Рішення

від 25.05.2009 по справі 39/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/183

25.05.09

За позовом  Дочірнього підприємства «Прем'єр Експо»

до                  Приватного підприємства «Фора»

про  стягнення  19665,60 грн.

                                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:  Котікова О.В. (довіреність № б/н від 01.04.2009 р.)

Від відповідача: не з"явилися

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Прем'єр Експо»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Фора»(відповідача) про стягнення 19665,60 грн. заборгованості за Договором № 2297/WF участі у виставці від 24.10.2005 р.

У позовній заяві позивачем зазначено клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності з огляду на поважність причин пропущення позовної давності.

Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 р. порушено провадження у справі № 39/183 та призначено справу до розгляду на 23.04.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2009 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2009 р., відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 25.05.2009 р.

 Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2009 р. на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2009 р. подав витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача станом на 01.04.2009 р. (№ 21-10/2917 від 28.04.2009 р.).

 Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2009 р. також подав письмові пояснення по справі № 39/183, відповідно до яких просив визнати причину пропуску строку позовної давності поважною та відновити пропущений строк позовної давності.

 Відповідач у судові засідання 23.04.2009 р. та 25.05.2009 р. не з‘явився, відзив на позовну заяву з підтверджуючим документами на виконання вимог ухвал суду від 06.04.2009 р. та від 23.04.2009р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи  повідомлений у встановленому порядку.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз‘яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 р. та від 23.04.2009 р. були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача станом на 01.04.2009 р. (№ 21-10/2917 від 28.04.2009 р.), що підтверджується відміткою на зворотньому боці вказаної ухвали суду, яка здійснена у відповідності до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75). Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 39/183.

Причини неявки відповідача в судове засідання 25.05.2009 р. суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 25.05.2009 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі незЧявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України визначає лише право суду відкласти розгляд справи при наявності зазначених випадків, а не обов'язок суду щодо відкладення розгляду справи.

    За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

   В судовому засіданні, призначеному на 25.05.2009 р., за згодою представника  позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

   Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.  

       Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                               ВСТАНОВИВ:

24.10.2005 р. між Дочірнім підприємством «Прем'єр Експо»(позивач) та Приватним підприємством «Фора»(відповідач) укладено Договір № 2297/WF участі у виставці (надалі –Договір)

        Згідно п. 1.1 Договору Учасник (відповідач) доручає, а Організатор (позивач) приймає на організаційно - методичне та інформаційне забезпечення участі Учасника у виставці «WORLD FOOD UKRAINEЧ 2005», що включає:

-          резервування і надання Учаснику виставкової площі згідно з поданої «Заявки на участь», яка є Додатком до Договору;

-          реєстрацію як Учасника виставки та розміщення інформації про нього в офіційному каталозі;

-          організацію церемонії урочистого нагородження номінантів.

        Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Організатор зобов'язується надати додаткові виставкові послуги та виконати роботи по дообладнанню виставкових площ, які надаються в порядку і на умовах, викладених в «Умовах участі у виставках». Заявки, оформлені згідно вимог, викладених в «Умовах участі у виставках»є додатком до Договору.

        Відповідно до п.п. 1.3 та 1.4 Договору зазначено місце проведення виставки –Міжнародний виставковий центр, м. Київ, та період проведення виставки –1 –4 листопада 2005 року.

          У п. 2.1 Договору визначена вартість послуг згідно п. 1.1 Договору у сумі 19665,00 грн., яка сплачується в порядку і в терміни, зазначені в «Умовах участі у виставках». Сплата здійснюється в гривнях по безготівковому розрахунку згідно рахунків виставлених Організатором.

          Оплата додаткових виставкових послуг (робіт) здійснюється в порядку і в терміни, зазначені в «Умовах участі у виставках»(п. 2.2 Договору).

          Відповідно до п.2.3. Договору кінцева загальна вартість послуг наданих, Організатором Учаснику визначається в гривнях згідно з актом, який складається Організатором протягом 10 (десяти) календарних днів після останнього дня виставки та направляється для підписання Учаснику.

          Згідно п. 2 «Умовах участі у виставках»виплата за участь здійснюється за рахунком, виставленим Організатором на підставі Договору, протягом 7 днів, починаючи з дати виставлення рахунку.

          Позивачем на виконання умов Договору були надані відповідачу послуги з організаційно - методичного та інформаційного забезпечення участі останнього у виставці «WORLD FOOD UKRAINEЧ 2005», яка проходила  у Міжнародному виставковому центрі у м. Києві з 1 по 4 листопада 2005 року, на загальну суму 19665,60 грн. та додаткові виставкові послуги на загальну суму 6025,00 грн. (надалі –Послуги).

          Вищезазначені Послуги були виконані у повному обсязі та належним чином, без взаємних претензій сторін, що підтверджується Актом виконання робіт та послуг від 04.11.2005 р. на загальну суму 25690,60 грн. (19665,60 грн. + 6025,00 грн. = 25690,60 грн.), який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін.

          24.10.2005 року позивачем було виставлено рахунок-фактуру № 2297/05 WFt на суму 19665,60 грн., а 25.10.2005 року - рахунок-фактуру № 2371/05 WFt на суму 6025,00  грн.

          Відповідач 26.01.2006 р. сплатив лише частину заборгованості за Договором, а саме 6025, 00 грн.

          01.03.2006 р. сторонами був підписаний Акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 01.03.2009 р. відповідач визнав заборгованість у сумі 19665,60 грн. Проте, відповідач вказану заборгованість станом на час звернення позивача з позовом до господарського суду не оплатив.

          01.07.2008 р. позивач звернувся до відповідача з Претензією –попередженням № 07241 з вимогою про повернення заборгованості за Договором у сумі 19665,60 грн. Однак відповіді  на  Претензію –попередження відповідач не надав, заборгованість не погасив.

 Зібрані у справі докази свідчить, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати.  Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

          Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

         Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов'язок виконавця надати послугу особисто.

        Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

         Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.  

         Судом встановлено, що в порушення умов п.п. 2.1, 2.2. Договору та п. 2 «Умов участі у виставках»(надалі –Умови) відповідачем не здійснено оплату наданих позивачем Послуг у повному обсязі, оскільки:

          - згідно умов Договору вартість наданих Послуг сплачується в порядку і терміни, зазначені в Умовах, а саме: розрахунки здійснюються протягом 7 днів, починаючи з дати виставлення рахунку.

          - рахунок - фактуру № 2297/05 WFt на оплату суми у розмірі 19665,60 грн. було виставлено відповідачу 24.10.2005 року, а тому зазначена сума підлягала оплаті до 31.10.2005 р. а  з  01.11.2005 р. обраховується прострочення грошового зобовЧязання за спірним договором.  

           Акт виконання робіт та послуг від 04.11.2005 р. та Акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 01.03.2009 р., підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних доказів надання позивачем відповідачу Послуг за Договором, а рівно, у якості доказу наявності заборгованості відповідача  у розмірі 19665,60 грн.  

  У позовній заяві позивачем зазначено клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності з огляду на поважність причин пропущення позовної давності.

  Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України суд визнає поважними причини пропущення позовної давності та приходить до висновку, що порушене право підлягає захисту оскільки:

  Приписами ст. 257 ЦК України встановлено тривалість загальної позовної давності у три роки.

            Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 ЦК України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У випадку, який стосується обставин справи № 9/183, початок такого перебігу відраховується після закінчення 7 –денного з дати виставлення рахунку - фактури № 2297/05 WFt  від 24.10.2005 р. на суму 19665,60 грн., а отже, з 01.11.2005 р. починається перебіг позовної давності.

            У ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено диспозитивність у застосуванні правових наслідків спливу позовної давності. Така диспозитивність повністю узгоджується з ч. 2 ст. 30 ЦПК України, відповідно до якої докази у справі подаються сторонами та іншими особами, які беруть у ній участь. Суд сприяє сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, у витребуванні доказів лише за умови, якщо у них є труднощі щодо витребування доказів і ним заявлено суду відповідне клопотання. У суду відсутній обов'язок з власної ініціативи доповнювати матеріали справи новими доказами, крім випадків, прямо передбачених законом. Відповідно до цієї процесуальної норми на фактичні дані, що мають значення для застосування правових наслідків спливу позовної давності, можуть звертати увагу суду сторони як активні учасники процесу доказування, а не суд. Таке застосування правових наслідків сплину позовної давності відповідає засадам змагальності в цивільному і господарському процесах, оскільки вони є складовою частиною цивільного судочинства.

          В ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

          Проте, згідно ч. 1 ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а відповідно до ч. 3 цієї статті ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

          Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 визнанням боргу можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання тощо.

          З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що підписання сторонами 01.03.2006 р. Акту звірки взаєморозрахунків свідчить про визнання відповідачем свого боргу за спірним договором у сумі 19665,60 грн., а рівно про переривання та початок заново перебігу позовної давності з 01.03.2006 р.

          04.02.2009 р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом ПП «Фора»про стягнення 19665,60 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-39/16576 від 06.02.2009 р. позовну заяву № 02/02-2 від 02.02.2009 р. і додані до неї документи було повернуто позивачеві без розгляду на підставі п.п. 3, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

          27.02.2009 р. позивач повторно звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом ПП «Фора»про стягнення 19665,60 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-39/17466 від 02.03.2009 р. позовну заяву № 02/02-2 від 29.01.2009 р. і додані до неї документи було повернуто позивачеві без розгляду на підставі п.п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Зазначена ухвала суду № 05-5-39/17466 від 02.03.2009 р. разом з позовними матеріалами була отримана відповідачем лише 20.03.2009 р., що підтверджується копією поштового конверту, яка знаходиться в матеріалах справи.

         Відповідно до ст. 53 ГПК України, зокрема, за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити процесуальний строк.

          Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 39/183 господарським судом, однак будь - яких заяв щодо строку позовної давності до суду не подавав і не надсилав.

 За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 19665,60 грн. за Договором № 2297/WF участі у виставці від 24.10.2005 р. підлягають задоволенню повністю.

         Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 197,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 257, 261, 264, 267, 509, 525, 526 901-903 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 53, 75, 77, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

              Стягнути з Приватного підприємства «Фора»(03035, м. Київ, вул. Урицького, 24, кв. 126; ідентифікаційний код 31451204; р/р 2600200660178 в АКБ «Правекс - Банк», м. Київ, МФО 321983), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства «Прем'єр Експо»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3; ідентифікаційний код 30856806; рахунок № 260004059 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 300335), 19665,60 грн. (девЧятнадцять тисяч шістсот шістдесят пЧять гривень 60 коп.) основного боргу,  197,00 грн. (сто дев'яносто сім гривень 00 коп.) держмита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.  Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.05.2009 р.