Ухвала

від 31.03.2015 по справі 1522/29918/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3310/15

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2015р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсервістранзит" про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

08 вересня 2009р. ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ТОВ "Продсервістранзит" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04-728 від 28 грудня 2007р. у загальному розмірі 1720969грн.49коп., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 1249936грн.89коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 156463грн.77коп.; пеню за порушення строків сплати кредиту в сумі 301871грн.06коп.; пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в сумі 12697грн.77коп., посилаючись на те, що внаслідок невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, у останнього виникла вищевказана заборгованість (том 1 а.с.3-10).

25 жовтня 2010р. представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою остаточно просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором кредиту в загальній сумі 1940019гн.35коп. (том 1 а.с.127-128).

Справа розглядалася неодноразово судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, та останнім рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2015р. у задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено (том 2 а.с.48-49).

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" ставиться питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2015р. з ухваленням нового рішення про задоволення позову Банку, з посиланням на те, що районним судом при ухваленні рішення були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права, суд не повно з'ясував усі обставини по справі і необґрунтовано відмовив у задоволені позову Банку (том 2 а.с.54-59).

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, представника апелянта, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пред'явив вимогу до відповідача як до поручителя про стягнення заборгованості після спливу майже дев'яти місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто з урахуванням ч.2 ст. 559 ЦК України позивач пропустив строк для пред'явлення позову, тому зобов'язання за договором поруки припинилися.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким суд надав належну оцінку та нормам ЦК України.

Судом встановлено, що за договором овердрафтного кредитування № 04-728 від 28грудня 2007р. та додатковою угодою № 1 від 30 січня 2009р. до цього договору Закрите Акціонерне Товариство "Перший Український Міжнародний Банк", назва якого згодом була змінена на Публічне Акціонерне Товариство "Перший Український Міжнародний Банк", надало ТОВ "Азот-транс ЛТД", назва якого згодом була змінена на ТОВ "Продсервістранзит" , кредит у вигляді овердрафту з лімітом, який не може перевищувати 1250000грн., із сплатою процентів, розмір яких залежить від тривалості безперервної заборгованості за основною сумою овердрафту, згідно з наступними проміжками часу: від 1 до 7 днів включно - 10 % річних, від 8 до 14 днів включно - 11 % річних, від 15 до 20 днів включно - 12 % річних, від 21 до 30 днів включно - 14 % річних, понад 30 днів - 17 % річних, з погашенням кредиту та внесенням плати за користування кредитними коштами щомісячними платежами у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором, з кінцевою датою повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 26 грудня 2008р.

Позивач в строки та в повному обсязі виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором щодо надання ТОВ "Азот-транс ЛТД" (ТОВ "Продсервістранзит") кредитних коштів, відкривши цьому товариству овердрафт за поточним рахунком № НОМЕР_1 у філії банку у м. Одеса, МФО 328191, відкритим цим товариством відповідно до Договору на відкриття та ведення поточного рахунку у національній валюті № 03/Ю-207 від 28 грудня 2007р., укладеного між позивачем і цим товариством.

Однак, ТОВ "Продсервістранзит" проценти за користування овердрафтом не сплачує, починаючи з 25 листопада 2008р., та до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання за згаданим кредитним договором щодо повернення наданого йому кредиту та внесення плати за користування кредитом у повному обсязі.

Наданий ТОВ "Продсервістранзит" (ТОВ "Азот-транс ЛТД") кредит забезпечений порукою відповідача ОСОБА_3, про що 28 грудня 2007р. між ЗАТ "ПУМБ" (ПАТ "ПУМБ") і поручителем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 10-729.

Відповідно до п.1.2. цього договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.

Відповідно до п. 2.1.1.1. поручитель зобов'язується повернути кредит у розмірі 1250000грн. не пізніше 26 січня 2008р.

Згідно з п.1.3. цього договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що порука за цим договором припиняється з припиненням зобов'язання.

Через невиконання ТОВ "Продсервістранзит" та ОСОБА_3 своїх зобов'язань, що випливають з умов договору овердрафтного кредитування № 04-728 від 28.12.2007р. та договору поруки № 10-729 від 28.12.2007р., їх заборгованість за договором овердрафтного кредитування № 04-728 від 28.12.2007р. станом на 12.10.2010р. склала 1940019грн.35коп., з яких : заборгованість за кредитом - 1249936,89грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 397478,99грн.; нарахована пеня - 293184,63грн.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Позивач 31 березня 2009р. направив рекомендованим листом на адресу відповідача ОСОБА_3 письмову вимогу за вих. № ОDЕ-22/929 від 27.03.2009р., яка містить вимогу про виконання зобов'язання, що забезпечене порукою, у повному обсязі, але ця вимога була повернута позивачеві з поміткою пошти про те, що відповідач ОСОБА_3 не з'являється на пошту для одержання поштового відправлення за залишеними для нього повідомленнями пошти.

Тому неможливо вважати, що ОСОБА_4 був належним чином сповіщений про вищевказану письмову вимогу.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, право пред'явлення вимоги до поручителя (як направлення/вручення вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення позову) обмежено шестимісячним строком від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором у цивільній справі 17 вересня 2014р. № 6-53цс14 вказано, що регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Тобто, 28 грудня 2007р. між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки. Термін дії кредитного договору закінчився 26 грудня 2008р.

31 березня 2009р. банком на адресу ОСОБА_3 рекомендованим листом було направлено вимогу про погашення боргу за кредитним договором. Вказане повідомлення не було вручено ОСОБА_3, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні на а.с.38 том 1.

Тобто строк основного зобов'язання сплинув 26 грудня 2008р., а Банк звернувся до ОСОБА_3 із вказаним позовом 08 вересня 2009р.

Судова колегія вважає, що з урахуванням вищевказаного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач пред'явив вимогу до відповідача як до поручителя про стягнення заборгованості після спливу майже дев'яти місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання та з урахуванням ч.2 ст.559 ЦК України позивач пропустив строк для пред'явлення позову, тому зобов'язання за договором поруки припинилися.

Слід зазначити, що ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014р. було скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2013р. про задоволення позову Банку та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01 квітня 2014р. про залишення рішення без змін та справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом касаційної інстанції було звернуто увагу на те, що суди не перевірили належним чином фактів щодо звернення Банку до поручителя після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При новому розгляді справи судом першої інстанції вищевказані вказівки касаційної інстанції були виконані та з огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: Т.В.Цюра

С.О.Погорєлова