Постанова

від 27.03.2014 по справі 911/3329/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2014 р. Справа№ 911/3329/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

в судове засідання з'явився прокурор Барановська В.В. - посв. від 15.10.2012 року № 009565

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Дряпачко С.І. - дов. від 01.11.2013 року б/н

від третьої особи: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бізнес-Центр" на рішення господарського суду Київської області від 15.10.2013 року

у справі № 911/3329/13 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради Київської області (смт.Макарів Київської області)

до Приватного підприємства „Бізнес-Центр" (смт. Макарів Київської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Макарівське відділення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (смт. Макарів Київської області)

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернувся Прокурор Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради Київської області смт.Макарів з позовом до Приватного підприємства „Бізнес-Центр" за участю Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.06.2004 року, укладеного між Макарівською селищною радою і Приватним підприємством „Бізнес-Центр" виклавши його в редакції прокурора.

Рішенням від 15.10.2013 року господарський суд Київської області позов задовольнив повністю. Вніс зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.06.2004 року, укладеного між Макарівською селищною радою Київської області та Приватним підприємством „Бізнес-Центр" та зареєстрованого Київською регіональною філією №6 ДП „Центр державного земельного кадастру" 02.07.2004 року за №006. виклавши:

- абзац 4 пункту 1 в наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 648 535 грн. 00 коп.";

- пункт 2.3 в наступній редакції: „Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 49 456 грн. 05 коп. на поточний рахунок орендодавця. Сплата орендної плати провадиться орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на спеціальний рахунок. Розмір орендної плати щомісяця переглядається у випадках із моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, в тому числі в наслідок інфляційних процесів; збільшення розмірів ставки земельного податку; збільшення відсоткової ставки орендної плати; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. При сталих соціально-економічних і політичних умов господарювання необхідність і умови корегування розмірів орендної плати сторонами розглядається один раз у 2 роки. Про зміну умов орендної плати сторонами складається додаткова угода сторін". Стягнув з ПП „Бізнес-Центр" в доход Державного бюджету України 1 147 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням від 15.10.2013 року місцевого господарського суду ПП „Бізнес-Центр" звернулось до апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської від 15.10.2013 року по справі № 911/3329/13 повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог повністю або скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 15.10.2013 року в справі № 911/3329/13 повністю, а провадження у справі - припинити, чи - залишити позов без розгляду повністю у зв'язку з тим, що відсутній предмет спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.20143 року ПП „Бізнес-Центр" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 911/3329/13 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін і третьої особи.

В судове засідання 27.03.2014 року повноважні представники позивача та третьої особи не з'являлися та про причини неявки суд не повідомляли, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні 27.03.2014 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Прокурор проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року № 3-рп/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави; обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

У п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора, і на підставі ч. 1 ст. 21 Арбітражно-процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 Арбітражного процесуального кодексу України України.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

П. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, в редакції Закону України від 03.06.2008 року № 309-VI, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. „в" ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до положень ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Ст. 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить, зокрема надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За вказаних підстав суд вважає, що прокурор вірно визначив Макарівську селищну раду в якості органу, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даного спору.

01.06.2004 року Макарівська селищна рада Макарівського району Київської області (орендодавець) та Приватне підприємство „Бізнес-центр" уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,479 га під будівництво та обслуговування цеху по виробництву взуття та будівельних матеріалів, яка знаходиться за адресою: селище Макарів, вул. Богдана Хмельницького, 66. Суміжниками даної земельної ділянки є: на північному заході - Об'їзна дорога, на північному сході - землі селищної ради, на південному сході - міська лікарня, на південному заході - вул. Б. Хмельницького. Права третіх осіб на користування даною територією відсутні. Грошова оцінка земельної ділянки - 566 465 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, які суттєво можуть впливати на ефективність передбаченого договором її використання (п. 1 договору).

Договір укладено на 49 років, починаючи з моменту реєстрації (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору від 01.06.2004 року орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 8 496 грн. 97 коп. за рік; 708 грн. 08 коп. за місяць. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних, за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачене цим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений договір оренди земельної ділянки від 01.06.2004р. зареєстрований Київською регіональною філією № 6 ДП "Центр державного земельного кадастру" 02.07.2004р. за № 006.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV в редакції Закону України від 02.10.2003 року № 1211-IV орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата (абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі").

Згідно із статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

П. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (абз. 3 п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України);

не може перевищувати: для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. „в" п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 30 Закону України „Про оренду землі", в редакції Закону України від 02.10.2003 року № 1211-IV, визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно положень п. 5 договору від 01.06.2004 року зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. Будь-які зміни або доповнення цього договору здійснюються у письмовій формі.

Рішенням Макарівської селищної ради Київської області „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель" від 18.06.2010 року № 882-52-5 затверджено, зокрема, технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт. Макарів Макарівського району Київської області.

Відділ Держземагенства у Макарівському районі Київської області листом від 16.07.2013 року № 01-12/1138 повідомив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться смт. Макарів, вул. Б. Хмельницького, 66 та перебуває в оренді Приватного підприємства „Бізнес-Центр" з кадастровим номером 3222755100:01:013:0025 становить: 1 648 535 грн.

Рішенням Макарівської селищної ради Київської області „Про орендну плату за землю на території Макарівської селищної ради" від 22.04.2002 року № 855-50-V було вирішено встановити розмір річної орендної плати за земельні ділянки при укладанні договорів оренди залежно від її грошової оцінки згідно з додатком та надати пропозиції щодо перегляду розміру орендної плати юридичними та фізичними особами, які є орендарями земельних ділянок на території Макарівської селищної ради. Зокрема, відповідно до додатку до зазначеного рішення Макарівської селищної ради Київської області, розмір орендної плати за земельні ділянки на території Макарівської селищної ради, що не ввійшли до цього переліку становить 3% від грошової оцінки землі.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

До такого ж висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 04.07.2011 року по справі господарського суду Донецької області № 41/81пд.

Позивач звертався до відповідача з листом-претензією від 15.11.2012 року № 1301 щодо внесення відповідних змін до зазначеного договору оренди земельної ділянки, однак відповідач дані вимоги не виконав, пояснень не надав.

Оскільки відповідні зміни до вказаного договору оренди земельної ділянки сторонами договору не внесені, то, на думку прокурора, за вказаних вище обставин є всі підстави щодо внесення зазначених змін до договору оренди земельної ділянки в частині вартості земельної ділянки та розміру орендної плати за рішенням суду, у зв'язку з чим він звернувся з даним позовом до суду.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, звернення до відповідача з вимогою про внесення змін до договору є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому це не позбавляє його права звернутися до суду з даним позовом до господарського суду.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 20.11.2012 року № 3-53гс12.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з огляду на зазначене та враховуючи те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, а також те, що рішення Макарівської селищної ради Київської області, якими затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт. Макарів Макарівського району Київської області та встановлено розміри орендної плати, не оскаржувались та є чинними, між сторонами існує спір щодо зміни умов договору.

На думку колегії суддів місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги прокурора про внесення змін до абз. 4 п. 1 та п. 2.3 договору оренди земельної ділянки від 01.06.2004р., укладеного між позивачем та відповідачем, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бізнес-Центр" на рішення господарського суду Київської області від 15.10.2013 року по справі № 911/3329/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 15.10.2013 року по справі № 911/3329/13 залишити без змін.

3. Справу № 911/3329/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__31.03.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді І.А. Іоннікова

А.Г. Майданевич