Рішення

від 25.05.2009 по справі 3/79/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/79/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.09                                                                                        Справа №  3/79/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства “Інтер-К”, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів

про стягнення боргу за договором на централізоване спостереження за станом засобів тривожної сигналізації  в сумі 762, 84 грн.

                                                                              Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Леонова В.О., юрисконсульт, доручення № 19/1-1-2544/Мх від 25.11.2008р.

від відповідача: не з'явився                                                              

Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП “Інтер-К” про стягнення 762,84 грн. заборгованості за договором “На централізоване спостереження за станом засобів тривожної сигналізації, встановлених на “Об‘єкті”, з виїздом наряду міліції” № 12-7073 від 01.04.2002р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 625 ЦК України, ст. 174, 193, 202  ГК України та ст. 1, 2, 12, 15, 49, 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/79/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 28.04.2009р. о 16 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 28.04.2009р., у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи було відкладено на 19.05.2009р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2009р. розгляд справи відкладено на 25.05.2009р.

За згодою позивача в судовому засіданні 25.05.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором “На централізоване спостереження за станом засобів тривожної сигналізації, встановлених на “Об‘єкті” з виїздом наряду міліції” № 12-7073 від 01.04.2002р. в сумі 762.84 грн. та судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження.

У судовому засіданні представник позивача надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 627717 станом на 25.05.2009р., згідно якої до ЄДРПОУ внесено запис 8 від 10.11.2008р.: “1 091 107 0007 000232, Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах”.

Як вказано в вищезазначеній довідці, місцезнаходженням ПП “Інтер-К”. є: 70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, сел. Пісочне.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Крім того, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області та ПП “Інтер-К” було укладено договір “На централізоване спостереження за станом засобів тривожної сигналізації, встановлених на “Об‘єкті”, з виїздом наряду міліції” № 12-7073 від 01.04.2002р., за яким позивач приймає під спостереження технічні засоби тривожної сигналізації, встановлені на об'єктах перерахованих в дислокації-розрахунку (Додаток № 1) та зазначених на план-схемах (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною договору та зобов'язується здійснювати негайний виїзд наряду міліції при спрацюванні сигналізації (п. 2.1. Договору).

Позивач виконав умови договору, надав відповідачу послуги з охорони на суму 867,94 грн., що підтверджується актами здачі приймання робіт (наданих послуг)              № 12_УО-01883 за жовтень 2008р., № 12_УО-02080 за листопад 2008р., № 12_УО-02289 за грудень 2008р. та № 12_УО-00053 за січень 2009р.

На підставі п. 3.1 договору, сума договору визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку.

Відповідно до п. 3.2. договору № 12-7073 від 01.04.2002р. оплата за цим договором здійснюється “Замовником” передоплатою платіжним дорученням до 1 числа наступного місяця.

Договірні зобов'язання з боку ПП “Інтер-К” виконані не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла дебіторська заборгованість, яка складає 762,84 грн.

Відповідач вказану заборгованість не оплатив.    

24.02.2009р. відповідачеві було направлено претензію, в якій його попереджено про заборгованість станом на 01.02.2009р. в сумі 762,84 грн.

Оплата заборгованості відповідачем не здійснена.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1)  договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3)  завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4)  інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір “На централізоване спостереження за станом засобів тривожної сигналізації, встановлених на “Об‘єкті”, з виїздом наряду міліції”  від 01.04.2002р. № 12-7073.  

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку відповідач зобов'язався щомісячно оплачувати ці послуги, згідно договору № 12-7073 від 01.04.2002р. Платежі за надані послуги охорони “Замовник” здійснює передоплатою платіжним дорученням до 1 числа наступного місяця.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором “На централізоване спостереження за станом засобів тривожної сигналізації, встановлених на “Об‘єкті”, з виїздом наряду міліції ” від 01.04.2002р. № 12-7073, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що ПП “Інтер-К” не повністю виконало грошові зобов'язання перед позивачем за договором “На централізоване спостереження за станом засобів тривожної сигналізації, встановлених на “Об‘єкті”, з виїздом наряду міліції” від 01.04.2002р. № 12-7073, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору у розмірі 762,84 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Приватного підприємства “Інтер-К” (70500, Запорізька область,             м. Оріхів, сел. Пісочне, р/р 26009220758051 в ТО ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 30567646) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15,                                р/р 26004060516801 в ПВ ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 08596891) 762 (сімсот шістдесят дві) грн. 84 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя:                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –29.05.2009р.