Постанова

від 25.03.2014 по справі 34/312

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа№ 34/312

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Станіка С.Р.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Старіков Є.Ю. - представник за довіреністю від 23.01.2014 року;

Конюк Я.Ю. - представник за довіреністю від 27.08.2013 року;

від відповідача: 1) Поліщук Ю.В. - представник за довіреністю від 10.01.2014 року;

2) не з'явились,

від ВДВС: Іванюк Д.С. - представник за довіреністю від 01.11.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року

у справі № 34/312 (суддя Сташків Р.Б.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при виконанні наказу від 14.08.2012 у справі № 34/312

за позовом Публічного акціонерко товариства "Укргазбанк"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Системконцепт"

про стягнення 162 181 199, 38 грн. та звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі №34/312, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012, позов Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" частково задоволено, а саме: стягнуто з Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №70 від 28 серпня 2008 року в сумі 176 170 035,84 гривень, з яких:

- 142 050 000 гривень - заборгованість за кредитом, що підлягає достроковому стягненню;

- 29 044 360, 27 гривень - прострочена заборгованість по процентах;

- 5 075 675, 57 гривень - пені за несвоєчасну сплату процентів, а також 21 123, 31 грн. витрат по сплаті державного мита та 195, 49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього за кредитним договором № 70 від 28.08.2008 року в сумі 176170035,84 гривень, звернуто стягнення на заставлене майно, а саме:

- нерухоме майно - нежилий будинок - будинок культури, загальною площею 5727,20 кв.м., який знаходиться у місті Києві, по вулиці Миколи Василенка, будинок 15 та належить ТОВ "Системконцепт" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29 грудня 2007 року, посвідченого ОСОБА_7 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 8546 та зареєстрованого 18 березня 2008 року в Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" у реєстровій книзі № 3з-121 за реєстровим номером № 352-з (предмет іпотеки за договором іпотеки (без оформлення заставної) від 29.09.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Системконцепт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрований в реєстрі № 8193);

- земельну ділянку загальною площею 0,8023 га, що знаходяться у Печерському районі м. Києва, по бульвару Дружби народів, 44-46, кадастровий номер 8000000000:82:277:0141 та належить ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на праві власності (предмет іпотеки за договором іпотеки (без оформлення заставної) від 29.09.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" та Відкритим акціонерним товариством трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_8, та зареєстрований в реєстрі за № 8196), а також визначив спосіб реалізації предметів іпотеки.

На виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва 14.08.2012 року було видано накази стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 року відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі № 34/312 строком на один рік, тобто по 16.10.2014 року включно.

31.10.2013 року Публічне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього звернулося до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 34/312 від 14.08.2012 року, відповідно до якої просить суд скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 08.10.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Скарга мотивована тим, що арешт на транспортні засоби та заборона на відчуження майна фактично блокує діяльність скаржника та унеможливлює виконання своїх зобов'язань перед стягувачем.

Крім того, виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 34/312 було відстрочено строком на 1 рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього відмовлено. Знято арешт з усіх транспортних засобів Публічного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, який було накладено на підставі постанови від 08.10.2013 року у виконавчому провадженні № 39041447 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Державна виконавча служба України звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати в частині зняття арешту з майна боржника по постанові Державної виконавчої служби України від 08.10.2013 року ВП № 39041447.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника не знімається. Крім того, транспортні засоби на які накладено арешт є єдиним майном боржника на яке можливо звернути стягнення та в разі його відчуження може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року апеляційну скаргу по справі № 34/312 передано до розгляду головуючому судді Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 34/312 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 11.02.2014 року.

У судове засідання 11.02.2014 року представник відповідача 2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник ДВС України у судовому засіданні 11.02.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 11.02.2014 року заперечував доводи апеляційної скарги, та зазначив, що транспортні засоби не є єдиним його майном, на яке може бути звернуто стягнення. Так, у нього наявна земельна ділянка, яка знаходиться в іпотеці у позивача.

Представники позивача у судовому засіданні 11.02.2014 року надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Крім того, представник позивача та представник відповідача 1 подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено на 18.02.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року, враховуючи перебування судді Руденко М. А. у відпустці, справу № 34/312 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча, Пономаренко Є. Ю., Станік С. Р.

У судове засідання 18.02.2014 року представник відповідача 2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник ДВС України, представники позивача та представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2014 року надали додаткові пояснення, якими підтримали свої правові позиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 04.03.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року, враховуючи перебування судді Пономаренка Є. Ю. у відпустці, справу № 34/312 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча, Руденко М. А., Станік С. Р.

У судове засідання 04.03.2014 року представник відповідача 2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник ДВС України у судовому засіданні 04.03.2014 року просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу місцевого господарського суду.

Представники позивача та представник відповідача 1 у судовому засіданні 04.03.2014 року надали додаткові пояснення.

Крім того, представник позивача та представник відповідача 1 подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача та відповідача 1 про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року відкладено розгляд справи до 25.03.2014 року.

У судовому засіданні 25.03.2014 року представники сторін підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26.07.2013 року державним виконавцем відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження №39041447 по виконанню наказу про стягнення коштів у сумі 176 170 035,84 грн. від 14.08.2012 у справі № 34/312 Господарського суду міста Києва, про що винесено відповідну постанову. В п. 2 вказаної постанови запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду згідно з виконавчим документом в семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття, та в п. 3 постанови державним виконавцем визначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення суду буде розпочате примусове виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, на державного виконавця покладається обов'язок вчиняти виконавчі дії неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, відповідачем 1 не виконано у добровільному порядку наказ Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року у справі № 34/312.

Враховуючи зазначене, державним виконавцем з метою примусового виконання рішення (наказу) суду, почали вживатися відповідні дії щодо розшуку коштів та майна боржника, для чого направлено запити до відповідних органів.

Згідно відповіді, наданої УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві від 15.09.2013 року № 102/44/2, встановлена реєстрація за відповідачем 1, 115-ти (ста п'ятнадцяти) транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, та може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", постановами, передбаченими у ч. 2 цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Колегія суддів зазначає, що доводи боржника про наявність іпотечного майна, на яке може бути звернуто стягнення у виконавчому провадженні №39041447 є безпідставними, оскільки наказ Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 у справі № 34/312, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №39041447, містить лише вказівку про примусове стягнення коштів, а звернення стягнення на майно, на яке посилається відповідач 1, є предметом іншого виданого судом наказу на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 у справі №34/312, та отже не стосується виконавчого провадження №39041447 про стягнення в примусовому порядку коштів.

Відтак, з огляду на вищезазначене, постанова про арешт майна боржника, а саме транспортні засоби є такою, що направлена на забезпечення реального виконання рішення суду.

Отже, оскільки вимоги постанови від 26.07.2013 року державного виконавця по виконавчому провадженні №39041447 відповідачем 1 виконані не були, та враховуючи встановлення державним виконавцем, що за боржником зареєстровано 115-ть транспортних засобів, тому з метою забезпечення примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року у справі № 34/312 державним виконавцем було винесено постанову від 08.10.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони та його відчуження, якою накладено арешт на всі транспортні засоби, що належать відповідачу 1.

Що стосується посилання боржника на наявність ухвали від 16.10.2013 року про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі № 34/312 строком на один рік, то дана ухвала також не доводить протиправність винесення державним виконавцем постанови від 08.10.2013 року № №39041447 про арешт майна боржника та оголошення заборони та його відчуження, оскільки винесена пізніше за постанову.

Натомість, після того, як державного виконавця було повідомлено про винесення судом ухвали від 16.10.2013 року про відстрочку виконання рішення, 31.10.2013 останнім було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №39041447 до 16.10.2014 включно.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що державним виконавцем проведені виконавчі дії у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до обгрунтовано висновку, що оскільки доводи скарги відповідача 1 спростовуються наданими державним виконавцем письмовими доказами та поясненнями, то підстави для задоволення скарги відсутні.

Натомість, суд першої інстанції, на підставі ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» та за клопотанням боржника зняв арешт із всіх транспортних засобів мотивуючи це тим, що наявність арешту на всіх транспортних засобах відповідача 1 перешкоджає йому здійснювати основну статутну господарську діяльність, яка відповідно до галузевої специфіки (будівництво) не може здійснюватися без допомоги транспорту, та отже перешкоджає у отриманні прибутку на належному виконанні зобов'язань перед кредиторами, одним з яких є позивач, і таким чином перешкоджає реальному виконанню рішення суду.

Однак, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції безпідставно було знято арешт із транспортних засобів за клопотанням боржника враховуючи наступне.

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження, не передбачених ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Так, здійснюючи господарське судочинство, господарський суд керується нормами встановленими господарським процесуальним кодексом України, відповідно до ст. 4-1 якого передбачено, що до прийняття рішення по справі, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження.

Після прийняття рішення по справі, господарські суди керуються розділом XIV ГПК України «Виконання рішення, ухвали, постанови».

Так, в межах даного розділу встановлено порядок розгляду ряду клопотань, які заявляються стороною. Однак, вказаним розділом не передбачено звернення сторони із клопотанням про зняття арешту накладеного в рамках виконавчого провадження. Згідно із ст. 121-2 передбачено лише звернення заінтересованої особи із скаргою на дії чи бездіяльність державної виконавчої служби.

Отже, п. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» щодо зняття арешту застосовується господарським судом у разі скасування ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту або про вжиття запобіжних заходів, які були накладені/вжитті господарським, чи у разі пред'явлення скарги на дії ДВС щодо скасування постанови про накладення арешту, яка була винесена державним виконавцем.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено відсутність підстав для скасування постанови про накладення арешту, тому і відсутні підстави знімати арешт із транспортних засобів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Так, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази вилучення арештованих транспортних засобів з володіння ПАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього та неможливість їх використання останнім.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зняття арешту із транспортних засобів може унеможливити виконання рішення суду після спливу строку на яке воно було відстрочено, у зв'язку із можливістю зникнення, погіршення майна боржника.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року підлягає скасуванню в частині зняття арешту з майна боржника, який було накладено на підставі постанови від 08.10.2013 року у виконавчому провадженні № 39041447 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника відповідача 1.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року у справі № 34/312 скасувати в частині зняття з усіх транспортних засобів Публічного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, який було накладено на підставі постанови від 08.10.2013 року у виконавчому провадженні № 39041447 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; код ЄДРПОУ 04012655) на користь Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73; код ЄДРПОУ 37471975) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи № 34/312 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

С.Р. Станік