Ухвала

від 06.03.2014 по справі 2а-18588/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2014 р. м. Київ К/9991/44983/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Рибченка А.О.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Гончар Н.О.

представників позивача Горьової Н.М., Герасимчука М.О.

представника відповідача Манікало І.М.

представника третьої особи Мосунова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової інспекції та Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012

у справі № 2а-18588/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

третя особа Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Інфокс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.08.2011 №0000634220, №0000644220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, позов задоволено.

В касаційних скаргах відповідач та третя особа просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача за фактом проведення службового розслідування стосовно посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за матеріалами планової виїзної документальної перевірки позивача за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 29.07.2011 №606/42-20/14289688.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.08.2011: №0000634220 з податку на прибуток приватних підприємств із зазначенням суми грошового зобов'язання: за основним платежем 40938025 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10234506 грн.; №0000644220 з податку на додану вартість із зазначенням суми грошового зобов'язання: за основним платежем 30985419 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7746355 грн.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР), а саме, позивачем занижено податок на прибуток в загальній сумі 40938025 грн. та пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), а саме, позивачем занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 32750420 грн. При цьому, податковий орган дійшов висновку про неправомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних грошових сум до складу валових витрат по господарським операціям з: ПП «ТПК Аркадія», ПП «Варіант-Промтекс», ПП «Зв'язокінвестпром-Плюс», ПП «Таммербуд КВ», ПП «Деметра-Буд», ПП «Професіонали Будівництва РВС», ПП «Парель БУД К», ПП «ТрейсКК», ПП «ТПК Меридіан», ТОВ «Південна Будівельна Компанія 9», з тих підстав, зокрема, що до перевірки не були надані всі підтверджуючі первинні бухгалтерські документи та зазначені підприємства-контрагенти станом на 06.12.2010 визнані банкрутами, ліквідовані або перебувають у стадії банкрутства; за розглядом наданих до перевірки первинних документів щодо виконання робіт з обстеження мереж водогону неможливо достовірно визначитися щодо факту виконання робіт, а також підприємства-контрагенти позивача не знаходяться за адресами, зазначеними в реєстраційних документах.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із ст. 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі по тексту - Закон №996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Поряд з цим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичне виконання договорів про надання послуг підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами: договорами про надання послуг ; актами приймання-передачі робіт по договорам про надання послуг ; актами обстежень, звітами, платіжними дорученнями, податковими накладними, тощо.

Судами встановлена обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та суми сплачені за послуги до валових витрат, які не визнала податкова інспекція, оскільки на момент здійснення господарських операцій ПП «ТПК Аркадія», ПП «Варіант-Промтекс», ПП «Зв'язокінвестпром-Плюс», ПП «Таммербуд КВ», ПП «Деметра-Буд», ПП «Професіонали Будівництва РВС», ПП «Парель БУД К», ПП «ТрейсКК», ПП «ТПК Меридіан», ТОВ «Південна Будівельна Компанія 9» знаходилися в Єдиному державному реєстрі та були платниками ПДВ.

Також судами вірно зазначено, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідачем у судовому засіданні було подано клопотання про заміну сторони по справі.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну відповідача - Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби її правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну відповідача - Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби її правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової інспекції та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)А.О. Рибченко (підпис)М.О. Федоров