Постанова

від 27.03.2014 по справі 922/5286/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа № 922/5286/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І. , суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.,

при секретарі Шевцові Є.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 3372 від 20.12.2013 р.;

відповідача - Бондаренко Д.І, довіреність б/н від 04.12.2013 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 395Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 29 січня 2014 року у справі № 922/5286/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків;

до Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Тур-ЛТД", м. Харків;

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ фірми "Тур-ЛТД", в якому (з урахуванням зменшення позовних вимог) просив стягнути з відповідача заборгованість по договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 в сумі 28000,00 грн., пеню в сумі 29126,00 грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.01.2013 р. у справі № 922/5286/13 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 28000,00 грн. та пеню в сумі 1371,65 грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 27754,35 грн. в позові відмовлено.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, просить рішення суду першої інстанції змінити, виключивши з розрахунку суми заборгованості орендну плату за вересень, жовтень, грудень 2013 року та нараховані на них штрафні санкції. Посилається на те, що судом не враховано, що відповідач на підставі п. 4.5 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 достроково з 01.07.2013 р. відмовився від цього договору, повідомивши про це позивача листами від 29.05.2013 р. та від 04.07.2013 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. у справі № 922/5286/13 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.03.2014 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р., у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні представника відповідача, розгляд справи відкладено на 25.03.2014 р.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2014 р., у зв'язку з відпусткою судді Тихого П.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.2014 р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, в судових засіданнях 11.03.2014 р. та 25.03.2014 р. проти доводів, зазначених в апеляційній скарзі відповідача заперечив, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні 25.03.2014 р. заявив клопотання (вх. № 2478) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке колегія суддів задовольнила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2010 р. між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ фірмою "Тур-ЛТД" був укладений договір найму нежитлового приміщення № 01/11/04 (а.с. 26-28).

Згідно п. 1.1 цього договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення: а саме: кімнату № 7 площею 15,2 кв.м. та частину кімнати № 3 площею 11,5 кв.м. на 2-му поверсі нежитлового будинку літ. "А-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Факт передання відповідачу нежитлових приміщень: а саме: кімнати № 7 площею 15,2 кв.м. та частини кімнати № 3 площею 11,5 кв.м. на 2-му поверсі нежилого будинку літ. "А-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 01.01.2011 р., який був підписаний уповноваженими представниками обох сторін (а.с. 29).

Додатковою угодою від 30.12.2011 р. сторони внесли зміни в п. 1.1 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 щодо зменшення площі об'єкту, переданого в користування відповідачу, а саме: позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме: кімнату № 7 площею 15,2 кв.м. на 2-му поверсі нежилого будинку літ. "А-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30).

На виконання додаткової угоди від 30.12.2011 р. та на підставі акту приймання-передачі орендованого майна від 30.12.2011 р., який був підписаний уповноваженими представниками обох сторін, відповідач повернув позивачу нежитлове приміщення: а саме: частину кімнати № 3 площею 11,5 кв.м. на 2-му поверсі нежилого будинку літ. "А-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

В пункті 5.1 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 сторони встановили орендну плату в розмірі 2670,00 грн. в місяць.

Додатковою угодою від 21.04.2012 р. до договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 сторони змінили п. 5.1 договору, визначивши розмір плати за об'єкт найму з 01.06.2012 р. в розмірі 2000,00 грн. на місяць (а.с. 32).

В пункті 4.1 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 сторони визначили, що договір діє з 01.01.2011 р. до 29.12.2013 р.

Згідно ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з твердженням відповідача про дострокове розірвання договору від 31.12.2010 р. № 01/11/04, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо дострокового розірвання цього договору, відповідні зміни в договір не вносились.

Відповідно до п. 4.2 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04, дія цього договору припиняється у випадку: закінчення строку, на який він був укладений; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; з підстав, які передбачені даним договором.

Згідно з п. 4.5 цього договору, відповідач має право відмовитись від даного договору достроково, попередивши про це позивача за один місяць.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що відповідач направив на адресу позивача лист від 29.05.2013 р., в якому, на підставі п. 4.5 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04, повідомив про дострокову відмову від даного договору. Вказаний лист був отриманий позивачем 06.06.2013 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43, 45).

Відповідач 04.07.2013 р. повторно надіслав позивачу лист про дострокове припинення договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 46). Позивач відповіді на листи відповідача не надав.

В матеріалах справи відсутні докази повернення нежитлового приміщення: кімнати № 7 площею 15,2 кв.м. на 2-му поверсі нежилого будинку літ. "А-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Акт приймання-передачі майна від 01.07.2013 р., який знаходиться в матеріалах справи, наймодавцем (ФОП ОСОБА_3) не підписаний.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-тиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В п. 4.6 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 сторони домовились про те, що зміни до цього договору вносяться лише за згодою сторін та з підстав, передбачених цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не досягли згоди щодо дострокового припинення договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04, відповідні зміни в цей договір не внесені, нежитлові приміщення наймодавцеві не повернуті.

Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В п. 8.1 та 8.2 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 передбачено обов'язок повернення наймачем (відповідачем у справі) об'єкта найму наймодавцю (позивачу у справі) протягом 2-х днів з моменту закінчення строку дії договору або розірвання договору з підстав, передбачених даним договором. Об'єкт найму вважається фактично повернутим позивачу з моменту підписання акту здачі-приймання.

В матеріалах справи відсутні докази звільнення відповідачем приміщення та повернення його позивачу.

Навпаки, в наданому позивачем акті обстеження порядку використання найманого приміщення від 13.01.2014 р. зазначено, що на дверях орендованої кімнати є табличка з написом ТОВ "Тур-ЛТД", в кімнаті розташовані місця працівників ТОВ фірма "Тур-ЛТД" та знаходиться документація ТОВ фірма "Тур-ЛТД". Вказаний акт був складений представниками позивача в присутності 3-х представників відповідача та підписаний ними (а.с. 54).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем також не надано доказів звільнення та повернення спірних приміщень позивачу.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В пункті 5.1 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 сторони встановили розмір плати за об'єкт найму в сумі 2670,00 грн. на місяць, яка за згодою сторін від 21.04.2013 р. була змінена та встановлена з 01.06.2012 р. в розмірі 2000,00 грн. (а.с. 32).

Згідно п. 5.3 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04, орендна плата має бути сплачена шляхом 100% передплати до 5 числа місяця, за який проводиться оплата.

Пунктом 7.1 вказаного договору передбачено обов'язок відповідача своєчасно вносити плату за користування об'єктом найму.

Проте відповідач не виконував належним чином зобов'язання по договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04, внаслідок чого за період з листопада 2012 р. по грудень 2013 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 28000,00 грн.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача орендної плати за період з листопада 2012 р. по грудень 2013 р. в сумі 28000,00 грн. В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вищезазначеної заборгованості, тому підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині відсутні.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 29126,00 грн. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні

встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 9.1 договору найму нежитлового приміщення від 31.12.2010 р. № 01/11/04 сторони передбачили відповідальність відповідача за невнесення плати за найм об'єкту у встановлені договором строки у вигляді сплати пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, що суперечить вимогам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Враховуючи вищезазначене та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що пеня підлягає стягненню в сумі 1371,65 грн. Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог в частині стягнення пені в сумі 27754,35 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2014 р. у справі № 922/5286/13 прийняте у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29 січня 2014 року у справі № 922/5286/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 27.03.2014 р.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.