Постанова

від 25.03.2014 по справі 826/17227/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17227/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Непомнящий А.О.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Поділ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Поділ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві від 14 жовтня 2013 року №0003692203 та №0003682203, стягнути з Державного бюджету України на його користь судовий збір в розмірі 387,03 грн.

В обгрунтування адміністративного позову, позивач зазначив, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Сучасні торгівельні рішення», ТОВ «Субару Україна» та ПП «Агро Ойл» за період, що перевірявся відповідачем, мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Також, позивач зазначив, що ним правомірно з дотриманням вимог ст. 138 Податкового кодексу України сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 734 172, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги, позивач вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідача та невідповідність їх вимогам чинного податкового законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову, зокрема, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвели до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Богдан-Авто Поділ» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на прибуток. Основним видом діяльності позивача, який здійснювався ним в період, що перевірявся, були продаж автомобілів марки SUBARU та надання сервісних послуг з обслуговування та ремонту автомобілів.

Так, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Богдан-Авто Поділ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 24 вересня 2013 року №1241/26-56-22-03-09/37724920.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.27., 14.1.228 пункту 14.1. статті 14, підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16, пункту 22.1. статті 22, пункту 44.1. статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134, пункту 137.1. статті 137, пункту 138.1. статті 138, підпункту 138.10.5. пункту 138.10. статті 138, пунктів 138.4, 138.6., 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого:

завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 734 172,00 грн. в тому числі в звітних (податкових) періодах: 1 квартал 2012 року в сумі 1 346 963,00 грн., півріччя 2012 року в сумі 2 421 940,00 грн. (2 квартал 2012 року - 1 074 977,00 грн.), три квартали 2012 року у сумі 2 615 853,00 грн. (3 квартал 2012 року - 193 913,00 грн.), рік 2012 року в сумі 2 734 172,00 грн. (4 квартал 2012 року - 118319,00 грн.);

занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 156 930,00 грн., в тому числі звітних (податкових) періодах: II-IV квартал 2011 року в сумі 10606,00 грн. (4 кв.2011 року - 10606,00 грн.), I квартал 2012 року в сумі 50125,00 грн., півріччя 2012 року в сумі 107661,00 грн. (2 квартал 2012 року - 57536,00 грн.), три квартали 2012 року в сумі 125606,00 грн. (3 квартал 2012 року - 17945,00 грн.), рік 2012 року в сумі 146324,00 грн. (4 квартал 2012 року - 20718,00 грн.).

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 14 жовтня 2013 року: №0003682203, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 734 172,00 грн. ; № 0003692203, яким позивачу збільшено суму податку на прибуток на суму 156 930,00 грн . та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 36 581,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції, здійснені позивачем з його контрагентами ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ПП «Агро Ойл», ТОВ «Субару Україна» не мали реального характеру. Тому оскаржувані податкові - повідомлення відповідача є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 14.1.27 ст14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено п.14.36 ст.14 Податкового кодексу України. Так, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З налізу наведеного вбачається, що витрати платника податків - це сума будь-яких витрат платника податку, понесених ним при здійсненні ним господарської діяльності, реальність здійснення якої має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

З акту перевірки від 24 вересня 2013 року №1241/26-56-09/37724920 вбачається, що відповідачем зроблено висновком про протиправне віднесення позивачем до складу його витрат суми 2 734 172,00 грн., які є коштами сплаченими ним за договорами позики з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал».

Так, між позивачем ТОВ «Богдан-Авто Поділ» та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» на підставі договору управління активами корпоративного інвестиційного фонду №1/КУА-11 від 01 червня 2011 року, укладено ряд договорів позики: від 28 листопада 2011 року №П-85/11; від 08 грудня 2011 року №КП П-100/11; від 27 грудня 2011 року №КП П-119/11; від 13 січня 2012 року №КН П-6/12; від 14 лютого 2012 року №КН П-49/12; від 16 березня 2012 року №КН П-74/12; від 19 березня 2012 року №КН П-76/12; від 15 червня 2012 року №КП П-6/12.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» включено до державного реєстру фінансових установи, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, підтвердженням чого є свідоцтво від 29 серпня 2011 року (а.с.162 том. 1). Також, ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» має свідоцтво, видане Державною комісією з цінних паперів №1190-1 від 25 липня 2011 року про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (а.с.77 том. 4).

Відповідно до положень п.п. 14.1.267 п.267 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент (п.п. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

До складу інших витрат включаються, зокрема, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (п.п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, відноситься позичальником до фінансових витрат та включається до складу інших витрат.

Така ж позиція викладена і листі Державної податкової служби від 06 липня 2012 року №12288/6/15-1415 (а.с.150,151 том.4).

Судом першої інстанції не надано оцінки укладеним позивачем договорів позики, що призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу його витрат суму 2 734 172,00 грн. суму отриманих ним збитків. Отже, податкове повідомлення - рішення від 14 жовтня 2013 року №0003682203 є протиправним та підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що в період, що перевірявся позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ПП «Агро Ойл», ТОВ «Субару Україна».

Позивач, ТОВ «Богдан-Авто Поділ» здійснювало придбання, продаж та надання сервісних послуг з технічного обслуговування автомобілів за договірними відносинами з ТОВ «Субару Україна» (код ЄДРПОУ 34294671), яке є офіційним дистриб'ютором продукції компанії Fuji Heavy Industries LTD (Японія), що являється виробником автомобілів. Між даними контрагентами укладено: партнерський договір № 17/11-11 від 21 листопада 2011 року, терміном до 31 січня 2012 року; партнерський договір № 12-БАП/01-12 від 31 січня 2012 року, терміном до 31 грудня 2012 року; дилерський договір №17-БАП/11/11 К.Д. від 21 листопада 2011 року, терміном до 31 січня 2012 року; дилерський договір №22-БАП/07-12 від 23 липня 2012 року, термін дії з 24 липня 2012 року до 31 грудня 2012 року; дилерський договір №22-БАП/12-12 від 31 грудня 2012 року, терміном по 31 грудня 2013 року.

Також, між позивачем ТОВ «Богдан - Авто Поділ» (Замовник) та ТОВ «Субару Україна» (Виконавець) укладено договір від 10 січня 2012 року №0101/12-БАП. На виконання умов якого сторонами складено акт надання послуг від 13 лютого 2012 року №11 та податкову накладну від 13 лютого 2012 року №124.

Між позивачем ТОВ «Богдан - Авто Поділ» та ТОВ «Сучасні торгівельні рішення» укладено договір від 01 грудня 2011 року №0112СТР-1, на виконання умов якого його сторонами складено: видаткову накладну № 141 від 09 грудня 2011 року на суму 46114,00 грн., ПДВ - 9222,80 грн.; податкову накладну № 8 від 09 грудня 2011 року - на суму 46114,00 грн., ПДВ - 9222,80 грн., в яких зазначено назву постановлено товару, його кількість, вартість за одиницю та загальна вартість постановленого товару по кожній окремій партії.

Також, між позивачем ТОВ «Богдан - Авто Поділ» (Покупець) та ТОВ «Агро Ойл» (Постачальник) укладено договір постанови від 24 квітня 2012 року №24/04-12, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити запасні частини для автомобілів, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити такий товар. Кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна визначаються Сторонами у накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов даного договору його сторонами складено рахунок-фактура №2604/81 від 26 квітня 2012 року, видаткова накладна від 08 травня 2012 року №ВН0805/1, податкова накладна №18 від 04 травня 2012 року - на суму 16768,05 грн., ПДВ - 3353,61 грн., в яких вказано назву товару, його кількість, вартість за одиницю товару, загальна кількість товару.

З матеріалів справи вбачається, що отриманий за видатковою накладною від 08 травня 2012 року товар, зокрема, тяга кермова (34160х010), натягувач ременя (23769аа010), сайлентблок (20204аg011), прокладка (22659аа120) позивачем в подальшому був реалізований його контрагентам - покупцям, підтвердженням чого є рахунки - закази, копії яких наявні в матерілах справи (а.с. 38, 39, 41, 44, 56, 60, 65 том. 3). Дана обставина свідчить про реальність господарських операцій, здійснених між позивачем. Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року за таких обставин не є належним доказом відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Агро Ойл» за період, що перевірявся.

Оплата наданих послуг та отриманих товарів за вищевказаними договорами позивачем проведена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок його контрагентів.

В подальшому, отримані від ТОВ «Агро Ойл» та ТОВ «Сучасні торгівельні рішення» позивачем використані у своїй господарській діяльності, підтвердженням чого є рахунки - закази, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, слід зазначити, що для здійснення своєї господарської діяльності позивачем укладено ряд договорів, а саме:

договір найму (оренди) частини нежилих приміщень від 01 вересня 2011 року б/н, укладений з ТОВ «Терен-Люкс-2» (код ЄДРПОУ 32903894), площею 394,20 кв.м.;

договір піднайму (суборенди) частини нежитлового приміщення від 01 вересня 2011 року б/н, укладений з ТОВ «Терен-Люкс-2» (код ЄДРПОУ 32903894), площею 213,20 кв.м.;

договір піднайму (суборенди) частини нежитлового приміщення від 01 вересня 2011 року б/н, укладений з ТОВ «Терен-Люкс-2» (код ЄДРПОУ 32903894), площею 354,50 кв.м.;

договір піднайму (суборенди) частини нежитлового приміщення від 01 грудня 2011 року б/н, укладений з ТОВ «Українська Будівельна кераміка» (код ЄДРПОУ 31961667), площею 213,20 кв.м.;

договір піднайму (суборенди) частини нежитлового приміщення від 01 грудня 2011 року б/н, укладений з ТОВ «Українська Будівельна кераміка» (код ЄДРПОУ 31961667), площею 354,50кв.м.;

договір найму (оренди) частини нежитлових приміщень від 01 січня 2012 року б/н, укладений з ФОП ОСОБА_3, площею 213,20 кв.м.;

договір найму (оренди) частини нежитлових приміщень від 01 січня 2012 року б/н, укладений з ФОП ОСОБА_4, площею290,6 кв.м.;

договір суборенди від 16 вересня 2011 року № 138, укладений з ТОВ «Автомобільна група «Богдан» (код ЄДРПОУ 05440985), площею 1083,3 кв.м.;

договір оренди майнового комплексу від 18 липня 2011 року № 109, укладений з ТОВ «Автомобільна група «Богдан» (код ЄДРПОУ 05440985), площею 1965,7 кв.м., адреси розміщення автосалонів та СТО: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Соф. Борщагівка, вул. Дімітрова, 51; м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 3; м. Київ, вул. П. Усенка, 8.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, здійснені між позивачем та ТОВ «Агро Ойл», ТОВ «Сучасні торгівельні рішення», ТОВ «Субару Україна» за період, що перевірявся, мали реальний характер.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 14 жовтня 2013 року №0003692203 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення адміністративного позову.

Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 14 жовтня 2013 року №0003692203, №0003682203 слід визнати протиправними та скасувати.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 КАС України сума сплаченого позивачем судового збору 2681,03 грн. за подачу даного позову підлягає відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Поділ» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року - скасувати.

Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 14 жовтня 2013 року №0003692203, №0003682203 визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Поділ» витрати понесені ним по сплаті судового збору в розмірі 2 681,03 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят одна грн. 03 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 31.05.14 року.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.