Ухвала

від 24.03.2014 по справі 826/9538/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2014 р. м. Київ К/800/54130/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Бочарової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013

у справі №826/9538/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Трейдшуз»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бутрос Трейд»,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.08.2013 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 26.12.2012 № 0015222203 та № 0015232203.

ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на те, що висновки, викладені в постанові суду апеляційної інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права: ст. 22, ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, від 26.12.2012 № 0015222203 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4464904 грн. основного платежу та 1116226 грн. штрафних (фінансових) санкцій та для зменшення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 № 0015232203 від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2012 в сумі 2898544 грн. слугували висновки перевірки за лютий, квітень 2012 року, викладені в акті від 1412.2012 № 1181/22-03/37318684 про порушення позивачем вимог ст. 22, ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з придбання товару (взуття та інші товари народного споживання) в постачальника - ТОВ «Бутрос трейд» за договором від 01.06.2011 № 01/06.

Орган державної податкової служби вважав, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Бутрос трейд», оскільки операції з поставки товару не мали реального характеру. Реальність господарських операцій поставлена податковим органом під сумнів через те, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бутрос трейд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.05.2012 від 10.07.2012 № 501/22-02/37687271 зазначено про те, що останнє не знаходиться за юридичною адресою, не має основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту та обчислення від'ємного значення слід застосовувати положення ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України.

За умови реального здійснення платником податку (покупцем) господарської операції з придбання товару, яка призвела до об'єктивної зміни складу його активів, у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні податкового кредиту та обчисленні від'ємного значення підстави для позбавлення його права на податковий кредит та від'ємне значення відсутні.

Стаття 198 Податкового кодексу України визначає підстави виникнення у платника податку права на податковий кредит, (зокрема придбання товарів і послуг), події, на дату виникнення яких виникає таке право, порядок визначення податкового кредиту, а також заборону відносити до складу податкового кредиту суми податку, не підтверджені податковими накладними. Стаття 201 цього кодексу висуває вимоги, яким має відповідати податкова накладна, передбачає порядок її видачі, тощо. При цьому право платника податку на податковий кредит закон не ставить залежно від факту проведення зустрічної звірки даних суб'єкта господарювання (постачальника товару) щодо платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише неможливістю проведення зустрічної звірки даних контрагента через відсутність його за юридичною адресою та відсутністю в нього основних фондів, складських приміщень, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

До того ж судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.04.2013 у справі № 826/4426/13а визнано протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Бутрос Трейд», за результатами якої складено акт від 10.07.2012 № 501/22-02/37687271 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бутрос Трейд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.05.2012».

Судом апеляційної інстанції належним чином досліджено питання реального здійснення господарських операцій, в результаті чого було встановлено, що господарські операції з поставки товару та використання його в господарській діяльності позивача мали місце, підтверджені первинними, розрахунковими та іншими документами: договором, видатковими та податковими накладними, товарними звітами на реалізацію позивачем товарів вроздріб, митними деклараціями, договором надання складських послуг, договором відповідального зберігання, актами наданих складських послуг, тощо.

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність з боку позивача порушення вимог закону щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та обчислення від'ємного значення, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, повне встановлення обставин та надану їм правову оцінку, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун