Рішення

від 29.05.2009 по справі 8/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/98

29.05.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-2»     

до                    Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»

про                     стягнення 53 094,49 грн.  

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         директор –Затуливітер В.С.

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 44 628,43 грн., що становить заборгованість за контрактом субпідряду № 89 на виконання оздоблювальних робіт, об'єкт: «Ремонт 2-х під'їздів пр. Маяковського, 66 в Деснянському районі м.Києва»від 01.07.2008р. та 8 466,06 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.02.2009р. порушено провадження у справі № 8/98, розгляд справи призначений на 26.03.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 26.03.2009р. розгляд справи був відкладений на 23.04.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням сторонами  витребуваних доказів.

Через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що умовами договору сторони погодили, що відповідач розраховується з позивачем після отримання коштів від замовника. Від замовника, як стверджує відповідач, коштів не надходило, а тому підстави для стягнення з відповідача заборгованості відсутні, тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.04.2009р. розгляд справи був відкладений на 29.05.2009р., у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази, продовжено строк розгляду даної справи та звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.  

У судове засідання, призначене на 29.05.2009р. з'явилися позивач. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву з доданими документи, які залучені до матеріалів справи.  

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

01.07.2008р. між ВАТ «Київоздоббуд»- «генпідрядник»та ТОВ «Аквілон-2»- «субпідрядник»був укладений контракт субпідряду № 89 на виконання оздоблювальних робіт, об'єкт: «Ремонт 2-х під'їздів пр. Маяковського, 66 в Деснянському районі м.Києва», відповідно до умов якого «субпідрядник»зобов'язався, відповідно до договірної ціни і згідно проектно-кошторисної документації виконати оздоблювальні роботи, а «генпідрядник» зобов'язався прийняти роботи і оплатити їх на умовах даного контракту.

Вартість оздоблювальних робіт визначається договірною ціною згідно додатку № 1 і становить 47 026,80 (у т.ч. ПДВ) (п.2.3 контракту).

Умовами контракту сторони погодили, що «генпідрядник»зобов'язаний проводити щомісячні розрахунки за виконані роботи на підставі оформлених обома сторонами форм КБ-2в, КБ-3 не пізніше 15 числа наступного місяця за звітним, після отримання коштів від замовника (п.4.1.5 контракту).

Пунктом 4.1.6 контракту передбачено, що «генпідрядник»зобов'язаний провести кінцеві розрахунки за виконані роботи через 15 днів закінчення робіт на об'єкті, згідно цього контракту, на підставі підписаних форм  КБ-2в, КБ-3 та при отриманні коштів від замовника.

Згідно з п.4.2.7 контракту «субпідрядник»зобов'язався відрахувати «генпідряднику»5,1 % від вартості виконаних робіт за послуги генпідряду.  

Сторонами по спірному контракту були складені, підписані та скріплені печатками сторін акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р. на суму 47 026,80 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008р. на суму 47 026,80 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.  

Відповідач власні зобов'язання  не виконав належним чином, за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував на рахунок позивача 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3138 від 26.11.2008р., випискою банку за 27.11.2008р. (копії в матеріалах справи).

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає, що повинен перерахувати на рахунок позивача 34 628,43 грн., однак в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що умовами договору сторони погодили, що відповідач розраховується з позивачем після отримання коштів від замовника. Від замовника, як стверджує відповідач, коштів не надходило, а тому підстави для стягнення з відповідача заборгованості відсутні, тому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.   

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Нормами чинного законодавства України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 2 ст. 838 ЦК України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за виконані роботи та в подальшому не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів щодо стягнення коштів з замовника.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 34 628,43 грн. (за вирахуванням коштів за послуги генпідряду).

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  основного боргу за контрактом субпідряду № 89 на виконання оздоблювальних робіт, об'єкт: «Ремонт 2-х під'їздів пр. Маяковського, 66 в Деснянському районі м.Києва»від 01.07.2008р. за вирахуванням проведеної відповідачем часткової оплати в сумі 10 000,00 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 34 628,43 грн. В іншій частині основного боргу слід припинити провадження у даній справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  8 466,06 грн. пені.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами контракту сторони погодили, що у разі порушення з вини «генпідрядника»передбачених контрактом строків перерахування платежів за виконані роботи «генпідрядник»сплачує «субпідряднику»за кожний день прострочення пеню, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку двох облікових ставок НБУ, діючих у період, за який сплачується пеня.

Контрактом не передбачено стягнення з відповідача окрім пені, також і штрафу.

Крім того, умовами контракту сторони передбачили особливу умову для стягнення з відповідача пені за порушення строків перерахування платежів, а саме порушення строків перерахування платежів саме з вини «генпідрядника».

Відповідачем наданий суду договір № 86 на ремонт двох парадних входів в житловому будинку № 66 по пр. Маяковського ж.м. Троєщина у Деснянському районі м.Києва від 01.07.2008р., укладеного між Приватним будівельним підприємством «Еталон-2В»та ВАТ «Київоздоббуд»та акт звірки взаємних розрахунків між ВАТ «Київоздоббуд»та ПБП «Еталон-2В»згідно якого станом на 01.05.2009р. наявна заборгованість ПБП «Еталон-2В»перед ВАТ «Київоздоббуд».     

Таким чином, у замовника за об'єктом «Ремонт 2-х під'їздів пр. Маяковського, 66 в Деснянському районі м.Києва»існує заборгованість перед відповідачем, а отже вина відповідача у порушенні строків перерахування платежів відсутня.  

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 8 466,06 грн. пені не правомірна, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 34 628,43 грн. основного боргу,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 34 628,43 грн. В іншій частині основного боргу слід припинити провадження у справі, в частині ж вимог позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.    

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.  

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 837, 838 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»(01001, м.Київ, Музейний провулок, 2-в; код 05503214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-2»(м.Київ-105, вул. Будівельників, 8, к.109; код 31989897) 34 628 (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 43 коп. основного боргу, 346 (триста сорок шість) грн. 28 коп. державного мита, 76 (сімдесят шість) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 000,00 грн. припинити провадження у справі.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 03.06.2009р.