Ухвала

від 26.03.2014 по справі 915/2297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

26 березня 2014 року Справа № 915/2297/13

Кредитори:

1. Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Суднобудівна компанія «Миколаївська верф», вул. Бутоми, 7, кв. 11, м. Миколаїв, 54040.

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю Судоремонтна компанія «Миколаївська верф», вул. Садова, 1, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 31706686.

Ліквідатор: Герман Оксана Степанівна, АДРЕСА_1

про банкрутство боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Судоремонтна компанія «Миколаївська верф».

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора 1: Майстренко П.С., довіреність від 08.11.2013 № 1584/9/14-04-10-009.

Від кредитора 2: представник не з'явився.

Від банкрута: не з'явився.

Ліквідатор: Герман Оксана Степанівна.

Суть спору: про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Судоремонтна компанія «Миколаївська верф».

Представник кредитора 2 до судового засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.

Представник кредитора 1 у судовому засіданні не заперечував проти затвердження реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ліквідатора та представника кредитора 1, дослідивши докази, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.01.2014р. за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Судоремонтна компанія «Миколаївська верф» було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Судоремонтна компанія «Миколаївська верф».

У відповідності до постанови господарського суду Миколаївської області від 16.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю Судоремонтна компанія «Миколаївська верф» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії боржника Герман Оксану Степанівну.

На виконання вимог постанови суду в газеті «Голос України» № 22(5772) від 06.02.2014р. було опубліковано оголошення про визнання ТОВ Судоремонтна компанія «Миколаївська верф» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Герман Оксани Степанівни.

Протягом місяця після офіційного оприлюднення до господарського суду та ліквідатора з заявами про визнання грошових вимог звернулись кредитори - Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з вимогами на суму 66362,21 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю Суднобудівна компанія «Миколаївська верф» з вимогами у розмірі 499 580,47 грн. та 1218,00 грн. судового збору.

Згідно ч. 2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік невизнаних судом вимог кредиторів, дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, дата підсумкового засідання суду. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штрафу, пені) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов»язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство: у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги кредиторів за договорами страхування, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: виплати на оплату судового збору, витрати кредиторів на проведення аудиту, витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; у другу чергу задовольняються вимоги із зобов»язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров»ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, зобов»язань зі сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб»єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, незабезпечені заставою, у тому числі і вимоги куредиторів, що виникли із зобов»язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у п»яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів, які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Розглянувши вимоги кредиторів, господарський суд зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 14.02.2014 року було подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в загальній сумі 66 362 грн. 21 коп. - заборгованості по авансовим внескам з податку на прибуток.

Ліквідатором заборгованість в сумі 499 580,47 грн. визнано в повному обсязі.

Зазначена заборгованість виникла у зв»язку з неповною сплатою визначених на підставі поданих боржником декларацій за період з січня 2013 року по лютий 2014 року податкових зобов»язань по авансовим внескам з податку на прибуток в загальному розмірі 94 366,00 грн. Враховуючи, що банкрутом зазначені податкові зобовязання були сплачені частково в розмірі 30 026,00 грн., сума заборгованості по авансовим внескам з податку на прибуток за період з січня 2013 року по лютий 2014 року склала 64 340,00 грн. Крім того, у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток боржнику було нараховано 2022,21 грн. пені.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов»язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

Враховуючи, що боржник суму заборгованості у визначений законом термін не сплатив, судом визнаються грошові вимоги кредитора в загальному розмірі 66362,21грн. та відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 64340,00 грн. основного боргу відносяться до третьої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 2022,21 грн. пені слід віднести до шостої черги кредиторських вимог.

ТОВ Суднобудівна компанія «Миколаївська верф» звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою від 28.02.2014 року про визнання кредиторських вимог в загальному розмірі 499 580,47 грн. - заборгованості за виконані роботи, у тому числі:

- 247 627,44 грн. присуджено до стягнення згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.2013 року у справі № 915/1077/13;

- 251 953,03 грн. присуджено до стягнення згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 року у справі № 915/1076/13.

Ліквідатором заборгованість в сумі 499 580,47 грн. визнано в повному обсязі.

Як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.2013 року у справі № 915/1077/13 03.11.2008 р. сторони уклали договір № Сс-0311 (а.с. 6-7), згідно якого боржник розмістив, а кредитор прийняв замовлення на виконання робіт по виготовленню трубопровідних систем на закаже заводській № 05001: рассола-черт vs 470.160/05-266, омивання вантажних танків по черт. vs 470.160/05-270, осушувальна по черт. vs 470.160/05-272, осушення внутрішня по черт. vs 470.160/05-273, на виробничих площах відповідача (надалі - роботи).

04.11.08 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої кредитор зобов'язався виконати роботи по монтажу та випробуванню трубопровідних систем на закаже № 05001: рідкий шлам по черт. vs 470.160/09-95; осушувальна по черт. vs 470.160/05-108; слив санітарної води по черт. vs 470.160/05-109; труби забортні по черт. vs 470.160/05-110; змив вантажних танків по черт. vs 470.160/05-099 - на виробничих площах відповідача на суму 37359,90 грн.

