Постанова

від 19.03.2014 по справі 2а-71/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2014 року 15:02 № 2а-71/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. за участю представників: позивача - Ланг А.Л., відповідача - Стеценко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перрі Констракшн» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проскасування податкових повідомлень-рішень №0007412306/0 від 29.09.2010 року, №0007412306/1 від 28.12.2010 року, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року у справі № 2а-71/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перрі Констракшн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0007412306/0 від 29.09.2010 року, №0007412306/1 від 28.12.2010 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 19 грудня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року справу № 2а-71/11/2670 прийнято до провадження суддею Погрібніченком І.М.

05 березня 2014 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що всі фінансово-господарські операції між ТОВ «Перрі Констракшн» та ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», ТОВ «ПРЄОБРАЖЕНІЄ», ТОВ «МОНЕЙ ФАРМ» були реальними, а також такими, що безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, який був підрядником будівництва нової будівлі Посольства США. Будівництво вказаної будівлі завершено та остання введена в експлуатацію, що також підтверджує реальність виконаних будівельних робіт вказаними контрагентами.

А тому, на думку позивача, ТОВ «Перрі Констракшн» правомірно було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», ТОВ «ПРЄОБРАЖЕНІЄ», ТОВ «МОНЕЙ ФАРМ» товарів (робіт, послуг).

Окрім цього, також зазначає, що ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», ТОВ «ПРЄОБРАЖЕНІЄ», ТОВ «МОНЕЙ ФАРМ» станом на час укладення спірних правочинів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (робіт, послуг). При цьому, виписані вказаними контрагентами податкові накладні мають всі необхідні реквізити, які передбачені до них.

Водночас, позивач також звертає увагу на той факт, що невиконання контрагентами ТОВ «Перрі Констракшн» свого обов'язку по сплаті податку на додану вартість до бюджету та подачі відповідної декларації, не може бути обставиною для позбавлення позивача права на віднесення сплачених ним сум до складу податкового кредиту, якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо його віднесення та має всі документально підтверджені докази.

А тому, за вказаних вище обставин, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на хибних висновках податкового органу, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Перрі Констракшн» (код ЄДРПОУ 33939853) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 грудня 2005 року, запис в ЄДР № 1 070 102 0000 016299. Місцезнаходження ТОВ «Перрі Констракшн»: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 1.

ТОВ «Перрі Констракшн» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21 грудня 2005 року за № 39873 та на час перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Згідно зі свідоцтвом від 09 січня 2006 року № 37709085 (серія НБ № 242113) позивач мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 339398526557).

До видів діяльності ТОВ «Перрі Констракшн» за КВЕД відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії № 1334 від 20.12.2005 року відносяться: 45.21.1 Загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення); 45.34.9 Інші монтажні роботи; 74.20.1 Діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом.

ДПІ у Печерському районі у м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Перрі Констракшн» (код ЄДРПОУ 33939853) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з «С.ДЖ.Р.ГРУП» (код за ЄДРПОУ 34981754), ТОВ «ПРЄОБРАЖЕНІЄ» (код за ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «МОНЕЙ ФАРМ» (код за ЄДРПОУ 36010626) за березень, квітень, червень, липень 2010 року, за результатами якої складено акт від 14 вересня 2010 року № 686/23-6/33939853.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «Перрі Констракшн» вимог пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 3 287 633, 00 грн., а тому числі за березень 2010 року в сумі 879 500, 00 грн., за квітень 2010 року в сумі 609 300, 00 грн., за червень 2010 року в сумі 910 500, 00 грн., за липень 2010 року в сумі 888 333, 00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 3 287 633, 00 грн. за вказані вище періоди.

29 вересня 2010 року на підставі вказаного вище акту перевірки ДПІ у Печерському районі у м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0007412306/0, яким згідно з абз. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ за порушення пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Перрі Констракшн» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 570 800, 00 грн., в тому числі 3 278 633, 00 грн. - основний платіж, 1 283 167,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

ТОВ «Перрі Констракшн» оскаржено вказане вище податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, яка своїм рішенням від 16 грудня 2010 року № 69241/10/25-011, податкове повідомлення-рішення № 0007412306/0 від 29.09.2010 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

28 грудня 2010 року на підставі вказаного вище акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги від 16.12.2010 року № 69241/10/25-011 ДПІ у Печерському районі у м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0007412306/0, яким згідно з абз. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ за порушення пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Перрі Констракшн» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 570 800, 00 грн., в тому числі 3 278 633, 00 грн. - основний платіж, 1 283 167,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Незгода з вказаними рішеннями обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ТОВ «Перрі Констракшн» виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В силу п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Затверджена вказаним наказом форма податкової накладної передбачає наявність на податковій накладній підпис і прізвище особи, що склала податкову накладну.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент складення первинних документів) (далі - Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг), що, в першу чергу, має підтверджуватись первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене вище, судом з акту перевірки від 20.09.2010 № 729/23-2/36844859 встановлено, що згідно поданих ТОВ «Перрі Констракшн» до податкового органу додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, податковий кредит останнім сформований за рахунок:

- ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» (код ЄДРПОУ 34981754) на суму 8 795 00, 00 грн. за березень 2010 року, на суму 609 300, 00 грн. за квітень 2010 року;

- ТОВ «Преображеніє» (код ЄДРПОУ 34480840) на суму 910 500, 00 грн. за червень 2010 року;

- ТОВ «Моней Фарм» (код ЄДРПОУ 36010626) на суму 1 016 798, 00 грн. за липень 2010 року.

Водночас, за результатами обробки податковим органом даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено відхилення ПДВ у податковому кредиті ТОВ «Перрі Констракшн» та податкових зобов'язань вищевказаних підприємств, якими в додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, червень та липень 2010 року не відображено у складі податкових зобов'язань та відповідно не задекларовано та не сплачено до Державного бюджету суми податку на додану вартість в загальному розмірі 3 287 633, 00 грн., нараховані на вартість відвантажених на користь ТОВ «Перрі Констракшн» товарів та наданих робіт(послуг).

При цьому, позивачем в підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість надано:

- договір субпідряду № 07 від 07 квітня 2009 року, укладений між ТОВ «Перрі Констракшн» (Підрядник) та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» (Субпідрядник»), за умовами якого Підрядник доручає Субпідряднику, а Субпідрядник приймає на себе обов'язок виконати будівельні роботи із матеріалів Підрядника за адресою: м. Київ, вул. Танкова, 4 будівництво нової будівлі Посольства США у відповідності із узгодженим сторонами кошторисом, який є додатком № 1 до цього Договору, та після підписання є невід'ємною його частиною. На виконання умов вище вказаних договору ТОВ «Перрі Констракшн» було надано: довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010 року, за квітень 2010 року, акти приймання виконаних робіт № 12 за березень 2010 року, № 13 за квітень 2010 року, податкові накладні від 30.04.2010 року № 4117, від 29.04.2010 року № 3969, від 28.04.2010 року № 3939, від 31.03.2010 року № 3036, платіжні доручення;

- договір субпідряду № АП2534/1 від 01 червня 2010 року, укладений між ТОВ «Перрі Констракшн» (Підрядник) та ТОВ «ПРЕОБРАЖЕНІЄ» (Субпідрядник»), за умовами якого Підрядник доручає Субпідряднику, а Субпідрядник приймає на себе обов'язок виконати будівельні роботи із матеріалів Підрядника за адресою: м. Київ, вул. Танкова, 4 будівництво нової будівлі Посольства США у відповідності із узгодженим сторонами кошторисом, який є додатком № 1 до цього Договору, та після підписання є невід'ємною його частиною. На виконання умов вище вказаних договору ТОВ «Перрі Констракшн» було надано: довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2010 року, акт приймання виконаних робіт за червень 2010 року, податкові накладні від 17.06.2010 року № 2624, від 30.06.2010 року № 2822, від 24.06.2010 року № 2728, від 21.06.2010 року № 2680, платіжні доручення ;

- договір субпідряду № 47 від 01 липня 2010 року, укладений між ТОВ «Перрі Констракшн» (Підрядник) та ТОВ «Моней Фарм» (Субпідрядник»), за умовами якого Підрядник доручає Субпідряднику, а Субпідрядник приймає на себе обов'язок виконати будівельні роботи із матеріалів Підрядника за адресою: м. Київ, вул. Танкова, 4 будівництво нової будівлі Посольства США у відповідності із узгодженим сторонами кошторисом, який є додатком № 1 до цього Договору, та після підписання є невід'ємною його частиною. На виконання умов вище вказаних договору ТОВ «Перрі Констракшн» було надано: довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2010 року, акт приймання виконаних робіт № 1 за липень 2010 року, податкові накладні від 09.07.2010 року № 090703, від 07.07.2010 року № 070702, від 05.07.2010 року № 050702, від 06.07.2010 року № 060701, від 15.07.2010 року № 150704, платіжні доручення.

Однак, вказані документи, судом не приймаються, як належні докази, з огляду на наступне.

Відповідно до вказаних вище договорів, вони від імені ТОВ «Перрі Констракшн» підписані директором Майклом К. Пері та від імені ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», ТОВ «ПРЄОБРАЖЕНІЄ», ТОВ «МОНЕЙ ФАРМ» відповідно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Рудик С.М.

Відповідачем в підтвердження нікчемності укладених позивачем з вказаними вище контрагентами правочинів надано суду письмовий доказ, а саме: протокол допиту ОСОБА_7 (директора ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП») від 18 серпня 2010 року, відповідно до якого останній пояснив, що вказане товариство ним було зареєстроване за винагороду, втім ніякої діяльності від його імені він не здійснював та жодних документів його фінансово-господарської діяльності не підписував.

Вказаний факт підтверджено постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі № 1-п-24/12, якою закрито провадження по вказаній справі у зв'язку зі смертю ОСОБА_8 щодо якого було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 200, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.212, ч.2, 3 ст. 358 КК України. З її змісту вбачається, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленими особами зареєстрував, зокрема, ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП» на ім'я ОСОБА_7 та оформивши від його імені незаконним шляхом документи на ведення діяльності вказаного товариства здійснював господарські операції по купівлі-продажу товарів робіт та послуг, які були використанні виключно тільки для придання видимості фактичного придбання відображених в документах купівлі-продажу товарів та послуг, які в дійсності не мали місця.

Враховуючи вказане вище, суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України (в редакції на час винесення постанови) кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.

Вказана підстава закриття провадження по справі не є реабілітуючою та такою, яка спростовує наявність в діях особи складу злочину (п.2 ст. 6 КПК України) або самої події злочину (п. 1 ст.6 КПК України).

Зазначена вище постанова суду набрала законної сили 26.11.2012 року, а відтак, фіктивність створення ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП» не спростована судовим рішенням.

Одночасно, вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2013 року у справі № 1-619/2012г ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, який полягав у реєстрації ТОВ «ПРЄОБРАЖЕНІЄ» без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Згідно відмітки суду, вказаний вирок набрав законної сили 03.08.2012 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окрім цього, згідно інформації отриманої відповідачем від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (лист від 29.12.2010 року № 19312/7/23-1107), за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Моней Фарм» (код за ЄДРПОУ 36010626) з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 23.07.2008 року по 31.07.2010 року, оформленої Актом від 21.08.2010 року № 12067/23-11/36010626 податковим органом встановлено нікчемність угод між ТОВ «Моней Фарм» та підприємствами - постачальниками, що свідчить про відсутність підстав для виникнення податкового зобов'язання по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) вищезазначеними підприємствами ТОВ «Моней Фарм», оскільки останні не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності ТОВ «Моней Фарм».

За вказаних вище обставин, суд також звертає увагу на той факт, що позивачем, окрім вказаних вище документів, не надано жодного іншого доказу, який би підтверджував перебування працівників ТОВ «Перрі Констракшн» та ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», ТОВ «ПРЄОБРАЖЕНІЄ», ТОВ «МОНЕЙ ФАРМ» на об'єкті будівництва, Підрядником якого є позивач.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що наявність у позивача документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» є необхідними для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (податкові накладні) та формування валових витрат (акти здачі-прийняття робіт) видані вказаними вище контрагентами позивача не є безумовною підставою для віднесення їх сум до валових витрат, оскільки відомості, зазначені в них, не підтверджені як під час перевірки податковим органом, так і під час розгляду вказаної адміністративної справи та є такими, що не можливо ідентифікувати для використання в межах господарської діяльності позивача.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд вважає, що належним чином оформлені (підписані невідомими особами) документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що господарські відносини між ТОВ «Перрі Констракшн» та ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», ТОВ «ПРЄОБРАЖЕНІЄ», ТОВ «МОНЕЙ ФАРМ» було укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а тому включення сум ПДВ за результатами такої діяльності є неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 року, де суд підтримуючи позицію податкового органу вказав на неправомірність надання належної правової оцінки судами попередніх інстанцій факту не підписання первинних документів особою, що в них вказана.

Виходячи зі змісту статей ст. 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0007412306/0 від 29 вересня 2010 року та №0007412306/1 від 28 грудня 2010 року ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Перрі Констракшн» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.03.2014 р.