Ухвала

від 25.03.2014 по справі 2а-5410/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

судового засідання

про стягнення середнього заробітку затримку виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі

25 березня 2014 року № 2а-5410/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючої - судді Потабенко В.А., суддів - Лунь З.І., Мартинюка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участі:

заявника - ОСОБА_1, згідно довіреності,

представника ГУ Міндоходів у Закарпатській області - Сойми І.І., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробіткупро стягнення середнього заробітку затримку виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в :

постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 року, зміненою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року, позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ДПА України та ДПА у Закарпатській області щодо його звільнення з посади заступника голови ДПА у Закарпатській області, визнання протиправним та скасування наказу ДПА України від 05.05.2010 року № 580-о та наказу ДПА в Закарпатській області від 05.05.2010 року № 79-0, поновлення на посаді заступника голови ДПА у Закарпатській області, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу до дати фактичного поновлення на посаді - задоволено повністю.

28.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення на його користь з ДПА у Закарпатській області середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання постанови суду від 11.10.2010 року, тобто за період з 11.10.2010 року по 04.04.2011 року (по датку фактичного поновлення на посаді). Свою заяву мотивує положеннями ст. 236 КЗпП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою заяву, просив її задоволити.

Представник ГУ Міндоходів у Закарпатській області проти задоволення заяви про стягненняна користь ОСОБА_1 середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання постанови суду від 11.10.2010 року за період з 11.10.2010 року по 04.04.2011 року заперечив з тих підстав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Після набрання законної сили рішенням у справі про поновлення на роботі, правовідносини з приводу виконання судового рішення перейшли в виконавчу сферу. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та представника ГУ Міндоходів у Закарпатській області, оглянувши матеріали справи, дослідивши заяву про стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання постанови суду, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), постанова Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника голови ДПА в Закарпатській області та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущена судом до негайного виконання.

Завданням адміністративного судочинства є згідно ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип Верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права в Україні.

Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року (справа "Жовнер проти України") суд відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, являється ознакою складу злочину передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, відповідно до ч.2 ст.257 КАС України є підставою для його виконання.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, відповідно до ч.1 ст. 258 КАС України видається один виконавчий лист.

Згідно із абз. 7 ч. 1 ст. 5 1 Кодексу Законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 141 Кодексу Законів про працю України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і охорону праці, уважно ставитись до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці і побуту.

Стаття 236 Кодексу Законів про працю України вказує, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 11.10.2010 року Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПА України № 580-о від 05.05.2010 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови ДПА України в Закарпатській області з 05.05.2010 року та стягнено з ДПА в Закарпатській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2010 року по 11.10.2010 року в сумі 26332,90 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року постанову ЛОАС змінено, визнано протиправними дії ДПА у Закарпатській лобасті щодо звільнення ОСОБА_1 з посади голови ДПА в Закарпатській області. В решті постанова залишена без змін. За наслідками касаційного оскарження даних постанов, 03.12.2013 року Вищим адміністративним судом України такі залишено без змін.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 18.10.2010 року отримав виконавчий лист про поновлення його на посаді заступника голови ДПА у Закарпатській області.

Однак, наказ ДПА України № 472-о на виконання допущеної до негайного виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду, яким позивача поновлено на раніше займаній посаді з 05.05.2010 року, видано лише 04.04.2011 року.

Тобто, очевидною є затримка у виконанні рішення суду.

З листа Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 20.03.2014 року № 587/10/07-16-05-00-41 вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складає 239,40 грн. Тому, за період з 11.10.2010 року по 04.04.2011 року його заробіток повинен був би становити 29206,80 грн., з яких податок на доходи фізичних осіб - 4118,67 грн., єдиний внесок - 1749,03 грн.

Зважаючи на факт перебування ОСОБА_1 на посаді у Державній екологічній інспекції у Львівській області та Верховній Раді України в період з 11.10.2010 року по 04.04.2011 року, з урахуванням отриманого там заробітку, на користь заявника слід стягнути 21189,98 грн. з ГУ Міндоходів у Закарпатській області.

Суд вважає помилковими посилання ГУ Міндоходів у Закарпатській області на ст. 267 КАС України, оскільки оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника здійснюється згідно із ст. 236 Кодексу Законів про працю України, а жодних вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб'єктами владних повноважень - відповідачами, що є підставою розглядати такі згідно ст. 267 КАС України, ОСОБА_1 не заявляв.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

заяву задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 38720686) в користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 21189 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят дев'ять) гривень 98 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, або у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали виготовлено 31.03.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.

Суддя Лунь З.І.

Суддя Мартинюк В.Я.