаської міської ради повідомлено, що згідно з реєстрацією управління планування та архітектури департаменту містобудування Черкаської міської ради вхідних/вихідних документів Черкаська міська рада та її виконавчий комітет впродовж 2006-2013 років не надавали дозвіл на реконструкцію житлових приміщень під нежитлові по вул. Сумгаїтській, 17/1 (а.с. 204, т. 1).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ч. 16 Положення щодо застосування тарифів не може бути застосована для нарахування плати за теплову енергію для опалення приміщень, що належать ОСОБА_5, оскільки ці приміщення не відповідають кваліфікуючим ознакам даної частини положення, оскільки дана частина положення може бути застосована виключно для споживачів -юридичних осіб, а застосування її до фізичних осіб («населення») суперечить ч. 1,2 ст.24 Конституції України та ст. 26 ЦК України та ст.ст.6,14 Конвенції прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вище викладене та відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини другої вказаної норми зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно вищенаведених приписів закону зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття або збереження майна (особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); мають бути відсутніми правові підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків).

Таким чином, до предмету доказування в даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідач відповідні кошти; чи є для цього підстави та факт належності коштів іншій особі (позивачу).

Положення про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння на підставі ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Оскільки, судом апеляційної інстанції встановлено, що кошти отримані відповідачем під час виконання умов договору були нараховані з порушенням чинного законодавства, то вони можуть вважатись безпідставно отриманими.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволенні позовних вимог, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Щодо апеляційної скарги комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго", в якій відповідач просить рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року у справі № 925/1801/13 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю, то вона підлягає задоволенню в частині скасування рішення та не підлягає задоволенню в частині відмови у позові, так як вищевказані оставини справи свідчать про протилежне.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" підлягає частковому задоволенню, то оскаржуване рішення суду слід скасувати повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та повного та часткового задоволення апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року по справі № 925/1801/13 задовольнити повністю.

2. Апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року по справі № 925/1801/13 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року по справі № 925/1801/13 скасувати повністю.

4. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (18000, м.Черкаси, вул. Остафія Дашковича, б.62, код 02082522) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (18000, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, 17/1, код 30070260) - 38 809 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев'ять) грн. 26 коп. безпідставно отримані кошти, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

6. Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, б. 62, код 02082522) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17/1, код 30070260) 383 (триста вісімдесят три) грн. 63 коп. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

7. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17/1, код 30070260) на користь комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, б. 62, код 02082522) 456,75 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

8. Видачу наказів на виконання постанови доручити господарському суду Черкаської області.

9. Матеріали справи № 925/1801/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

М.М. Новіков