Рішення

від 27.01.2015 по справі 1522/29918/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/3673/15

Справа № 1522/29918/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсервістранзит" про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2009 року ПАТ „ПУМБ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору : ТОВ „Продсервістранзит", про стягнення заборгованості за договором овердрафтного кредитування № 04-728 від 28.12.2007 року у загальному розмірі 1 720 969,49 грн. (з яких : заборгованість за кредитом - 1 249 936,89 грн. ; заборгованість по процентам за користування кредитом - 156 463,77 грн. ; пеня за порушення строків сплати кредиту - 301 871,06 грн. ; пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 12 697,77 грн.), мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем як поручителем своїх зобов'язань, що випливають з умов згаданого кредитного договору та з умов договору поруки № 10-729 від 28.12.2007 року (а.с.3-10).

25.10.2010 року позивач подав до суду письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою остаточно вимагає стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором овердрафтного кредитування № 04-728 від 28.12.2007 року у загальному розмірі 1 940 019,35 грн., з яких : заборгованість за кредитом - 1 249 936,89 грн. ; заборгованість по процентам за користування кредитом - 397 478,99 грн. ; нарахована пеня - 293 184,63 грн. (а.с.127-128).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.11.2013 року (головуючий суддя Ільченко Н.А.) позов було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного Суду Одеської області від 01.04.2014 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.11.2013 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.09.2014 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.11.2013 року та ухвала Апеляційного Суду Одеської області від 01.04.2014 року були скасовані та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, так як суд не перевіривши належним чином фактів щодо звернення банка до поручителя після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача - Шевчик В.А.(діє на підставі довіреності від 05.11.2013р.) на підставі довіреності від підтримав позов, просив позовні вимоги задовольнити та стягнути заборгованість яка склалася станом на 12.10.2010 року у сумі 1940 019,35 грн., при цьому вказав, що вимога до поручителя була направлена 31.03.2009 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 02.07.2012р.), позов не визнав, при цьому вказав, що позивачем пропущено шестимісячний строк пред'явлення вимог до поручителя. Банк направив вимогу поручителю 31.03.2009 року, а потім 08.09.2009 року банк звернулися до суду.

Представник третьої особи ТОВ «Продсервістранзит» у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з договором овердрафтного кредитування № 04-728 від 28.12.2007 року та додатковою угодою № 1 від 30.01.2009 року до цього договору закрите акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний Банк", назва якого згодом була змінена на публічне акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний Банк", надало товариству з обмеженою відповідальністю „Азот-транс ЛТД", назва якого згодом була змінена на товариство з обмеженою відповідальністю „Продсервістранзит", кредит у вигляді овердрафту з лімітом, який не може перевищувати 1 250 000,00 грн., із сплатою процентів, розмір яких залежить від тривалості безперервної заборгованості за основною сумою овердрафту (згідно з наступними проміжками часу : від 1 до 7 днів включно - 10 % річних, від 8 до 14 днів включно - 11 % річних, від 15 до 20 днів включно - 12 % річних, від 21 до 30 днів включно - 14 % річних, понад 30 днів - 17 % річних), з погашенням кредиту та внесенням плати за користування кредитними коштами щомісячними платежами у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором, з кінцевою датою повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 26.12.2008 року.

Позивач в строки та в повному обсязі виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором щодо надання ТОВ „Азот-транс ЛТД" (ТОВ „Продсервістранзит") кредитних коштів, відкривши цьому товариству овердрафт за поточним рахунком № НОМЕР_1 у філії банку у м.Одеса, МФО 328191, відкритим цим товариством відповідно до Договору на відкриття та ведення поточного рахунку у національній валюті № 03/Ю-207 від 28.12.2007 року, укладеного між позивачем і цим товариством.

Однак, ТОВ „Продсервістранзит" проценти за користування овердрафтом не сплачує починаючи з 25.11.2008 року, та до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання за згаданим кредитним договором щодо повернення наданого йому кредиту та внесення плати за користування кредитом у повному обсязі.

Наданий ТОВ „Продсервістранзит" (ТОВ „Азот-транс ЛТД") кредит забезпечений порукою відповідача ОСОБА_2, про що 28.12.2007 року між ЗАТ „ПУМБ" (ПАТ „ПУМБ") і поручителем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 10-729.

Відповідно до п.1.2. цього договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.

Відповідно до п. 2.1.1.1.поручитель зобов'язується повернути кредит у розмірі 1 250 000 грн. не пізніше 26.1.2008 року.

Згідно з п.1.3. цього договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Відповідно до п. 6.1. договору, порука за цим договором припиняється з припиненням зобов'язання.

Через невиконання ТОВ „Продсервістранзит" та ОСОБА_2 своїх зобов'язань, що випливають з умов договору овердрафтного кредитування № 04-728 від 28.12.2007 року та договору поруки № 10-729 від 28.12.2007 року, їх заборгованість за договором овердрафтного кредитування № 04-728 від 28.12.2007 року станом на 12.10.2010 року склала 1 940 019,35 грн., з яких : заборгованість за кредитом - 1 249 936,89 грн. ; заборгованість по процентам за користування кредитом - 397 478,99 грн. ; нарахована пеня - 293 184,63 грн.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Позивач 31.03.2009 року направив рекомендованим листом на адресу відповідача ОСОБА_2 письмову вимогу за вих.№ ОDЕ-22/929 від 27.03.2009 року, яка містить вимогу про виконання зобов'язання, що забезпечене порукою, у повному обсязі, але ця вимога була повернута позивачеві з поміткою пошти про те, що відповідач ОСОБА_2 не з'являється на пошту для одержання поштового відправлення за залишеними для нього повідомленнями пошти.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, право пред'явлення вимоги до поручителя (як направлення/вручення вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення позову) обмежено шестимісячним строком від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором у цивільній справі 17 вересня 2014 року № 6-53цс14 суд зробив висновок:

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Тобто, 28.12 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Термін дії кредитного договору закінчився 26.12.2008 року.

31.03.2009 року банком на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом направлено вимогу про погашення боргу за кредитним договором.

08.09.2009 року банк звернувся до ОСОБА_2 із вказаним позовом.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позивач пред'явив вимогу до відповідача як до поручителя про стягнення заборгованості після спливу майже дев'яти місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже виходячи з положення другого речення частини другої статті 559 ЦК України позивач пропустив строк для пред'явлення позову, тому зобов'язання за договором поруки припинилися.

Як вбачається з ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 17.07.2014 року по вказаній справі, постанови Верховного Суду України згідно ст.360-7 ЦПК України є обов'язковому для судів.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.. 1, 3, 10, 11, 57, 58, 60, 64, 88 ч.1, 208-209, 213-215, 218 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 10,15,16, 192, 251, ч.2 ст.258, 509, 524- 526, 530, 533, 536, 543, 546, 549, 553, 554, 559 ч.4, 610, 612, 624-626, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсервістранзит" про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

27.01.2015