Ухвала

від 01.04.2014 по справі 826/8240/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/800/43992/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря : Горголь І.С.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача : Власова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року

у справі № 826/8240/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у прийнятті податкової декларації

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Алмаз-ТМ») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у прийнятті податкової декларації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Алмаз-ТМ» взято на облік та зареєстровано як платника податків у ДПІ 07.11.2006 року.

21.01.2013 року ДПІ прийнято рішення № 685/10/18.4-18 «Про відмову у прийнятті податкової декларації», в якому зазначено, що відповідно до п. 48.1. Податкового кодексу України , податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5. Податкового кодексу України та чинного на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

У вищевказаному рішенні ДПІ зазначено, що ТОВ «Алмаз-ТМ» 16.01.2013 року до ДПІ було надіслано поштою податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, яка складена з порушенням норм п. 48.3., п. 49.8. Податкового кодексу України , а саме: в обов'язкових реквізитах «номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ» (№ 100230855) вказані недостовірні дані.

Крім того, у даному рішенні зазначено, що ТОВ «Алмаз-ТМ» виключене з реєстру платників ПДВ 18.10.2010 року.

У зв'язку з вищевикладеним та з посиланням на п. 48.7. Податкового кодексу України позивачу повідомлено, що вказана податкова звітність не вважається податковою декларацією та відмовлено у її прийнятті.

19.02.2013 року ДПІ прийнято аналогічне рішення № 2523/10/18.4-18 відносно надісланої позивачем 13.02.2013 року податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, яке обґрунтовано тим, що ТОВ «Алмаз-ТМ» виключено з реєстру платників ПДВ 18.10.2010 року.

Суд першої інстанції визнав не обґрунтованими такі висновки ДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 46.5. ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 48.1. ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 48.2. ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3. ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п. 48.4. ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД ); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року у справі № 2а-16414/10/2670 задоволено позов ТОВ «Алмаз-ТМ» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1093 від 18.10.2010 року.

Таким чином, внаслідок набрання законної сили вищевказаною постановою суду рішення ДПІ про анулювання реєстрації ТОВ «Алмаз-ТМ» платником ПДВ не породжує жодних правових наслідків, а позивач у повній мірі володіє статутом платника податку на додану вартість відповідно до свідоцтва 100230855.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до вимог п. 6.2. розділу 5 Положення про реєстрацію платників на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2012 року № 978, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року № 1400/18695 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Алмаз-ТМ».

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов