Рішення

від 15.04.2009 по справі 47/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/138

15.04.09

За позовом      Товариства з обмеженою  відповідальністю «Експрес Карго Юкрейн ЛТД»

До                     Закрите акціонерне товариство «Українські вертольоти»

про                    стягнення 31455,29 грн.

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача   -  Кліванська О.П. –довіреність від 01.03.2009р.

Від відповідача –не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 28128,80 грн. основного боргу по Договору № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26 грудня 2007р., 233,51 грн. –3% річних, 1224,98 грн. –втрат від інфляції, 1868,06 грн. –пені, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –314,55 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2009 було порушено провадження у справі  № 47/138 та призначено до розгляду на 17.03.2009, ухвалою від 17.03.2009 розгляд справи було відкладено до 08.04.2009, а ухвалою від 08.04.2009 відкладено до 15.04.2009.

В судовому засіданні 15.04.2009 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідач всупереч умов Договору № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007 не здійснив оплату за надані послуги з перевезення вантажів оскільки позивачем було надано послуги загалом на суму 129 955,63 грн., які відповідачем були прийняті, але оплачені частково на суму 101 826,83 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 28 128,80 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення і штрафні санкції за порушення відповідачем умов договору.

Представник відповідача в судові засідання 17.03.2009, 08.04.2009 та 15.04.2009 - не з'явився, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, зазначеній у довідці Головного управління статистики у м. Києві.  Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2007 між відповідачем –ЗАТ «Українські вертольоти», як замовником, та позивачем ТОВ «Експрес Карго Юкрейн ЛТД», як агентом, було укладено договір № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень, який підписано представниками замовника та агента, посвідчений печатками сторін відповідно до умов якого, замовник доручає та оплачує, а агент забезпечує організацію та виконання перевезення авіатранспортом дозволенного до вивезення безпечного вантажу.

Умовами договору № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007, сторони погодили, що агент зобов'язаний виставити замовнику рахунок-фактуру на оплату вартості перевезення (п. 4.4.4), оплата замовником виконаного перевезення здійснюється безготівковим банківським переводом на розрахунковий рахунок агента суми вартості перевезення в гривнях по курсу Національного банку України на день оплати на протязі 3-х днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури. По закінченню перевезення сторони обмінюються оригіналами документів. (п. 5.1), за прострочку в оплаті рахунків за надані послуги, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 5.2).

Після надання послуг передбачених умовами договору та додатком № 10, позивач на адресу відповідача виставив, а відповідач отримав рахунки, а саме: № 1067 від 11.07.2008 на суму 12132,04 грн., № 1119 від 17.07.2008 на суму 33049,11 грн., № 1070 від 17.07.2008 на суму 9657,88 грн., № 1103 від 12.08.2008 на суму 5762,88 грн., № 1097 від 04.08.2008 на суму 1905,47 грн., № 1098 від 04.08.2008 на суму 18340,64 грн., № 1128 від 10.09.2008 на суму 5158,11 грн., № 1138 на суму 43949,50 грн., а загалом на суму 129 955,63 грн., що підтверджується листом-підтвердженням отримання рахунків-фактури та гарантійним листом про зобов'язання оплатити надані послуги.

03.10.2008  позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити борг в сумі 112060,71 грн. по договору № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007, за надані послуги з перевезення вантажу.

20.10.2008 між позивачем та відповідачем було складено акт звірки взаєморозрахунків, який підписано представниками позивача та відповідача і  посвідчено печатками юридичних осіб, згідно з яким сторони провели звірку взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 по 20.10.2008 та визначили, що станом на 20.10.2008 сальдо на користь позивача складає - 104997,13 грн. по наданню послуг по відповідним рахункам.

