Рішення

від 25.05.2009 по справі 23/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/67

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.05.09 р.                                                                                                       Справа № 23/67                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион – Углегазодобыча” м. Сніжне  (код ЄДРПОУ 31534713)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ОЛВІ” м. Харцизьк (код ЄДРПОУ 30648592)

про стягнення основного боргу в сумі 11097,36 грн., штрафу за поставку неякісної продукції в сумі 2219,47 грн., 3% річних у розмірі 277,40 грн., інфляції в сумі 1997,52 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство “Сілур” м. Харцизьк (код ЄДРПОУ 00191046)

за участю представників сторін:

від позивача: Карташов Д.О. за довіреністю б/н від 27.04.2009 р., Сагайдак В.М. за довіреністю б/н від 20.05.2009 р.

від відповідача: Максименко Д.О. за довіреністю б/н від 15.04.2009 р., Козлов О.О. за довіреністю б/н від 15.04.2009 р.

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.05.2009 р. по 25.05.2009 р.

Господарським судом Донецької області 07.05.2008 р. порушено провадження у  справі № 23/67 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион – Углегазодобыча” м. Сніжне до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ОЛВІ” м. Харцизьк про стягнення 15591,75 грн.  Ухвалою від 20.05.2008 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство “Сілур” м. Харцизьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2008 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року, у задоволені позову відмовлено.    

Постановою від 16.02.2009 р. Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2008 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2008 р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.03.2009 року справа 23/67 передана на розгляд судді Богатирю К.В.

Ухвалою від 27.03.2009 року справа № 23/67 призначена до нового розгляду в судовому засіданні.

Від третьої особи надійшло клопотання № 109/50-90 від 20.05.2009 р. про розгляд справи без участі представника ВАТ “Сілур”.

Відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору між сторонами полягає в наступному:

На підставі усної домовленості між сторонами була здійснена разова поставка товару (продукції) згідно товарної накладної № 285 від 13.03.2007 р. Постачальником виступив відповідач, покупцем – позивач. Предметом поставки був канат ГОСТ 3081-80 ГЛ-СВ-180 ф=19,0 мм у кількості 840 м, за ціною 10,37 грн., на суму 8710,80 грн. без ПДВ; барабан – 1 од., за ціною 537 грн., на суму 537 грн. без ПДВ. Загальна сума товару за вказаною накладною з врахуванням ПДВ складає 11097,36 грн. Постачальник для здійснення попередньої оплати за товар виставив покупцю рахунок-фактуру № 285 від 02.03.2007 р. на загальну суму 11028,96 грн. з врахуванням ПДВ (канат у сумі 8710,80 грн. без ПДВ, барабан у сумі 480 грн. без ПДВ), який покупець оплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку про проведення платежу № 316 від 19.03.2007 р. на суму 11028,96 грн. (призначення платежу: за канат згідно рахунку № 385 від 02.03.07 р.) Крім того, постачальник виставив покупцю на доплату за барабан рахунок-фактуру № 308 від 13.04.2007 р. на суму 68,40 грн. з ПДВ, який був оплачений платіжним дорученням № 484 від 19.04.2007 р. на суму 68,40 грн. (призначення платежу: за барабан згідно рахунку № 308 від 13.04.07 р.). Проведення цієї суми через банк підтверджено банківською випискою від 19.04.2007 р.

Факт поставки товару за вказаною накладною на суму 11097,36 грн. та факт оплати товару згідно виставлених рахунків на суму 11097,36 грн. сторонами визнаються, підтверджуються матеріалами справи, спір в цій частині між сторонами відсутній.

Предметом спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого, але не якісного товару, штраф за поставку неякісної продукції, 3% річних за користування чужими коштами та інфляційні втрати.

Якість поставленого товару постачальник підтвердив сертифікатом якості виробника продукції ВАТ „Сілур”, який разом з товаром був переданий покупцю.

Використання придбаного канату позивач планував у вугільних шахтах, тому на виконання діючих нормативних документів з цих питань – Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.11.2004 р. № 257, Інструкції з експлуатації стальних канатів у шахтних стволах, затвердженої Мінвуглепром СРСР 08.08.87 р., провів якісні випробування канату через спеціалізовану установу – Макіївський науково-дослідний інститут безпеки робіт у гірничий промисловості.

