Рішення

від 19.05.2009 по справі 42/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/150

19.05.09

За позовом Селянського (фермерського) господарства “Оберіг” Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотуре-Зернопром” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1370497,31 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Бонтлаб В.В.,

від відповідача Суховерська О.В.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2009 року Селянське (фермерське) господарство “Оберіг” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору № 58 від 26 листопада 2008 р. він передав останньому 1307,004 т пшениці вартістю 1503054,60 грн.

На підставі заяви № 05/03-09 від 5 березня 2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов'язання відповідача з оплати за спірним договором було частково припинене на суму 290000 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача свою користь 1213054,60 грн. боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 18195,82 грн., три проценти річних з простроченої суми 1989,40 грн., пеню 15952,38 грн., штрафу 121305,46 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Останньою заявою від 19 травня 2009 року зменшив розмір заявленої до стягнення суми боргу до 620421 грн., в іншій частині позов підтримав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у зменшеному розмірі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав частково, пояснив про часткову сплату ним заявленої до стягнення суми боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 592633,60 грн. боргу підлягає припиненню, позов в іншій частині підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 листопада 2008 р. між сторонами по справі укладено договір № 58, згідно з якими позивач зобов'язався передати відповідачу 1307,004 т пшениці вартістю 1503054,60 грн. у строк до 28 листопада 2008 року, а останній –прийняти та не пізніше 25 лютого 2009 року при умові пред'явлення складської квитанції на зерно, рахунку, та інших передбачених умовами договору документів оплатити його вартість.

Крім того, до 25 грудня 2008 року передбачено сплату відповідачем на користь позивача 1100000 грн.

Поясненням сторін, наявними у матеріалах справи видатковою накладною № 23 від 28 листопада 2008 р., довіреністю на отримання товару серія ЛЗ № 186 від 28 листопада 2008 р., рахунком-фактурою № 133 від 28 листопада 2008 р., заявою № 05/03-09 від 5 березня 2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог про припинення зобов'язання відповідача з оплати за спірним договором на суму 290000 грн., платіжними дорученнями №№ 1165 від 13 березня 2009 р., 1146 від 6 березня 2009 р., стверджується факт передачі позивачем відповідачу товару за договором вартістю 1503054,60 грн., а також виконання останнім зобов'язання з оплати за спірним договором у розмірі 882633,60 грн., у т.ч. 592633,60 грн. після звернення позивача в суд з указаним позовом.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 592633,60 грн. відповідачем сплачена, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 11 ст. 80 ГПК України слід припинити.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 620421 грн. боргу (1503054,60-882633,60).

При цьому, вимоги про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання та передбаченої п. 7.2 договору пені підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного періоду прострочення, оскільки прострочення останніх мало місце з 26 лютого 2008 р., а не з 25 лютого 2008 р., з чого виходив позивач у своєму розрахунку. Крім того, позивач у своєму розрахунку не вірно визначив розмір індексу інфляції за лютий місяць 2009 року.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 16982,76 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1894,36 грн. три проценти річних з простроченої суми, 15154,87 грн. передбаченої п. 7.2 договору пені.

Враховуючи, що відповідач від виконання своїх зобов'язань за спірним договором не відмовлявся, а порушив їх строк виконання, то у задоволенні вимог про стягнення 121305,46 грн. передбаченого п. 7.4 договору штрафу слід відмовити.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених та припинених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Провадження у справі № 42/150 в частині вимог про стягнення 592633,60 грн. боргу припинити.

Позов Селянського (фермерського) господарства “Оберіг” Донецької області в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотуре-Зернопром” (02094, м. Київ, бул. Праці, 8, код 33299286) на користь Селянського (фермерського) господарства “Оберіг” (84525, Донецька область, Артемівський р-н, с. Верхньокам'янське, вул. Землянова, 120-А, код 24312402) 620421 грн. боргу, 16982,76 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1894,36 грн. три проценти річних з простроченої суми, 15154,87 грн. пені, 12470,87 грн. витрат по оплаті державного мита, 107,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар