Постанова

від 26.06.2014 по справі 925/1801/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 925/1801/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на постановувід 25.03.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 925/1801/13 за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" доКомунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" простягнення 38 809,26 грн В судове засідання прибули представники: позивачаКозьмін В.М. (дов. від 21.05.2013 № 21), Козьміна В.В. (дов. від 21.05.2013 № 22), відповідачаБуняків М.М. (дов. від 03.01.2014 № 11/11) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" звернулось до господарського суду з вимогою про стягнення з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" безпідставно отриманих коштів у сумі 38 809,26 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 (суддя І. Анісімов) позов задоволений частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 22 511,20 грн безпідставно отриманих коштів. В іншій частині у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 (колегія суддів: М. Яковлєв, В. Куксов, М. Новіков) рішення Господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 скасоване повністю та прийняте нове рішення, яким позов задоволений у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача - 38 809,26 грн безпідставно отриманих коштів.

Постанова мотивована наступним.

14.01.2014 суддею Господарського суду Черкаської області Анісімовим І.А. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зі вступної частини вбачається, що розглядається справа:

"за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення 38 809 грн. 26 коп.",

у резолютивній частині рішення зазначено: "Позов задовольнити повністю. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (18006, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат" (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Карла Маркса, б.35-А, код 00447818) - 102 704 грн. 12 коп. боргу, 2 853 грн. 20 коп. пені, 658 грн. 43 коп. 3 % річних та 2124 грн. 32 коп. судового збору.".

Тобто, різні сторони у одній справі в різних частинах рішення.

17.01.2014, відповідно до ст. 84 ГПК України, складений та підписаний повний текст рішення, резолютивна частина якого викладена у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, б.62, код 02082522) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17/1, код 30070260) - 22 511 грн. 20 коп. безпідставно отримані кошти, 1720 грн. 50 коп. судового збору.

В частині стягнення суми 16 298 грн. 06 коп. слід відмовити."

Апеляційним господарським судом зазначено, що невідповідність резолютивної частини зі вступної та резолютивної частини рішення резолютивній частині з повного тексту рішення може бути підставою для скасування рішення.

Водночас , відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а тому апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення місцевого господарського суду і з інших підстав.

Так, 03.09.2010 між ОСББ "Сумгаїтська, 17/1" (споживач) та Комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (постачальник) укладені договори купівлі-продажу теплової енергії за № 151 та № 504.

Предметом договорів є постачання теплової енергії для опалення нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 6.1 договорів розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими та оприлюдненими в установленому порядку.

Між сторонами укладені додатки до договорів, якими визначено кількість, вартість споживання електричної енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості електричної енергії.

Умови договору між сторонами виконувались належним чином, що підтверджується виставленими рахунками та платіжними дорученнями на їх оплату.

Позивач оплачував рахунку відповідача у повному обсязі за період з 15.11.2010 по 01.05.2013 на суму 195 271,39 грн.

Разом з тим, 06.12.2006 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень. Відповідно до якого ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_9 купив належні продавцю на праві приватної власності нежитлові приміщення під літ. А-9 1-го поверху № 1-1, з № 1-22 по № 1-39, І, загальною площею 249,6 кв.м., в будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.12.2006, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ССВ № 189162 від 12.12.2006, технічного паспорту на нежитлове приміщення на ім'я ОСОБА_9, довідки ОСББ з поверховим планом та експлуатацією першого поверху будинку АДРЕСА_2, нежитлові приміщення літ. А-9 № 1-1, з № 1-22 по № 1-39, І, загальною площею 249,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_2, на праві власності належить фізичній особі ОСОБА_9, тобто зазначені приміщення не належать "організації та установі всіх форм власності", а тому, на думку позивача, теплова енергія повинна нараховуватись як для населення за опалювальну площу, що належить фізичній особі ОСОБА_9

В порушення зазначеного вище, відповідачем нараховувалась оплата із застосуванням тарифу для "організацій та установ всіх форм власності", у зв'язку із чим, ОСББ "Сумгаїтська, 17/1" звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 38 809,26 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що умовами договору № 151 сторони погодили ціну відпущеної теплової енергії на опалення нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_2 за підвищеними тарифами, визначеними для організацій та установ всіх форм власності.

У період з 15.11.2010 по 11.10.2012 ОСОБА_9 не здійснював підприємницької діяльності і був споживачем групи "населення", а тому слід застосовувати тариф для населення, встановлені рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 2118 від 29.12.2010 (зі змінами, внесеними рішенням № 901 від 30.06.2011).

