Рішення

від 25.05.2009 по справі 28/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/15

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.05.09 р.                                                                                                       Справа № 28/15                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м.Дніпропетровськ,    

                     ЄДРПОУ 31816235

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Адонис”, м. Слов'янськ,

    ЄДРПОУ 20394863

про стягнення 10 306 грн. 20 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Веретенко О.В. на підставі довіреності №71/2009 від 02.03.2009р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Адонис”, м. Слов'янськ, про стягнення  10 306 грн. 20 коп. у тому числі: заборгованість в сумі 8437 грн. 75 коп.,  штраф в сумі 843 грн. 77 коп. та пеня в розмірі 1024 грн. 68 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № Д-427 від 02.01.2008 року, накладні № D363888 від 31.03.2008р., № 2D167243 від 19.06.2008р., №D394172 від 19.06.2008р., № D394193 від 19.06.2008р., № D395169 від 23.06.2008р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2009р. було порушено провадження по справі №28/15 та призначено її розгляд на 10.03.2009р.

10.03.2009р. сторонами було заявлено клопотання про продовження розгляду справи №28/15 на два тижні. Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.03.2009р.  вказане клопотання було задоволене, розгляд справи №28/15 продовжено до 27.04.2009р. 13.04.2009р. сторонами було заявлено клопотання про продовження розгляду справи №28/15 до 06.05.2009р. Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.05.2009р.  вказане клопотання було задоволене, розгляд справи №28/15 продовжено до 06.05.2009р. 27.04.2009р. сторонами було заявлено клопотання про продовження розгляду справи №28/15 на один місяць. Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2009р.  вказане клопотання було задоволене, розгляд справи №28/15 продовжено на один місяць.

11.03.2009р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач з поданням позову не погоджується у зв'язку з важким економічним становищем, а також зауважив, що відповідно до усної домовленості з менеджером Товариства з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, м. Дніпропетровськ, виплата заборгованості виконується частково.

Крім того, 13.04.2009р., 27.04.2009р. до суду надійшли  відзиви відповідача, в яких він визнає позов частково, оскільки після подачі позовної заяви відповідач  частково оплатив заборгованість.    

25.05.2009р. до канцелярії господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м.Дніпропетровськ надійшла  заява без номеру та дати, в якій зазначено, що з моменту подачі позовної заяви відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 4590 грн. 81  коп. та станом на 25.05.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 3846 грн. 94 коп. В зв'язку з чим позивач просить припинити провадження по справ в цій частині, в зв'язку відсутністю предмету спору. Крім цього, просить стягнути з відповідача штраф в сумі 843 грн. 77 коп., пеню в сумі 1024 грн. 68коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 103 грн. 06 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, м. Дніпропетровськ, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Адонис”, м. Слов'янськ, уклали договір № Д-427 від 02.01.2008р. (договір), відповідно до якого постачальник (далі-позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (далі-відповідач) товар у відповідному асортименті, кількості, по цінам та на умовах, визначених договором, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.3 вищезазначеного договору  ціна на товар вказується позивачем у видатковій накладній та/або у рахунку. Загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на кожну партію товару (п.2.4 договору).

Пункт 3.4. договору визначає, що підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі товару, є підтвердженням узгодженого сторонами за цим договором найменування, кількості товару, його асортименту та ціни.

Строк дії договору до 31.12.2008р. (п. 10.4. договору).  

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У пункті 1.7. договору  встановлено, що право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі товару позивачем та його отримання відповідачем. Датою поставки вважається дата передачі позивачем товару відповідачу.

Пункт 2.1.договору  визначає ціну згідно з видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна суму договору відповідно до п 2.4. обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на кожну партію товару.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача  згідно  накладних № D 363888 від 31.03.2008р., № 2D 167243 від 19.06.2008р., № D 394172 від 19.06.2008р., № D 394193 від 19.06.2008р., № D 395169 від 23.06.2008р. був поставлений товар на загальну суму 12568 грн. 69 коп. В зазначених накладних є посилання на договір № Д-427 від 02.01.2008р.

