Ухвала

від 26.03.2014 по справі 809/3145/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Справа № 876/14690/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю

секретаря судового засідання Луки Х.М.,

представника позивача Демчик О.І.,

представника відповідача Ляховича Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «ВИРА» до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2013 року приватне підприємство «ВИРА» (далі - ПП «ВИРА») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (далі - ДПІ) від 07.10.2013 року:

№ 0000802203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3536595 грн. за основним платежем;

№ 0000812203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 3844125 грн., з яких 3075300 грн. за основним платежем та 768825 грн. за штрфними (фінансовими) санкціями.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2013 року у справі № 809/3145/13-а позов було задоволено повністю.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено відповідачем ДПІ, який у своїй апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити у задоволенні позову ПП «ВИРА». Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у ході проведеної ДПІ невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «ВИРА» з питань дотримання податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Саніол Торг» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року (акт від 23.09.2013 року № 1753/22-03/32681736) було виявлено порушення позивачем:

пп. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2, 138,4 ст. 138 Податкового Кодексу України (далі - ПК), в результаті чого завищено витрати в результаті відсутності реальності здійснення господарських операцій на загальну суму 3536595 грн.;

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК, в результаті чого занижено ПДВ в результаті відсутності реальності здійснення господарських операцій на загальну суму 3075300 грн., в тому числі за грудень 2011 року на суму 3045300 грн.

Вказані висновки обґрунтовує тим, що згідно з актом перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську від 30.04.2013 року № 1305/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року» реальність вчинення господарських операцій між ПП «ВИРА» та ТзОВ «Саноіл Торг» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Тому у ПП «ВИРА» не було підстав для податкового обліку проведених операцій.

Окрім того, посилається на висновки, викладені в актах перевірок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, зокрема акт № 788/22-20/37269136 від 22.03.2013 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ИНФИНИТИ», за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року» та акт від 30.04.2013 року № 1305/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг», з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року», у яких зроблено висновки про непідтвердження факту поставок товару ТОВ «Саноіл Торг» його контрагентами-постачальниками, оскільки укладені між вказаними суб'єктами господарювання правочини були здійснені без мети настання реальних наслідків та з порушенням публічного порядку.

Зазначає, що проведеними перевірками ПП «ВИРА» встановлено, що податковий кредит в сумі 3075300 грн. сформований неправомірно, оскільки операції з придбання товарно-матеріальних цінностей є безтоварними.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ПП «ВИРА».

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперчила обґрунтованість доводів апелянта та просила залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Задовольняючи позов ПП «ВИРА», суд першої інстанції виходив із того, що позиція податкового органу обґрунтовується висновками, викладеними у актах перевірок, отриманих від інших ДПІ, зокрема:

акт № 788/22-20/37269136 від 22.03.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Саноіл Торг», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «ИНФИНИТИ» за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року»;

акт № 1305/22-20/37269136 від 30.04.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року».

У вказаних актах зроблено висновки про те, що в ході перевірок не було підтверджено факту поставок товару ТзОВ «Саноіл Торг» його контрагентами-постачальниками, а укладені між вказаними суб'єктами господарювання правочини здійснені без мети настання реальних наслідків та з порушенням публічного порядку.

Суд першої інстанції не погодився із такими висновками відповідача, оскільки доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватися певними засобами доказування. Використання працівниками ДПІ в м. Івано-Франківську, як підстави для встановлення нікчемності правочину між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Саноіл Торг» матеріалів, отриманих ДПІ в м. Івано-Франківську за результатами інших перевірок, зокрема, що стосується фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Саноіл Торг», не може слугувати вагомим доказом удаваності правочину, укладеного між ТзОВ «Саноіл Торг» та ПП «ВИРА».

Під час перевірки перевіряючим було надано позивачем підтверджуючі первинні документи щодо операцій з ТзОВ «Саноіл Торг», обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Безспірних доказів нікчемності правочину ПП «ВИРА» з ТзОВ «Саноіл Торг» у ДПІ у м. Івано-Франківську не має.

Представником позивача в судове засідання надано довідку ДПІ у м. Івано-Франківську № 8916/22-1/32681736 від 02.10.2012 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП «ВИРА» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 17.09.2012 року, у якій зазначено, що постачальником олії соняшникової було ТзОВ «Саноіл Торг» на загальну суму 18451800 грн., в тому числі 3075300 грн. ПДВ. Відповідно до висновку зазначеної довідки вказано, що перевіркою пунктів №1-8 переліку питань перевірки порушень не встановлено.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2013 року у справі № 826/5797/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року, заборонено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті № 788/22-20/37269136 від 22.03.2013 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкової законодавства по взаємовідносинам з ТзОВ «Инфинити» за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року» до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року у справі № 826/5797/13-а залишено без змін постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2013 року, якою позовні вимоги ТзОВ «Саноіл Торг» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задоволено частково та визнано дії працівників ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по складанню акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 788/22-20/37269136 від 22.03.2013 року та висновку щодо завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року протиправними.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП «ВИРА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, результати якої зафіксовані у акті №1753/22-03/32681736 від 23.09.2013 року. За наслідками перевірки ДПІ було прийнято оспрювані податкові повідомлення-рішення від 07.10.2013 року № 0000802203 та № 0000812203.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться у обґрунтованості висновків податкового органу щодо безтоварності господарських відносин ПП «ВИРА» з контрагентом ТзОВ «Саноіл Торг».

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК).

Згідно з положеннями п. 198.1. ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього, Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна (ст. 201 ПК).

Як випливає зі змісту пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт наданих послуг є витратами операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

На переконання апеляційного суду, системний аналіз вказаних правових норм вказує на те, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, а предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як встановлено судом, ПП «ВИРА» уклало з ТзОВ «Саноіл Торг» договір купівлі-продажу № 25-10-11 від 25.10.2011 року (а.с. 46-50).

Згідно специфікації № 1 (а.с. 51) до умов вказаного договору, п.п. 1.1, 1.2 продавець в особі ТзОВ «Саноіл Торг» зобов'язується передати у власність покупцю в особі ПП «ВИРА» товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплати його на умовах визначених даним договором. Предметом є постачання української нерафінованої соняшникової олії. Якість української нерафінованої соняшникової олії відповідає ДСТУ 4492:2005. Умови поставки - EXW - термінали ТОВ «ЕВЕРІ», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 (згідно ІНКОТЕРМС 2000). Термін поставки до 31.02.2011 року включно.

ТзОВ «Саноіл Торг» як постачальником виписано ПП «ВИРА» (одержувачу) податкову накладну № 1809 від 05.12.2011 року на загальну суму 5508000,00 грн. в тому числі ПДВ 918000,00 грн. (а.с. 60) та видаткову накладну № РН-0001402 від 05.12.2011 року на загальну суму 5508000,00 грн., в тому числі ПДВ 918000,00 грн. (а.с. 53). Сторони не мали претензій по кількості та якості товару відповідно склали акт приймання-передачі № 1 від 05.12.2011 року до специфікації № 1 від 05.12.2011 року (а.с. 52),

Відповідно специфікації № 1 (а.с. 51) до договору купівлі-продажу № 25-10-11 від 25.10.2011 року, а саме п.п. 1.1, 1.2 продавець в особі ТзОВ «Саноіл Торг» зобов'язується передати у власність покупцю в особі ПП «ВИРА» товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Предметом є постачання української нерафінованої соняшникової олії. Якість української нерафінованої соняшникової олії відповідає ДСТУ 4492:2005. Умови поставки - EXW - термінали ТзОВ «ЕВЕРІ», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 (згідно ІНКОТЕРМС 2000). Термін поставки до 31.02.2011 року включно.

ТзОВ «Саноіл Торг» як продавцем виписано ПП «ВИРА» (одержувачу) податкову накладну № 1810 від 06.12.2011 року на загальну суму 55080000,00 грн. в тому числі ПДВ 918000,00 грн. (а.с. 62) та видаткову накладну № РН-0001403 від 06.12.2011 року на загальну суму 55080000,00 грн., в тому числі ПДВ 918000,00 грн. (а.с. 55). Сторони не мали претензій по кількості та якості товару відповідно склали акт приймання-передачі № 1/1 від 06.12.2011 року до специфікації № 1 від 05.12.2011 року (а.с. 54),

У відповідності до специфікації № 1 (а.с. 51) до договору купівлі-продажу № 25-10-11 від 25.10.2011 року, а саме п.п. 1.1, 1.2 продавець в особі ТзОВ «Саноіл Торг» зобов'язується передати у власність покупцю в особі ПП «ВИРА» товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Предметом є постачання української нерафінованої соняшникової олії. Якість української нерафінованої соняшникової олії відповідає ДСТУ 4492:2005. Умови поставки - EXW - термінали ТзОВ «ЕВЕРІ», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 (згідно ІНКОТЕРМС 2000). Термін поставки до 31.02.2011 року включно.

ТзОВ «Саноіл Торг», як продавцем, виписано ПП «ВИРА» (одержувачу) податкову накладну № 1811 від 07.12.2011 року на загальну суму 55080000,00 грн. в тому числі ПДВ 918000,00 грн. (а.с. 64) та видаткову накладну № РН-0001404 від 07.12.2011 року на загальну суму 55080000,00 грн., в тому числі ПДВ 918000,00 грн. (а.с. 57). Сторони не мали претензій по кількості та якості товару відповідно склали акт приймання-передачі №1/2 від 07.12.2011 року до специфікації № 1 від 05.12.2011 року (а.с. 56).

Відповідно до специфікації № 1 (а.с. 51) до договору купівлі-продажу № 25-10-11 від 25.10.2011 року, а саме п.п. 1.1, 1.2 продавець в особі ТзОВ «Саноіл Торг» зобов'язується передати у власність покупцю в особі ПП «ВИРА» товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Предметом є постачання української нерафінованої соняшникової олії. Якість української нерафінованої соняшникової олії відповідає ДСТУ 4492:2005. Умови поставки - EXW - термінали ТОВ «ЕВЕРІ», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 (згідно ІНКОТЕРМС 2000). Термін поставки до 31.02.2011 року включно.

ТзОВ «Саноіл Торг» як продавцем виписано ПП «ВИРА» (одержувачу) податкову накладну № 1812 від 08.12.2011 року на загальну суму 1927800,00 грн. в тому числі ПДВ 321300,00 грн. (а.с. 66) та видаткову накладну № РН-0001405 від 08.12.2011 року на загальну суму 1927800,00 грн., в тому числі ПДВ 321300,00 грн. (а.с. 59). Сторони не мали претензій по кількості та якості товару відповідно склали акт приймання-передачі №1/3 від 08.12.2011 року до специфікації № 1 від 05.12.2011 року (а.с. 58).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що використання працівниками ДПІ в м. Івано-Франківську, як підстави для встановлення нікчемності правочину між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Саноіл Торг», матеріалів, отриманих ДПІ в м. Івано-Франківську за результатами інших перевірок, зокрема що стосується фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Саноіл Торг» не може слугувати незаперечним доказом безтоварності правочину, укладеного між ТзОВ «Саноіл Торг» та ПП «ВИРА».

Крім того, на думку апеляційного суду, слід погодитимя з думкою суду першої інстанції про те, що реальність господарських операцій підтверджується договором комісії № 2510О від 25.10.2011 року між позивачем та ТОВ «ЮГЕКОТОП» (а.с. 91-94), відповідно до п. 1.1 якого зазначено, що комітент доручає, а комісіонер зобов'язується від свого імені і за рахунок комітента за відповідну плату здійснити одну або декілька зовнішньоекономічних угод (контрактів) з продажу товару, назва, якість, кількість та вартість зазначеного товару міститься в додатку до договору (а.с. 95), актом № 1 від 05.12.2011 року, актом № 1/1 від 06.12.2011 року, актом № 1/2 від 07.12.2011 року, актом № 1/3 від 08.12.2011 року (а.с. 96-99), актами здачі прийняття робіт № ОУ-0000540 та №ОУ-0000541 (а.с. 100-101), звітом Комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП» перед комітентом ПП «ВИРА» від 20.02.2012 року №1 до договору комісії № 2510О від 25.10.2011 року (а.с. 102), вантажо-митними деклараціями (а.с.104-105), а також банківськими виписками про перерахування виручки від продажу на експорт олії соняшникової нерафінованої (а.с. 68-70). Реальність господарських операцій далі відображається у контракті № 0240/11 від 05.12.2011 року між ТОВ «ЮГЕКОТОП» та компанії «OREXIM LIMITED» згідно пп.1.1 п.1 якого продавець в особі «ЮГЕКОТОП» зобов'язується продати, а покупець в особі «OREXIM LIMITED» зобов'язується прийняти українську нерафіновану соняшникову олію врожаю 2011 року (а.с. 119-123), а також в доповненні № 1 до контракту № 0240/11 від 05.12.2011 року. Даний факт підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 122/14-ЗЕ між ТОВ «ЮГЕКОТОП» та «Аграрною біржою» (а.с. 126), актом здачі-прийняття робіт № 16/12 між ТОВ «ЮГЕКОТОП» ПП «ВЕГА-БРОК» (а.с. 127), актом прийому-здачі послуг № 674-11 від 23.12.2011 року між ТОВ «ЮГЕКОТОП» та «Intertek» (а.с. 128), актом № 12/12 здачі-прийняття робіт між ТОВ «ЮГЕКОТОП» та ТОВ «Квінтус Інжинірінг» (а.с. 129), актом прийому-здачі наданих послуг між ТОВ «ЮГЕКОТОП» та ІП «СЖС Україна» (а.с. 130), актом № ОУ-0000316 здачі-прийому робіт між ТОВ «ЮГЕКОТОП» та ТОВ «ЕВЕРІ» (а.с. 131), а також сертифікатами на продукцію (а.с. 132-145).

Крім того, судом перешої інстанції підставно було враховано те, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року визнано протиправними дії працівників ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по складанню акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 788/22-20/37269136 від 22.03.2013 року та висновку щодо завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року.

Довідкою ДПІ № 8916/22-1/32681736 від 02.10.2012 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП «ВИРА» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 17.09.2012 року підтверджується, що постачальником олії соняшникової було ТзОВ «Саноіл Торг» на загальну суму 18451800 грн., в тому числі 3075300 грн. ПДВ, і перевіркою пунктів №1-8 переліку питань перевірки порушень не встановлено.

Виходячи з викладеного слід погодитися із судом першої інстанції про те, що висновок податкового органу про порушення ПП «ВИРА»: п.п 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138, ст. 198 ПК є необґрунтованими, а отже заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 07.10.2013 року № 0000802203 № 0000812203 є підставними.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2013 року у справі № 809/3145/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 27 березня 2014 року.