Додатковою угодою № 2 від 03.01.09 р. сторони також узгодили, виконання кредитором робіт по заміні металоконструкцій на т/х "Опал" на суму 74085,80 грн.

Кредитор свої зобов'язання за договором та додатковими угодами №№ 1, 2 виконав в обсязі на загальну суму 319172,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт № 30/04-1 від 30.04.09 р. на суму 37359,90 грн., № 30/04-2 від 30.04.09 р. на суму 74085,80 грн., № 30/04-3 від 30.04.09 р. на суму 163806,30 грн., № 30/04 на суму 43920,00 грн.

У зв'язку з чим, кредитором були виставлені боржнику рахунки-фактури № НВ-30/4/09-1 від 30.04.09 р., № НВ-30/4/09-2 від 30.04.09 р., № НВ-30/4/09-3 від 30.04.09 р., № 3011 від 30.11.09 р. на загальну суму 319172,00 грн. (а.с. 58-61).

Згідно вищезазначених актів прийому-передачі виконаних робіт, підписаних представниками та скріплених печатками сторін, боржник за період з 29.03.09 р. по 20.10.10 р. виконанні роботи оплатив не в повному обсязі, перерахувавши лише 15450,00 грн..

Отже, станом на 22.03.11 р. заборгованість боржника склала суму 303722,00 грн..

22.03.11 р. сторони підписали додаткову угоду № 3, якою внесли зміни до п. 3.2 договору від 03.11.08 р. та зазначили, що боржник зобов'язався оплатити кредитору залишкову вартість робіт, виконаних за договором № Сс - 0311 від 03.11.08 р. в сумі 303 722,00 грн. в строк до 22.03.12 року.

На виконання договору та додаткової угоди № 3 боржник оплатив частково борг на суму 76400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та реєстром платіжних документів, за якими проводилася оплата по договору від 03.11.08 р.

Відповідно до ст.ст. 837, 854 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу після її здачі замовнику. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином, заборгованість відповідача склала суму 242772,00 грн.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.2013 року у справі № 915/1077/13, згідно якого з боржника на користь кредитора було присуджено до стягнення заборгованість в сумі 242 772,00 грн. та судовий збір в сумі 4855,44 грн.

Крім того, як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 року у справі № 915/1076/13 11.03.2009 між сторонами було укладено договір № Ср-1103 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого боржник розміщує, а кредитор - приймає замовлення на виконання робіт з виготовлення сталевих конструкцій на власних виробничих площах.

Згідно з п.п. 2.1,3.2 Договору попередня вартість робіт складає 276012 грн. 78 коп.; розрахунки за виконанні роботи боржник проводить у наступному порядку: 25% від вартості замовлення - протягом 5 банківських днів від дати підписання додаткової угоди на конкретний обсяг робіт; остаточний розрахунок - протягом 10 банківських днів з моменту оформлення Акта приймання - передачі робіт.

Додатковою угодою від 22.03.2011 сторони внесли зміни до п.3.2 Договору та встановили, що залишкову вартість робіт у сумі 247012 грн. 78 коп. боржник зобов'язаний оплатити в строк до 22.03.2012.

Факт виконання кредитором своїх зобов'язань за Договором підтверджується Актами виконаних робіт №30/10 від 30.10.2009 на суму 50310 грн. 78 коп. та №30/11 від 30.11.2009 на суму 225702 грн. 00 коп.

Зобов'язання щодо оплати прийнятих робіт боржник належним чином не виконав, з кредитором розрахувався лише частково, сплативши за платіжним документом 2А 027 від 10.02.2011 29000 грн., решта коштів у сумі 247012 грн. 78 коп. залишилась несплаченою дотепер.

Згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 року у справі № 915/1076/13 11.03.2009 з боржника на користь кредитора було присуджено до стягнення грошові кошти у сумі 247012,78 грн. - борг за договором № Ср -1103 від 11.03.2009 ; 4940,25 грн. - судовий збір.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги ТОВ Суднобудівна компанія «Миколаївська верф», та відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 499 580,47 грн. боргу слід віднести до четвертої черги кредиторських вимог.

У відповідності до вимог ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також п. 36.7. Інформаційного листа Вищого госопдарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 за результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Розглянувши наданий реєстр вимог кредиторів та додані до нього документи, а також заслухавши пояснення представника кредитора 1 та ліквідатора, господарський суд вважає, що реєстр необхідно затвердити.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 25, 45 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Судоремонтна компанія «Миколаївська верф» на загальну суму 567 160,68 грн., в тому числі:

- вимоги першої черги:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Суднобудівна компанія «Миколаївська верф» в сумі 1218,00 грн. - витрати по сплаті судового збору;

- вимоги третьої черги:

1) Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в сумі 64 340,00 грн.

- вимоги четвертої черги:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Суднобудівна компанія «Миколаївська верф» в сумі 499 580,47 грн. грн.

- вимоги шостої черги:

2) Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в сумі 2022,21 грн.

2. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

3. Ухвалу надіслати на адресу всіх кредиторів, банкрута, ліквідатора.

Суддя О.В. Ткаченко