Рішення

від 01.06.2009 по справі 23/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/88

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.06.09 р.                                                                                                       Справа № 23/88                               

за позовом: Приватного підприємства ”АБ Плюс” м. Краматорськ   

довідповідача: Приватного малого підприємства ”Агроспецмонтаж” м. Донецьк   

про стягнення 2 119, 85 грн.          

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні,  яке відбулось 26.05.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 01.06.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, приватне підприємство ”АБ Плюс” м. Краматорськ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, приватного малого підприємства ”Агроспецмонтаж” м. Донецьк, 1 560, 52 грн. боргу, 95, 67 грн. інфляційних, 16, 84 грн. річних, 134, 82 грн. пені та 312, 1 грн. штрафу.   

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 2192-8 від 01.02.2008р. щодо оплати вартості отриманого товару за видатковими накладними                 № 11/733 від 10.11.2008р. та № 11/2324 від 24.11.2008р., внаслідок чого утворився борг в сумі 1 560, 52 грн.;

-          нарахування відповідачу на підставі 5.2. договору від 01.02.2008р. пені в сумі             134, 82 грн.  та 312, 10 грн. штрафу, і на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 95, 67 грн. інфляційних та 16, 84 грн. річних.    

-          ст.ст. 526, 527, 625 ЦК України.

    До винесення рішення по справі позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заявою № б/н від 06.05.2009р. уточнив заявлені вимоги в частині стягнення річних та пені - він просив суд стягнути з відповідача 31, 73 грн. річних та 131, 43 грн. пені.

          В судовому засіданні 26.05.2009р. позивач заявою № б/н від 25.05.2009р. з посиланням на ст.22 ГПК України уточнив, що 14.05.2009р. відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 1 560, 52 грн.

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, витребувані судом документи не представив, його представники у засідання суду не з'явились. Кореспонденція надсилалась відповідачу рекомендованими листами за адресами: вул. Здоровцева, 9, м. Донецьк та вул. Молодих шахтарів, 2, м. Донецьк. З першої  адреси кореспонденція повернута до господарського суду Донецької області із поміткою відділення зв'язку ”за закінченням терміну зберігання”. Тому справу на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.                 

   Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали договір постачання товарів № 2192-8 від 01.02.2008р. (далі - договір  № 2192-8),  за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцю продовольчі товари, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються за домовленістю сторін і вказуються у товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1.).

Пунктом 3.1. договору № 2192-8 закріплено, що постачання товару здійснюється на умовах DDP (Магазин/ ЦС) покупця відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів ”Інкотермс” у редакції 2000р., місце постачання вказується в товарних накладних. Сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару протягом 5 календарних днів з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника чи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України (п.4.1. договору). Відповідно до п.6.1. договір № 2192-8 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р., а в частині зобов'язань покупця оплатити отриманий товар - до повного виконання цих зобов'язань.    

На підставі видаткових накладних № 11/733 від 10.11.2008р. та № 11/2324 від 24.11.2008р. (з урахуванням часткового повернення товару за останньою накладною  на суму 278, 8 грн., як зазначено позивачем у позові) відповідач отримав від позивача товар на суму 1 560, 52 грн., що підтверджується підписами в накладних в графі ”Отримав” та актом звірки розрахунків, підписаним сторонами без заперечень. Факту отримання товару за вищевказаними накладними відповідач не спростував.            

З урахуванням строку, встановленого в п.4.1. договору № 2192-8, відповідач повинен оплатити товар за накладною № 11/733 до 15.11 2008р. включно, а за накладною № 11/2324 - до 29.11.2008р. включно.

В порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України відповідач у встановлений строк не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого ним товару на суму 1 560, 52 грн.

Під час розгляду справи позивач надав виписку банку за 14.05.2009р., відповідно до якої відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 1 560, 52 грн. Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення суми боргу суд провадження у справі припиняє у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати в цій частині суд покладає на відповідача, оскільки погашення суми боргу відбулось після подання позову до суду.

Умовами договору № 2192-8 сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати, що діє в період, за який стягується пеня, а  за прострочення платежу понад 30 календарних днів покупець сплачує штраф у розмірі            20% від загальної суми боргу (п.5.2.).   

На підставі вищевказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 131, 43 грн. (за накладною № 11/733 за період з 17.11.2008р. по 30.03.2009р.- 108, 79 грн., а за накладною № 11/2324 за період з 01.12.2008р. по 30.03.2009р. - 22, 64 грн.)  та штраф в загальній сумі 312, 1 грн. (за накладною № 11/733 - 254, 17 грн., а за накладною № 11/2324 - 57, 93 грн.). Враховуючи правомірність нарахування суми штрафу, суд стягує з відповідача на користь позивача 312, 1 грн. штрафу. Вимоги позивача щодо стягнення пені суд також задовольняє в повному обсязі і стягує з відповідача на його користь 131, 43 грн. пені, але зауважує, що при арифметичному розрахунку пені за накладною № 11/733 позивач помилково нарахував 108, 79 грн., хоча фактично пеня складає 111, 79 грн. (виходити за межі позовних вимог в даному випадку суд не має права).      

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,  якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної статті позивач вимагає стягнути з відповідача за період з листопада 2008р. по лютий 2009р. інфляційні в загальній сумі 95, 67 грн. (за накладною        № 11/733 - 77, 91 грн., а за накладною № 11/2324 - 17, 76 грн.) та річні в загальній сумі           31, 73 грн. (за накладною № 11/733 - 13, 97 грн., а за накладною № 11/2324 - 2, 82 грн.) за аналогічні періоди, за які нарахована пеня.    

Враховуючи правомірність нарахування суми річних, суд вимоги позивача в цій частині задовольняє в повному обсязі і стягує з відповідача 31, 73 грн. річних. Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних суд задовольняє частково і стягує з відповідача лише  92, 63 грн., оскільки при розрахунку суми інфляційних за накладною № 11/2324 позивач помилково включив в період нарахування листопад 2008р. В решті вимог щодо стягнення інфляційних суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.     

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 202, 230, 264-267 Господарського кодексу України,             ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, п.11 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                 В И Р I Ш И В :

Стягнути з приватного малого підприємства ”Агроспецмонтаж” (м. Донецьк, вул. Здоровцева, 9; м. Донецьк, вул. Молодих шахтарів, 2, р/р 2600213866 у Київському відділенні ДОД ВАТ ”Райффайзен банк Аваль”, МФО 3335076, ЄДРПОУ 22013138) на користь приватного підприємства ”АБ Плюс” (м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, 2а, р/р 2600788839907 у ВАТ ”Райффайзен ьанк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 25101110) - 131 грн. 43 коп. пені, 312 грн. 10 коп. штрафу, 92 грн. 63 коп. інфляційних, 31 грн. 73 коп. річних, 101 грн. 85 коп.  витрат на сплату держмита та 117 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі щодо стягнення з відповідача  1 560, 52 грн. боргу.  

          В решті вимог позивачу у позові відмовити.

               Суддя                                                                                                            Забарющий М.І.