Із свідоцтва № 7076 від 21.05.2007 р. МакНДІ про випробування шахтного канату згідно вимог Правил безпеки у вугільних шахтах вбачається наступний висновок: канат не придатний, не відповідає п. 6.32 Інструкції по випробуванню шахтних канатів. Вказане свідоцтво було отримано судом за супроводжувальним листом № 15/2525 від 09.04.09 р., в якому керівником інституту зазначено, що саме цей екземпляр свідоцтва підписаний тими посадовими особами, які фактично приймали участь у проведенні випробувань шахтного канату. Таке свідоцтво суд вважає належним письмовим доказом у даній справі.

Також у матеріалах справи є оригінал листа № 15/4711 від 20.06.08 р. МакНДІ, яким він повідомляє позивача про те, що канат двічі проходив випробування в інституті. За результатами обох випробувань канат був забракований згідно п. 6.32 Інструкції по випробуванню шахтних канатів. До цього листа інституту додана заява позивача на випробування канату, де сам позивач вказує, що направляється відрізок канату для проведення випробування згідно вимог Правил безпеки у вугільних та сланцевих шахтах.

Відповідач на позовні вимоги заперечує тим, що між сторонами не було досягнуто будь-яких домовленостей про майбутнє використання канату виключно у вугільних шахтах, про те, що якість канату повинна відповідати вимогам нормативних документів, які регламентують правила безпеки у вугільних шахтах. Використання цього канату в інших цілях, не пов'язаних з добутком вугілля, не заборонено його ГОСТ, невідповідність товару вказаному у сертифікаті якості виробника ГОСТ не доведено будь-яким документом позивача. Нарахування штрафу безпідставно, тому як застосований позивачем розмір цього штрафу не передбачений домовленістю сторін або нормами закону, якими врегульовані фактичні правовідносини між сторонами у даній справі.

Розглянувши позовні вимоги, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з наступних підстав:

1)          Отриманий від іншої сторони за договором товар покупець може використовувати на свій власний розсуд у підприємницькій або господарській діяльності, якщо інше не передбачено умовами договору або актом цивільного законодавства. Між сторонами була усна домовленість на разову поставку товару. Одна із сторін поставки заперечує наявність домовленості про поставку канату для його подальшого використання виключно у вугільних шахтах, про перевірку його якості згідно діючих нормативних документів для канатів, які використовуються для добутку вугілля у шахтах. Наявність усної домовленості вважається доведеною при підтвердженні таких обставин обома сторонами. При запереченні однією із сторін не можна вважати усну домовленість доведеною. Тому суд приймає до уваги заперечення відповідача в цій частині до уваги, а за відсутності будь-яких письмових доказів невідповідності поставленого товару параметрам сертифікату якості виробника та вимогам ГОСТ до цієї продукції, вважає ствердження позивача про поставку неякісної продукції не доведеними належним чином.

2)          Позивач просить стягнути суму вартості неякісного товару, який відповідач на товар належної якості не замінив, отримані кошти за неякісний товар не повернув. Таке право вимоги у позивача виникає згідно ст. 678 ч. 2 ЦК України, де зазначено, що покупець у разі істотного порушення вимог щодо якості товару має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто, для постачальника товару обов'язок повернути гроші за неякісний товар виникає тільки після пред'явлення до нього такої вимоги від покупця. Вказаною нормою закону не передбачено строк виконання такого обов'язку, тому повинна застосовуватися ст. 530 ЦК України (7 днів після пред'явлення вимоги). У матеріалах справи відсутні належні докази пред'явлення вимоги позивачем до відповідача, де позивач відмовляється від договору та вимагає повернути сплачені гроші. Посилання позивача на претензію № 154 від 04.05.2007 р. та відповідь на неї відповідача № 26 від 26.06.2007 р. є безпідставним, тому як у вказаній претензії містяться виключно вимоги про доставку та заміну непридатного канату на канат, який відповідає п. 6.32 Інструкції по випробуванню шахтних канатів, а у відповіді на вказану претензію мова йде про постачальників канату самому відповідачу, та про розгляд претензії заводом-виробником. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позивач у встановленому законом порядку не відмовився від договору з відповідачем та не пред'явив останньому вимоги на повернення коштів, тому у відповідача не виникли грошові зобов'язання перед позивачем на суму вартості поставленого товару, який позивач вважає неякісним. Крім того, не настав строк виконання грошового зобов'язання для відповідача згідно вимог ст. 530 ч. 2 ЦК України.

3)          У зв'язку з недоведеністю факту поставки неякісного товару, прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача нарахування штрафу, 3% річних та втрат від інфляції є безпідставними. Розмір штрафу, крім того, для даних конкретних правовідносин сторін не передбачений нормами закону або умовами усного договору між сторонами.  

За вказаних обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 25.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.