Рішення

від 02.06.2009 по справі 21/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

21/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  21/149

02.06.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Меджістерс»

ДоПроТовариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Системні інвестиції»стягнення 1 060 485,89 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

Від позивача

Від відповідача

Кадук С.О.Якименко М.М.Журіна Н.В.Подолін В.В.

- представник- представник- представник- представник(дов. б/н від 18.11.08р.)(дов. від 21.05.09р.)(дов. від 20.05.09р.)(дов. від 20.05.09р.)

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меджістерс»(далі по тексту позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Системні інвестиції»(далі по тексту відповідач) суми заборгованості в розмірі 1 060 485,89 грн. грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат. Позов мотивовано тим, що відповідач частково не сплатив орендну плату за вересень 2008р., повністю не оплатив орендну плату за жовтень та листопад 2008р., не сплатив суму боргу за електроенергію, використану у жовтні 2008р. по Договору суборенди від 29.05.2007р. щодо оплати орендної плати за користування приміщенням та паркінгом, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20А.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2008р. порушено провадження у справі №21/149 та призначено справу до розгляду на 18.12.2008р.

Ухвалою від 04.12.2008р. за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову та накладено арешт на грошові суми відповідача в межах суми в розмірі 1 060 422,56 грн.

18 грудня 2008р. позивачем надано суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач збільшує позов на 479 613,20 грн. та просить стягнути з відповідача, в тому числі, суму заборгованості по орендній платі за грудень 2008р., з урахуванням пені та  3% річних.

До прийняття рішення по суті позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості по Договору суборенди від 29.05.2007р. в розмірі 1 526 989,19 грн.

Відповідач у поданому суду відзиві частково визнає позовні вимоги, а саме в сумі 829 190,19 грн. В решті вимог заперечує, посилаючись на дефіцит обігових коштів, який виник через обвал внаслідок економічної та фінансової кризи курсу національної валюти і неплатоспроможності більшості підприємств будівельної галузі, що є замовниками, а також наявності у відповідача зобов»язань по першочерговим платежам –заробітній платі і податковим платежам. Крім того, відповідач посилається на лист від 09.10.2008р. за №261, яким запропонував позивачеві припинити дію Договору суборенди від 29.05.2007р. Також посилається на те, що з 01.11.2008р. фактично відповідач припинив використання орендованих приміщень, однак позивач своїм листом від 21.10.2008р. №336 не погодився на таку пропозицію відповідача і, не зважаючи на фактичне звільнення орендованих приміщень, продовжував нараховувати орендну плату. Також вказував, що економічна та фінансова криза, яка виникла в Україна 2008р. та мала глобальний розмах, певною мірою може розглядатися як форс-мажор, а тому порушення відповідачем своїх договірних зобов»язань відбулося у відсутності його вини та при наявності не тільки вини відповідача. З огляду на це, відповідач вказує, що застосування до нього у повному обсязі штрафних санкцій, передбачених договором суборенди, буде надмірним та таким, що не відповідає загальним засадам цивільного права –справедливості, добросовісності та розумності, задекларованим у ст. 3 Цивільного кодексу України. Поряд з цим, відповідач зазначає, що між керівниками позивача та відповідача досягнута домовленість щодо необхідності укладення мирової про вирішення господарського спору у справі №21/149, до кінця залишаються невирішеними питання забезпечення виконання зобов»язання відповідача перед позивачем за мировою угодою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2008р. розгляд справи судом було відкладено у відповідності до ст. 77 ГПК України в межах строку, встановленого чинним законодавством України, у зв»язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 24.04.2009р., представники сторін не з»явились, у зв»язку з чим згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено, про що винесено відповідну Ухвалу.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 21.05.2009р. та 22.05.2009р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Магістр & Партнери», яке перейменоване з 06.06.2008р. на Товариство з обмеженою відповідальністю, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Системні інвестиції»укладено Договір суборенди, відповідно до якого позивач передає відповідачеві в оплатне користування нежитлове приміщення загальною площею 1 121,61 кв.м., включаючи 9 відсотків площ загального користування, на 8-му поверсі нежитлового будинку готельно-ділового комплексу «Панорама», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20А, та паркінг –чотири місця для стоянки автомобілів (№№55,56,57,58), загальною площею 69,60 кв.м. в спеціально пристосованому для паркування автотранспорту паркінгу на 79 машиномісць в підземній частині будинку, разом з правами користування комунікаціями, площами загального користування на першому поверсі, ліфтами, сходами, балконами, терасами, та іншими правами, що пов»язані з використанням приміщення та паркінгу за їх призначенням.

Згідно з п. 2.1. Договору приміщення використовується відповідачем у якості офісного. Паркінг використовується відповідачем для паркування автомобілів.

Умовами п.2.2 цього Договору визначено, що строк оренди спливає 31.12.2009р.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 29.05.2007р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення загальною площею 1 121,61 кв.м. включаючи 9 відсотків площ загального користування, на 8-му поверсі нежитлового будинку готельно-ділового комплексу «Панорама», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20А.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 01.06.2007р. позивач передав, а відповідач прийняв паркінг чотири місця для стоянки автомобілів (№№55,56,57,58), загальною площею 69,60 кв.м. в спеціально пристосованому для паркування автотранспорту паркінгу на 79 машиномісць в підземній частині будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20А.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов»язання щодо передачі приміщення та паркінгу згідно Договору суборенди від 29.05.2007р.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов»язання, передбачені Договором, щодо оплати за користування приміщенням та паркінгом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, згідно п. 2.4, 2.5., 2.9. Договору суборенди за користування приміщеннями та паркінгом Відповідач зобов‘язався сплачувати Позивачу щомісячну орендну плату в сумі 311 923,04 грн. з ПДВ, яка складається з: місячної плати за користування приміщенням в розмірі 226 565,22 грн. (еквівалент без ПДВ 40 дол. США/1 кв. м за курсом 5,05), крім того: ПДВ 20% - 45 313,04 грн., в цілому 271 878,26 грн.; місячної оплати експлуатаційних витрат в розмірі 28 320,65 грн. (еквівалент 5 дол. США в розрахунку на 1 кв. м без урахування ПДВ за курсом 5,05), крім того: ПДВ 20% - 5 664,13 грн., в цілому 33 984,78 грн.; місячної плати за користування паркінгом у розмірі 5 050,00 грн. (еквівалент 250 дол. США/1 машиномісце за курсом 5,05 без ПДВ), крім того: ПДВ 20% - 1 010,00 грн., в цілому 6 060,00 грн.

Згідно п.2.6 Договору суборенди Позивач та Відповідач узгодили, що по закінченню кожного календарного строку суборенди приміщення та паркінгу загальна місячна орендна плата в розмірі 311 923,04 грн. на наступний календарний рік строку суборенди визначається шляхом збільшення на 2 % розміру орендної плати.

Таким чином, зобов‘язання по сплаті орендної плати з 01.01.2008 року відповідали сумі 318 161,50 грн. з ПДВ., що не оспорюється Відповідачем та підтверджується встановленими судом обставинами і наявними в матеріалах справи доказами.

Порядок та строк сплати орендної плати сторони визначили в п. 2.10 Договору суборенди, згідно якого орендна плата сплачується щомісячно шляхом безготівкового банківського переказу на рахунок Позивача і сплачується наперед, починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі приміщення та паркінгу, не пізніше 4-го числа місяця, за який проводиться розрахунок.

Позивачем заявлені вимоги стосовно стягнення несплаченої Відповідачем суми орендної плати  за вересень, жовтень, листопад та грудень місяці 2008 року та плату за електроенергію за жовтень 2008р.

Господарським судом встановлено, існування згідно умов Договору суборенди обов‘язку у Відповідача сплачувати орендну плату в розмірі 318 161,50 грн. з ПДВ за кожен із вищевказаних чотирьох місяців 2008 року. Відповідачем за вересень місяць орендну плату сплачено частково, несплаченою залишилося 264 016,49 грн. Також відповідач не сплатив орендну плату за жовтень –грудень 2008р. в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 2.11. Договору суборенди плата за використання електроенергії Відповідачем оплачується окремо - по наданню відповідних рахунків Позивачем відповідно до факту використання електроенергії Відповідачем, і визначається на підставі даних лічильника, спеціально встановлено в приміщенні.

Стосовно сплати відповідачем за використання електроенергії за жовтень місяць 2008 року в сумі 3 543,22 грн. з ПДВ, то Позивачем не надано доказів щодо надання Відповідачу відповідних рахунків, як то передбачено п. 2.11 Договору суборенди, що у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України обумовлює відсутність пред‘явленої вимоги до Відповідача по оплаті вказаної суми за використану електроенергію.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позовні вимоги по сплаті Відповідачем за використання електроенергії є недоведеними належними та допустимими доказами.