Як зазначив позивач у позові, а також підтверджується виписками з банку по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг перевезення по договору № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007 на загальну суму 101826,83 грн., а заборгованість в сумі 28128,80 грн. відповідачем погашена не була.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач як агент, умови договору № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007  виконав в повному обсязі, а саме: ним було надано послуги з перевезення вантажів, що підтверджується виставленими ним відповідачу рахунками загалом на суму 129 955,63 грн., які відповідач отримав, що підтверджується листом-підтвердженням про отримання рахунків-фактури та гарантійним листом про зобов'язання оплатити надані послуги. Але відповідач свої зобов'язання по повній оплаті наданих позивачем послуг з перевезення вантажів у строк передбачений п. 5.1 договору, тобто на протязі 3-х днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури –не виконав у повному обсязі, а лише частково оплатив в сумі 101 826,83 грн., що підтверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача. Оплата в сумі 28128,80 грн. –здійсненна відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у  відповідача перед позивачем по договору № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007 існує непогашена заборгованість в сумі 28128,80 грн. (129955,63 (сума наданих послуг) –101826,83 (часткова оплата) = 28128,80 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги в сумі 28 128,80 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суму основного боргу з урахуванням пені інфляційних втрат та 3% річних, за прострочення виконання грошового зобов'язання по повній оплаті наданих послуг за договором № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007р., а саме: 1868,00 грн. –пені, 1224,98 грн. –втрати від інфляції, 233,51 грн. –3% річних.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав у повному обсязі свого зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг по Договору № 150 УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007р.  в сумі 28128,80 грн. у строк передбачений п. 5.1 договору, тобто на протязі 3-х днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури, оплата в сумі 28128,80 грн. здійснена відповідачем не була, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних та пені є законною та обґрунтованою однак такою що підлягає задоволенню частково з огляду на нижчевикладене.

Як зазначав позивач у позові, заборгованість відповідача перед позивачем саме в розмірі заявленої у позові суми –28128,80 грн. по Договору УВ 07 по організації авіаційних вантажних перевезень від 26.12.2007р. виникла 04.10.2009р., а судом встановлено, що 03.10.2009р. відповідач направив підтвердження отримання рахунків-фактури, а тому суд дійшов висновку, що обов'язок оплатити згідно п. 5.1 договору, у відповідача  виник з 07.10.2009р., граничний період нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені –12.01.2009р. (дата визначена позивачем самостійно), що складає 98 днів.

Таким чином розмір пені складає:   

28128,80 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ –п. 5.2 договору) / 365 (днів у році) х 98 (днів прострочено) = 1812,57 грн., і підлягає стягнення в судовому порядку з відповідача на користь позивача.

Розмір 3% річних:

28128,80 (сума боргу) х 3% (річних) / 365 (днів у році) х 98 (днів прострочено) = 226,57 грн., і підлягає стягнення в судовому порядку з відповідача на користь позивача.

Згідно доданих до позовної заяви розрахунків  втрат від інфляції, які судом перевірені і з якими суд погоджується, сума втрат від інфляції складає 1224,98 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції є законною обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.

 З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 28128,80 грн. - основного боргу, 3% річних в сумі –226,57 грн., інфляційні втрати –в сумі 1224,98 грн., пені 1812,57 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українські вертольоти»(код ЄДРПОУ 31792885, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, р/р 2600160167 в КРД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 38080), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Карго Юкрейн ЛТД»(код ЄДРПОУ 25563856, місцезнаходження: 08307, м. Бориспіль, Аеропорт -7, р/р 26006410191 в філії АКБ «Морський транспортний банк»в м. Києві, МФО 300829) суму заборгованості –28128 (двадцять вісім тисяч сто двадцять вісім) грн. 80 коп., 3% річних –226 (двісті двадцять шість) грн. 57 коп., втрати від інфляції –1224 (тисяча двісті двадцять чотири) грн. 98 коп., пені – 1812 (тисяча вісімсот дванадцять) грн. 57 коп., а також 313 (триста тринадцять) грн. 93 коп. витрат по сплаті державного мита та  117 (сто сімнадцять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову - відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

Дата підписання рішення –02.06.2009