Рішення

від 27.04.2009 по справі 41/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/68

27.04.09

За позовом    Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"   в особі

                       Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                       Комунального підприємства "Центральний" Подільської районної в м.

                       Києві ради

про                        стягнення 233 432, 16 грн.

                                                                                                              Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:      Радзівіло Т.О. –дов. № Д07/2008/11/12-17 від 12.112008 року;

від відповідача:  Мавлянов Д.Б.  –дов. 6/3/1 від 13.03.2009 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства "Центральний" Подільської районної в м. Києві ради про стягнення 220 371, 77 грн. основного боргу, 11 274, 51 грн. інфляційних втрат та 1 785, 88 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 05.02.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.02.2009 року.

В судовому засіданні 27.02.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засіданні 27.02.2009 року  не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нявкою представника відповідача, ухвалою суду від 27.02.2009 року, розгляд справи відкладено на 30.03.2009 року.

В судовому засіданні 30.03.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, а також надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача надав суду усні заперечення щодо заявлених позовних вимог.

Крім того, в судовому засіданні 30.03.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 41/68, яке судом задоволено.

У судовому засіданні 30.03.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 13.04.2009 року.

В судовому засіданні 13.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги відповідно до яких просив суд позов задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

13.04.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2009 року для виготовлення повного тексту рішення.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.04.2009 судом оголошено повний текст рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Центральний" Подільської районної в м. Києві ради (далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 51201 про постачання електричної енергії (далі - Договір) та Додаткові угоди  до нього.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.2, 2.3 Договору  позивач постачає електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного Договору (Додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживача та сую споживачу) з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, згідно  з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил устройства електроустановок, 6 видання 1986р. (із змінами та доповненнями) та гарантованого рівня надійності електропостачання, визначених Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", забезпечення отримання Споживачем електричної енергії у точці продажу на рівні дозволеної потужності відповідно до Додатка "Перелік об'єктів", а відповідач дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатку «Пререлік об'єктів», здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів»та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.2 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 20 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії. Щомісяця 20 числа Споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до Постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану електроенергію та  про результати вимірів активної потужності за встановленою формою.

П. 13 Додатку 2.2. до Договору сторони передбачили, що споживач протягом розрахункового періоду здійснює повну оплату вартості активної електричної енергії за фактичним та прогнозованим до кінця поточного розрахункового періоду показаннями розрахункових засобів обліку.

Відповідно до п. 18 зазначеного Додатку розрахунки споживач здійснює за тарифами, які діяли в розрахунковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.2008 р. по 01.01.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 401 435, 34  У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 181 063, 57 грн., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі  220 371, 77 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в  частині стягнення основного боргу в розмірі 220 371, 77 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь  інфляційні втрати в розмірі  11 274, 51 грн. та 3 % річних в розмірі 1 785, 88 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі  1 785, 88 грн. та індекс інфляції в розмірі 11 274, 51 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.  

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

     2.          Стягнути з Комунального підприємства "Центральний" Подільської районної у м. Києві ради (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2, корп. 1, код ЄДРПОУ 35669345) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 220 371 (двісті двадцять тисяч триста сімдесят одна) грн. 77 коп. основного боргу,  1 785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять) грн. 88  коп. 3 % річних, 11 274 (одинадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 2 334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 32 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                             О.М. Спичак