Рішення

від 15.05.2009 по справі 10/77н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/77н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.09                                                                                 Справа № 10/77н.

За позовом   Відкритого акціонерного товариства "Новопсковське АТП 10909",

смт. Новопсков

до 1. Виконавчого комітету Новопсковської селищної ради, смт. Новопсков

    2. Новопсковське районне бюро технічної інвентаризації, смт. Новопсков

    3. Свято –Миколаївського приходу Луганської єпархії, смт. Новопсков

третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ.

про визнання недійсним рішення від 14.12.2004р. № 121/3, недійсним свідоцтва на право власності від 14.12.2004р. Серії САА № 806933 та визнання права власності

Суддя  Мінська  Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Федоренко Д.В. - представник, довіреність № 2 від 12.05.09.;

від 1- го відповідача - Черевашенко В.І., довіреність №472 від 03.06.08.;

від 2-го відповідача - представник не прибув;

від 3-го відповідача - представник не прибув;

від 3-ї  особи  -  Долгопола М.Е. - старший інспектор юридичного відділу, довіреність № 18-01-00105 від 13.01.09.

          Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

          - визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Новопсковської селищної ради від 14.12.2004р. № 121/3 "Про порядок оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул. Шкільна, 1в смт. Новопсков";

          - визнати недійсним свідоцтво на право власності від 14.12.2004р. Серії САА № 806933 на нежитлові будівлі по вул. Шкільна, 1в смт. Новопсков на ім'я Свято - Миколаївського приходу Луганської єпархії;

          - визнати за ВАТ "Новопсковське АТП 10909" право власності на об'єкти нерухомості розташовані за адресою: смт. Новопсков, вул. Шкільна, 1в, зокрема на:

          * службове приміщення (частина адміністративної будівлі з червоним кутком (Літера БТІ  Д";

          * службове приміщення (Контрольно-технічний пункт з диспетчерською) (Літера БТІ  В);

          * службове приміщення (їдальня) (Літера БТІ  Б,б).

          1-й відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

          Третя  особа  надала  пояснення  від 05.05.2009р. по  справі  про  відсутність  на  даний  час   в  статутному  фонді  ВАТ "Новопсковське АТП 10909"  частки  державної  власності.  

Дослідивши  матеріали  справи, додатково  надані  документи,  заслухавши  представників сторін,   суд

в с т а н о в и в:

 ВАТ «Новопсковське АТП 10909»засноване в процесі приватизації відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України в Луганській області від 31.10.1995р. №1303 шляхом перетворення Державного підприємства Новопсковське державне автотранспортне підприємство 10909 Луганського територіального виробничого об'єднання автомобільного транспорту (п.1.1 Статуту).

 Відповідно до п.3.5. Статуту підприємство є власником майна, переданого йому засновником у власність; продукції виробленої в результаті господарської діяльності; отриманих доходів та іншого майна набутого на підставах, не заборонених діючим законодавством.

 Постановою господарського суду Луганської області від 23.09.2008р. по справі №22/66б ВАТ «Новопсковське АТП 10909»(надалі - Позивач) визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором призначений арбітражний керуючий Дейнегіна В.М.

 На обґрунтування  позову  позивач  посилається  на  наступне:

 Відповідно до ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

14 грудня 2004 року Виконавчий комітет Новопсковської селищної ради прийняв рішення №121/3 "Про порядок оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул. Шкільна, 1 в смт. Новопсков", яким вирішив оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі по вул. Шкільна, 1 в смт. Новопсков на ім'я Свято-Миколаївського приходу Луганської єпархії. У той же день 14 грудня 2004 року, на підставі прийнятого рішення Виконавчим комітетом Новопсковської селищної ради видано свідоцтво на право власності Серії САА №806933.

29 грудня 2004 року Новопсковським районним бюро технічної інвентаризації на підставі свідоцтва Серії САА №806933 від 14.12.2004р., зареєстроване право власності на нежитлові будівлі розташовані за адресою: Луганська обл., Новопсковський район, смт. Новопсков, вул. Шкільна, 1 за релігійною організацією Свято-Миколаївський приход.

Позивач  вважає, що рішення Виконавчого комітету Новопсковської селищної ради №121/3 від 14.12.2004р. про оформлення права власності та видане на підставі нього свідоцтво на право власності від 14.12.2004р. серії САА №806933, порушують права та охоронювані законом інтереси,  оскільки  позивач  вважає,  що  ним отримано  право  власності  на  вказане  майно  в  процесі  приватизації.