Факт отримання відповідачем вказаного товару на вказану суму  підтверджується печаткою та підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Адонис», м. Словянськ,   на зазначених накладних.  

Пункт 4.1. передбачає, що оплата товару проводиться відповідачем на умовах, зазначених сторонами у видаткових накладних.

В накладній № D363888 від 31.03.2008р. вказаний строк оплати 21.04.2008р., в накладній № 2D167243 від 19.06.2008р. – 09.07.2008р.,  в накладній  № D394172 від 19.06.2008р.-09.07.2008р., в накладній № D 394193 від 19.06.2008р.- 09.07.2008р., в накладній № D 395169 від 23.06.2008р. – 14.07.2008р.

 Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.      

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, відповідач частково сплачував заборгованість перед позивачем.  Отже, в позовній заяві зазначено, що станом на 14січня 2009р.  заборгованість  відповідача перед позивачем  становить 8437 грн. 75 коп.

Як встановлено судом, позовна заява була направлена до суду 04.02.2008р. Але, відповідно до акту звірки за період з 01.01.2008р. по 14.01.2009р. відповідач  30.01.2009р. частково оплатив борг в сумі 100грн.00коп., тобто до подачі позовної заяви.   

Таким чином, на момент подачі позовної заяви сума боргу складала 8337грн.75коп., а не 8437 грн.75коп., як заявляв позивач. Таким чином вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю.

          Відповідач після подачі позовної заяви частково оплатив товар на суму 4490грн.81коп., що підтверджується виписками з банку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4490 грн. 81 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 04.03.2009р. між сторонами наявна заборгованість у сумі 8137 грн. 75 коп. Акт підписаний та скріплений печатками підприємств з обох сторін, що підтверджує отримання товару по вищевказаним накладним.

Відповідач відзивом на позовну заяву суму основного боргу  визнав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

        На підставі зазначеного, позовні вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню в сумі 3846 грн. 94 коп. (без урахування суми боргу сплаченого відповідачем) до подачі позовної заяви  в розмірі 100 грн. 00коп.

 Також позивачем були заявлені вимоги про нарахування пені, відповідно до п. 8.2. договору, який встановлює, що за порушення строків виконання зобов'язання з відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених товарів за кожний день прострочення. Розрахунок пені здійснювався за період з 15.07.2008р. по 14.01.2009р.

 Заперечення відповідача щодо неотримання ним розрахунку пені не приймається судом до уваги  в зв'язку з тим, в матеріалах справи наявний опис вкладення, де зазначено, що разом з позовною заявою позивач направив відповідачу розрахунок суми пені.  

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд вважає, що розрахунок пені повинен здійснюватись відповідно до кожної накладної, на підставі яких виник борг,  за 6 місяців з моменту виникнення у відповідача зобов'язання оплатити борг.

         Суд самостійно здійснивши розрахунок пені з урахуванням кожної накладної, на підставі яких виник борг,  за період з 15.07.2008р. по 14.01.2009р. прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1011 грн. 67 коп.

 Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 843 грн. 77 коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Згідно з пунктом 8.8 договору встановлено, що  при простроченні оплати поставленого товару відповідач зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від загальної суми простроченого зобов'язання. Відповідно до розрахунків позивача сума штрафу складає 843 грн. 77 коп. Суд погоджується з наведеними розрахунками та вважає в цій частині вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 49, 69, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Адонис”, м. Слов'янськ, в частині стягнення заборгованості в розмірі 4490 грн.  грн. 81 коп. припинити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, м.Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Адонис”, м.Слов'янськ, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Адонис” (84111, Донецька область, м. Слов'янськ, вул.Бірюзова, 5, ЄДРПОУ 20394863, п/р №26003301661582 в ПІБ м.Слов'янська, МФО 334561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БаДМ” (49005, м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, ЄДРПОУ 31816235, р/р №26002146146001 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299)  заборгованість в сумі 3846 грн. 94 коп., штраф  в розмірі 843 грн. 77 коп. та пені в розмірі 1011грн. 67коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 101 грн. 93 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 71 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  В судовому засіданні 25.05.2009р. оголошено повний текст рішення.

           Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

  Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.    

               Суддя