Ухвала

від 01.04.2014 по справі 1522/29918/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/289/14

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Калараш А.А.

з участю секретаря Волчанського О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервістранзит», про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 4 листопада 2013 року,

встановила:

В вересні 2009 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом і після уточнення позовних вимог посилався на те, що на підставі кредитного договору від 28 грудня 2007 року позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «АЗОТ-ТРАНС ЛТД», назва якого в подальшому була змінена на товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервістранзит» (далі Товариство), наданий кредит у вигляді овердрафту з лімітом, який не може перевищувати 1 250 000 грн. зі сплатою процентів, розмір яких залежить від тривалості безперервної заборгованості за основною сумою овердрафту (від 10% до 17%), з кінцевою датою повернення кредиту 26 грудня 2008 року.

В забезпечення повернення кредиту між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір поруки від 28 грудня 2007 року. Оскільки Товариством та ОСОБА_2 порушені умови договору по поверненню кредиту, сплати відсотків, позивач просив стягнути з поручителя ОСОБА_2 заборгованість за кредитом, за відсотками та пеню на загальну суму 1 940 019,35 грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 4 листопада 2013 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як поручитель за кредитним договором від 28 грудня 2007 року, відповідає за порушення Товариством умов кредитного договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на законі та підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі кредитного договору від 28 грудня 2007 року позивачем Товариству, наданий кредит у вигляді овердрафту з лімітом, який не може перевищувати 1 250 000 грн. зі сплатою процентів, розмір яких залежить від тривалості безперервної заборгованості за основною сумою овердрафту (від 10% до 17%), з кінцевою датою повернення кредиту 26 грудня 2008 року(а.с.16-24).

В забезпечення повернення кредиту між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір поруки від 28 грудня 2007 року(а.с.30-32).

Оскільки Товариством та ОСОБА_2 порушені умови договору по поверненню кредиту, сплати відсотків, суд обґрунтовано на підставі ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України стягнув з поручителя ОСОБА_2 заборгованість за кредитом, за відсотками та пеню на загальну суму 1 940 019,35 грн.

Колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги про те, що порука припинена, оскільки позивач не пред»явив вимог до поручителя на протязі 6 місяців від строку повернення кредиту.

З договору поруки від 28 грудня 2007 року вбачається, що строк дії поруки сторонами не встановлений. За вимогами ч.4 ст.559 ЦК України у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного забов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

Строк виконання основного забов»язання встановлений в кредитному договорі - це повернення кредиту до 26 грудня 2008 року. Позивачем 31 березня 2009 року направлена поручителю ОСОБА_2 вимога про погашення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 1 317 329,81 грн. та встановлений триденний строк погашення заборгованості(а.с.36-39). Оскільки вимога про погашення заборгованості відповідачем не виконана, тому позивачем 8 вересня 2009 року пред»явлений позов.

Відповідні роз»яснення містяться в пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, а Верховним Судом України у подібних відносинах прийнято ряд постанов від 23 травня 2012 року (№ 6-33цс12) та 18 липня 2012 року (№ 6-78цс12), в яких сформульовано обов»язкові для всіх судів України правові позиції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 4 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

В.М.Гончаренко

А.А.Калараш