За таких встановлених обставин та наявних доказів на їх підтвердження суд приходить до висновку, що несплачена Відповідачем сума по орендній платі за вересень, жовтень, листопад та грудень місяці 2008 р. становить 1 218 500,99 грн. (264 016,49 (за вересень 2008р.) + (318  161,50 х 3 (за жовтень –грудень 2008р.)).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 617 ЦК України особа,  яка  порушила   зобов'язання,   звільняється   від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України Боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За наведених обставин, суд не приймає до уваги заперечення Відповідача на позовні вимоги, які обґрунтовані дефіцитом обігових коштів, який виник через обвал курсу національної валюти і неплатоспроможності більшості підприємств будівельної галузі замовників Відповідача, наявністю у Відповідача зобов‘язань по першочерговим платежам –заробітній платі і податковим платежам, оскільки підприємницька діяльність –це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, що відповідно не виключає і понесення збитків при здійсненні такої діяльності. До того ж наведене Відповідачем не звільняє його від виконання взятих ним орендних зобов‘язань перед Позивачем, а чинним законодавством не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Посилання Відповідача на економічну та фінансову кризи як можливі форс-мажорні обставини є безпідставним та не підтверджене належними і допустимими доказами щодо визнання вказаних обставин форс-мажорними.

Посилання Відповідача на те, що він листом від 09.10.2008 р. за № 261 запропонував Позивачу припинити дію Договору суборенди від 29.05.2007 р. і з 01.11.2008 р. фактично припинив використання орендованих приміщень не заслуговує на увагу, виходячи з наступного. Розірвання договору оренду за згодою сторін це їх право, а не обов‘язок, сторонами в цій частині не дійшли згоди щодо розірвання договірних відносин. Відповідач у встановленому законом порядку не звертався до суду за розірванням Договору суборенди. Існування обставин або створення таких зі сторони позивача, через які орендоване майно не могло бути використане відповідачем судом не встановлено, зобов‘язання відповідача перед позивачем по орендним платежам не припинилися, звідси і посилання відповідача на норми ст. 3 ЦК України також є безпідставними.

Суд при вирішенні справи виходить з того, що оскільки сторонами не надано доказів досягнення ними домовленості по мировій угоді щодо предмету спору, то у суду відсутні підстави  не вирішувати справи по суті.

Таким чином, невиконання відповідачем вищевказаних зобов‘язань за Договором суборенди призвело до виникнення заборгованості перед позивачем по орендній платі на суму 1 218 500,99 грн. і за таких обставин вимоги Позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем також було заявлено вимоги щодо стягнення з Відповідача пені у відповідності до п.3.3 Договору суборенди, згідно якого будь-яка сума, що підлягає сплаті Позивачу згідно Договору суборенди, не сплачена в день сплати, Відповідач зобов'язується виплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Начислення штрафних санкцій (пені) не обмежується шестимісячним строком, встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України, а здійснюється за весь період прострочення виконання грошового зобов‘язання.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Як вбачається з розрахунку позивача, розрахунок пені на суму несплаченої орендної плати за жовтень місяць та весь період її прострочення здійснений з урахуванням 3 543,22 грн. за використану в цьому місяці електроенергію. Оскільки вимоги позивача в частині заборгованості по електроенергії є недоведеними та судом не задовольняються, то сума вказаної позивачем в розрахунку пені на несплачену суму орендної плати за жовтень місяць підлягає задоволенню в меншому розмірі, а саме: ((321 704,72-3 543,22) х 0,066% х 228)= 47 876,94 грн. Загальна сума пені, які підлягає до стягнення з відповідача складає 169 268,79 грн.

Поряд з цим, Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та розміру 3 % річних.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, розрахунок позивача збитків від інфляції та 3 % річних на орендну плату за жовтень місяць 2008 року здійснений також з включенням  до орендної плати 3 543,22 грн. по використаній електроенергії за цей місяць. Враховуючи цю обставину, вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме: збитки від інфляції в сумі 113 761,65 грн., виходячи з наступного розрахунку: (264 016,49х1,7%) + (582 177,99 х 1,5%) + (900 339,49 х 2,1%) + (1 218 500,99 х (2,9%+1,5%+1,4%+0,9%);  3 % річних в сумі 20 944,48 грн., де нараховані на орендну плату за жовтень 2009 року проценти становлять 5 920,35 грн., виходячи із розрахунку: ((321704,72-3543,22) х 0,0081% х 88) + ((321704,72-3543,22) х 0,0082% х 140).

За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково та підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 1 218 500,99 грн., сума пені в розмірі 169 268,79 грн., сума інфляційних витрат в розмірі 113 761,65 грн., сума 3% річних в розмірі 20 944,48 грн.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Системні інвестиції»(01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 90/92/1, ідентифікаційний код 32596714) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Меджістерс»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 38, поверх 5, ідентифікаційний код 24942296) 1 218 500,99 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч п‘ятсот грн. 99 коп.) грн. коп. заборгованості по орендній платі, 169 268,79 (сто шістдесят дев‘ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. пені,  113 761,65 (сто тринадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. збитків від інфляції, 20 944,48 (двадцять тисяч дев‘ятсот сорок чотири) грн. 3 % річних, 15 224,76 (п‘ятнадцять тисяч двісті двадцять чотири 76 коп.) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

             СуддяЕ.О. Шевченко