Отже, за період з 15.11.2010 по 11.10.2012 позивач безпідставно сплатив суму у розмірі 22 511,20 грн.

Щодо стягнення безпідставно отриманих коштів за період з 12.10.2012 по 01.05.2013, то місцевий господарський суд зазначив, що вони стягненню не підлягають, оскільки відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АВ 478845 державна реєстрація фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 відбулася 11.10.2012, а тому суд дійшов висновку про те, що в частині стягнення суми 16 298, 06 грн слід відмовити.

Однак, із зазначеним висновком апеляційний господарський суд не погодився з огляду на наступне.

Постановою НКРЕ від 30.09.2011 № 142 були затверджені тарифи для потреб бюджетних установ та інших споживачів, постановою НКРЕ від 14.12.2010 № 1738 були затверджені тарифи для населення.

23.06.2009 рішенням Виконкому Черкаської міської ради № 757 затверджено Положення щодо застосування тарифів на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, в якому визначено 3 групи споживачів, в саме:

до 1 групи - належить населення, яке проживає в житлових будинках всіх форм власності,

до 2 групи - належать споживачі теплової енергії, що фінансуються з бюджету,

до 3 групи - належать всі інші споживачі незалежно від форми власності.

Відповідно в ч. 16 цього Положення плата за послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання для орендованих житлових приміщень, які знаходяться в житлових будинках, та у встановленому порядку переведені у нежитлові приміщення і використовуються для розміщення магазинів, майстерень, приміщень громадського харчування, офісів та з іншою метою, здійснюється за тарифами, передбаченими для 3 групи споживачів.

Відповідно до роз'яснень Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 28.06.2013 оплата житлово-комунальних послуг за тарифами для населення здійснюється громадянами, які використовують житло виключно для проживання, а також релігійними організаціями та національними творчими спілками (крім тих, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність). До бюджетних установ відносяться установи, які підпадають під ознаки статті 2 Бюджетного кодексу України, а підтвердженням такого статусу може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій. До категорії інших споживачів відносяться всі інші споживачі, які не підпадають під зазначені категорії.

Нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_9 не використовуються для розміщення магазинів, майстерень, приміщень громадського харчування, офісів та з іншою метою, тобто, ОСОБА_9 не підпадає під групу 3, як і під групу 2, а тому нарахування повинно відбуватись відповідно до 1 групи, а саме як для населення, яке проживає в житлових будинках всіх форм власності.

Отже, ч. 16 Положення щодо застосування тарифів не може бути застосована для нарахування плати за теплову енергію для опалення приміщень, що належать ОСОБА_9, оскільки ці приміщення не відповідають кваліфікуючим ознакам даної частини положення, оскільки дана частина положення може бути застосована виключно для споживачів-юридичних осіб, а застосування її до фізичних осіб ("населення") суперечить ч. 1,2 ст. 24 Конституції України та ст. 26 ЦК України та ст.ст.6,14 Конвенції прав людини і основоположних свобод.

З посиланням на зазначене вище та на положення ст. 1212 ЦК України, апеляційний господарський дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Правові норми, на які посилаються суди попередніх інстанцій, визначають три категорії споживачів теплової енергії:

до 1 групи споживачів належить населення, яке проживає у житлових будинках усіх форм власності;

до 2 групи - належать споживачі теплової енергії, що фінансуються з бюджету;

до 3 групи - належать усі інші споживачі незалежно від форми власності.

Для трьох груп споживачів визначені у порядку, встановленому законом, різні розміри тарифів як оплати за спожиті послуги. Для третьої групи споживачів визначені тарифи є найвищими.

Віднесення споживача до конкретної групи здійснюється шляхом визначення його за характеристикою як населення чи як споживача, що фінансується з бюджету. Виключення підстав віднесення споживача до першої або другої групи, є підставою для віднесення споживача до третьої групи.

Визначальною ознакою населення, яке проживає житлових будинках є фізичні особи, які користуються житловими приміщеннями для проживання . Користування фізичною особою приміщенням, у тому числі у житловому будинку, яке не належить до житлового, виключає право фізичної особи належати до групи споживачів - населення.

Виходячи з наведеного, рішення і постанову слід скасувати, у позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 скасувати.

Прийняти нове рішення: у позові відмовити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" 913,50 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил