Ухвала

від 26.03.2014 по справі 915/2297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

26 березня 2014 року Справа № 915/2297/13

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю Суднобудівна компанія «Миколаївська верф», вул. Бутоми, 7, кв. 11, м. Миколаїв, 54040.

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю Судоремонтна компанія «Миколаївська верф», АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 31706686.

Ліквідатор: Герман Оксана Степанівна, АДРЕСА_1.

Суть справи : про визнання кредиторських вимог

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора: представник не з»явився.

Від банкрута: представник не з»явився.

Ліквідатор Герман Оксана Степанівна.

Суть спору: про визнання кредиторських вимог.

ТОВ Суднобудівна компанія «Миколаївська верф» звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою від 28.02.2014 року про визнання кредиторських вимог в загальному розмірі 499 580,47 грн. - заборгованості за виконані роботи, у тому числі:

- 247 627,44 грн. присуджено до стягнення згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.2013 року у справі № 915/1077/13;

- 251 953,03 грн. присуджено до стягнення згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 року у справі № 915/1076/13.

Ліквідатором заборгованість в сумі 499 580,47 грн. визнано в повному обсязі.

Як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.2013 року у справі № 915/1077/13 03.11.2008 р. сторони уклали договір № Сс-0311 (а.с. 6-7), згідно якого боржник розмістив, а кредитор прийняв замовлення на виконання робіт по виготовленню трубопровідних систем на закаже заводській № 05001: рассола-черт vs 470.160/05-266, омивання вантажних танків по черт. vs 470.160/05-270, осушувальна по черт. vs 470.160/05-272, осушення внутрішня по черт. vs 470.160/05-273, на виробничих площах відповідача (надалі - роботи).

04.11.08 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої кредитор зобов'язався виконати роботи по монтажу та випробуванню трубопровідних систем на закаже № 05001: рідкий шлам по черт. vs 470.160/09-95; осушувальна по черт. vs 470.160/05-108; слив санітарної води по черт. vs 470.160/05-109; труби забортні по черт. vs 470.160/05-110; змив вантажних танків по черт. vs 470.160/05-099 - на виробничих площах відповідача на суму 37359,90 грн.

Додатковою угодою № 2 від 03.01.09 р. сторони також узгодили, виконання кредитором робіт по заміні металоконструкцій на т/х "Опал" на суму 74085,80 грн.

Кредитор свої зобов'язання за договором та додатковими угодами №№ 1, 2 виконав в обсязі на загальну суму 319172,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт № 30/04-1 від 30.04.09 р. на суму 37359,90 грн., № 30/04-2 від 30.04.09 р. на суму 74085,80 грн., № 30/04-3 від 30.04.09 р. на суму 163806,30 грн., № 30/04 на суму 43920,00 грн.

У зв'язку з чим, кредитором були виставлені боржнику рахунки-фактури № НВ-30/4/09-1 від 30.04.09 р., № НВ-30/4/09-2 від 30.04.09 р., № НВ-30/4/09-3 від 30.04.09 р., № 3011 від 30.11.09 р. на загальну суму 319172,00 грн. (а.с. 58-61).

Згідно вищезазначених актів прийому-передачі виконаних робіт, підписаних представниками та скріплених печатками сторін, боржник за період з 29.03.09 р. по 20.10.10 р. виконанні роботи оплатив не в повному обсязі, перерахувавши лише 15450,00 грн..

Отже, станом на 22.03.11 р. заборгованість боржника склала суму 303722,00 грн..

22.03.11 р. сторони підписали додаткову угоду № 3, якою внесли зміни до п. 3.2 договору від 03.11.08 р. та зазначили, що боржник зобов'язався оплатити кредитору залишкову вартість робіт, виконаних за договором № Сс - 0311 від 03.11.08 р. в сумі 303 722,00 грн. в строк до 22.03.12 року.

На виконання договору та додаткової угоди № 3 боржник оплатив частково борг на суму 76400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та реєстром платіжних документів, за якими проводилася оплата по договору від 03.11.08 р.

Відповідно до ст.ст. 837, 854 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу після її здачі замовнику. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином, заборгованість відповідача склала суму 242772,00 грн.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.2013 року у справі № 915/1077/13, згідно якого з боржника на користь кредитора було присуджено до стягнення заборгованість в сумі 242 772,00 грн. та судовий збір в сумі 4855,44 грн.

Крім того, як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 року у справі № 915/1076/13 11.03.2009 між сторонами було укладено договір № Ср-1103 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого боржник розміщує, а кредитор - приймає замовлення на виконання робіт з виготовлення сталевих конструкцій на власних виробничих площах.

Згідно з п.п. 2.1,3.2 Договору попередня вартість робіт складає 276012 грн. 78 коп.; розрахунки за виконанні роботи боржник проводить у наступному порядку: 25% від вартості замовлення - протягом 5 банківських днів від дати підписання додаткової угоди на конкретний обсяг робіт; остаточний розрахунок - протягом 10 банківських днів з моменту оформлення Акта приймання - передачі робіт.

Додатковою угодою від 22.03.2011 сторони внесли зміни до п.3.2 Договору та встановили, що залишкову вартість робіт у сумі 247012 грн. 78 коп. боржник зобов'язаний оплатити в строк до 22.03.2012.

Факт виконання кредитором своїх зобов'язань за Договором підтверджується Актами виконаних робіт №30/10 від 30.10.2009 на суму 50310 грн. 78 коп. та №30/11 від 30.11.2009 на суму 225702 грн. 00 коп.

Зобов'язання щодо оплати прийнятих робіт боржник належним чином не виконав, з кредитором розрахувався лише частково, сплативши за платіжним документом 2А 027 від 10.02.2011 29000 грн., решта коштів у сумі 247012 грн. 78 коп. залишилась несплаченою дотепер.

Згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 року у справі № 915/1076/13 11.03.2009 з боржника на користь кредитора було присуджено до стягнення грошові кошти у сумі 247012,78 грн. - борг за договором № Ср -1103 від 11.03.2009 ; 4940,25 грн. - судовий збір.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги ТОВ Суднобудівна компанія «Миколаївська верф», та відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 499 580,47 грн. боргу слід віднести до четвертої черги кредиторських вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Суднобудівної компанії «Миколаївська верф» в загальному розмірі 499 580,47 грн.

Суддя О.В.Ткаченко