Позивач  стверджує,  що в процесі приватизації, до статутного фонду позивача увійшло державне майно зазначене у інвентаризаційній описі основних засобів №1 (а.с  17 –18),  складеної на момент приватизації і яка також  знаходиться в матеріалах регіонального відділення (Фонду державного майна України по Луганській області).

Майно, яке увійшло до статутного фонду позивача на час подачі позову перебуває на балансі підприємства.

06 червня 2000 року загальними зборами акціонерів позивача було прийнято рішення передати дві адміністративні будівлі та будівлю КПП з диспетчерською в безоплатне користування Свято-Миколаївського приходу Луганської єпархії.

Відповідно до ст.324 ЦК України (1963р.) за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те ж майно.

Позивач  вказує,  що  ніяких договорів безоплатного користування майном між позивачем та відповідачем 3 не укладалось, спірне майно було передано відповідачу 3 на підставі акту приймання - передачі нежитлового приміщення від 10.08.2000р. затвердженого головою Новопсковської райдержадміністрації.

Спірний об'єкт нерухомості відповідачу 3 в установленому законом порядку не передавався та не відчужувався.

Представник  І –ого відповідача  відзивом на  позов  пояснив, що 10.08.2004р.  рішенням  виконавчого комітету  Ново псковської  селищної ради  № 80/4  на  було  оформлено  право  власності  на  приміщення  (адміністративна будівля,  профілакторій  для  автомашин,  котельня,  гараж,  склад,  профілакторій,  будівля мехмийки)  по  вул.  Шкільна,  1,  смт. Новопсков  на  ім'я  ВАТ «Ново псковське  АТП  - 10909».

А  14.12.2004р.  рішенням  виконавчого комітету  Ново псковської  селищної ради  № 80/4  на   було  оформлено  право  власності  на  приміщення  (храм,  столова,  каплиця,  воскресна  школа,  колокольня,  туалет,  огорожа)   по  вул.  Шкільна, 1  смт. Новопсков    на  ім'я  Свято –Миколаївського приходу  Луганської єпархії.  І –ий  відповідач  заперечує проти позову,  оскільки  вважає, що діяв  в  межах  закону.

ІІ –ий  відповідач  письмовий  відзив не  надав,  але  надав  суду  документи,  що маються  в  матеріалах  інвентаризаційної   справи.    

ІІІ  - ій відповідач  відзив  на  позов  не надав.   

ІІІ –я  особа  відзивом  підтвердила, що все  майно  ДП  Ново псковське  АТП  - 10909»перейшло  до  ВАТ     «Ново псковське  АТП  - 10909» в  процесі  приватизації,  тому  вважає вимоги позивача обґрунтованими.  

          Дослідивши обставини  справи  суд  визнав позовні  вимоги  необґрунтованим з огляду на наступне:

           Відповідно  до  ст. 328  ЦК України  право власності  набувається  на  підставах, що не заборонені  законом,  зокрема  із  правочинів.

Згідно  ст.  345  ЦК України  підставою  набуття  права  власності юридичної  особи  може бути  приватизація  державного  майна,    здійснена  в  установленому  порядку.  

Згідно  ст.  12  Закону  України  «Про господарські  товариства»  товариство є власником:

          майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;

          продукції, виробленої товариством в результаті  господарської діяльності;

          одержаних доходів;

          іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Але  передача  нерухомого майна  до статутного  фонду  господарських товариств,  створених в процесі приватизації  має  певні  особливості.   

Згідно  ст. 182  ЦК України  право  власності  на нерухомі  речі  підлягає  державній  реєстрації.  

           Відповідно  до  п. 12  Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності  на нерухоме майно,  затвердженого  Наказом  Міністерства  юстиції  України  № 7/5 від  07.02.2002р.(в редакції Наказу Мін'юсту N 36/5 від 17.05.2004 )   правовстановлюючим документом  для  підтвердження  права  власності  на  приватизоване  нерухоме  майно  є  рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної   компанії,   державної   (національної)   холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі  приватизації   (корпоратизації),   та   акт  приймання-передавання  нерухомого   майна   або   перелік   зазначеного   майна,  наданий засновником  чи державним органом приватизації.

          Право  власності  підлягає  державній  реєстрації  в порядку,  визначеному  вищевказаним Тимчасовим положенням.  

         З метою  впорядкування  обліку  нерухомого  майна  згідно з абзацом другим  частини  першої  статті  12  Закону  України  "Про господарські товариства"  та  Законом  України "Про приватизацію державного майна", "Про  приватизацію  невеликих державних  підприємств (малу приватизацію)", Указом Президента України від 15.06.93 N 210/93  "Про корпоратизацію підприємств"  та враховуючи Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме  майно,  затверджене наказом Міністерства  юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5  наказом  Фонду  державного майна  України  від  25.11.03. №  2097  від 25.11.03., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2003 р. за N 1201/8522,  затверджено Положення про впорядкування  передачі  об'єктів  нерухомого майна,  приватизованих  у  складі  цілісного  майнового комплексу або  переданих  до   статутного   фонду   господарського  товариства,   (надалі –Положення).

         Згідно  п. 2.2.  Положення   на письмовий запит  відкритого  акціонерного  товариства або    осіб,   які   відповідно   до   законодавства   України   є  правонаступниками відкритих  акціонерних  товариств,  арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі порушення  справи  про  банкрутство  підприємства,  засновник  відкритого акціонерного товариства готує перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного  товариства за формою, що наведена в додатку 3.

           Відповідно до п. 2.3  Положення підтвердження   права   власності   на   нерухоме  майно проводиться на підставі таких документів:      

           дані інвентаризаційних  описів  основних фондів,  складені на дату оцінки об'єкта;

           копія державного  акта  про  право  власності на землю або на право постійного користування земельною ділянкою;

          акт оцінки  вартості  цілісного  майнового  комплексу або акт оцінки вартості майна;

          акти державних   комісій   про   прийняття   в   експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (у разі наявності);

          перелік нерухомого   майна,  що  є  власністю  орендаря  (для орендних підприємств за станом на  дату  оцінки),  із  зазначенням вартості, інвентарного номера та місцезнаходження;

          завірені копії  установчих  документів,   які   підтверджують правонаступництво приватизованого акціонерного товариства;

         аудиторський висновок  (у  разі  відсутності  документів,  що стосуються бухгалтерського обліку);

         затверджений план приватизації (план  розміщення  акцій)  або  нотаріально посвідчений  договір купівлі-продажу об'єкта  приватизації.

          Згідно п.5.2. Положення  у  разі  відсутності   документів,  що  стосуються бухгалтерського  обліку,  заявник  для  підготовки   відповідних документів залучає особу, яка має ліцензію на заняття аудиторською діяльністю або сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

          Позивач  не  звертався  до  засновника  з  питання  отримання  правовстановлюючого документа  на  підтвердження  права  власності  на  спірне нерухоме майно.  

          Таким  чином,  позивач  не  підтвердив  право  власності  на  спірні  об'єкти  належними  правовстановлюючими  документами,  та  не  зареєстрував  право  власності  в  установленому  порядку.   

          Проте,  позивач  в  2004 році   оформив  і  зареєстрував  право  власності  на  певні  об'єкти  нерухомості,  отримані  в  процесі  приватизації.   

          А  із  наданих  позивачем  документів,  зокрема інвентаризаційний  опис основних засобів №1 (а.с  17 –18), неможливо  ідентифікувати   предмет  позову з  тим  нерухомим  майном,   яке   перелічено  в  цьому  описі,   та  з  тим нерухомим  майном,   яке є   у  власності  ІІІ –ого відповідача.    

Враховуючи,  що  суд  визнає  недоведеним позивачем  право  власності  на  спірне  нерухоме  майно,  тому  і  відсутні  підстави  для  задоволення  решти  вимог.  

Крім того, бюро  технічної інвентаризації згідно Тимчасового положення про  реєстрацію  прав  власності  на  нерухоме майно, затвердженого  наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N 7/5 здійснює  лише  державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна,  отже,  воно взагалі не може  бути  відповідачем за позовами про визнання  права  власності  на об'єкт нерухомого майна.

          Така ж правова позиція наведена в постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 04.07.2006р.

          Тому Новопсковське районне бюро технічної інвентаризації, не є належним відповідачем за позовом про визнання права власності.

З огляду на вищевказане  суд визнає позовні  вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Згідно ст. 49 ГПК України  судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно  до  ст. 85  ГПК України за згодою  сторін  у судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

           На  підставі  викладеного   і,  керуючись  ст. ст.33, 44, 49, 75, 82, 84, 85   ГПК  України,   суд         

в и р і ш и в:

           1.   В задоволенні позову відмовити повністю.  

    2.  Судові витрати покласти на позивача.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання відповідно до вимог  ст. 84 ГПК України.  

           Рішення підписано  20.05.2009р.

Суддя                                                                                           Т.М.Мінська