Постанова

від 03.06.2009 по справі 13/22пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/22пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 червня 2009 р.                                                                                    № 13/22пд  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

на  постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 05.03.2009р.

у справі№13/22пд господарського суду Луганської області

за позовомКомунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода"

проспонукання укласти договір в редакції позивача,

за участю представників сторін від:

позивача:не з'явились

відповідача:не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.01.2009р. (суддя Яресько Б.В.) порушено провадження у справі та прийнято заяву до розгляду. Пунктом 4 ухвали вимогу позивача щодо заборони відповідачу здійснювати припинення поставки питної води по магістральним водоводам до комунальних мереж позивача в повному обсязі наведених в проекті договору рахунків об'єму до закінчення розгляду справи відхилено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 05.03.2009р. (судді Журавльова Л.І. –головуючий, Парамонова Т.Ф., Семендяєва І.В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 23.01.2009р. залишено без змін; повернуто позивачу з державного бюджету сплачене державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 42,50грн. та помилково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати п.4 ухвали господарського суду Луганської області від 23.01.2009р., постанову суду апеляційної інстанції відносно відмови скасування п.4 ухвали господарського суду Луганської області від 23.01.2009р. та постановити рішення про заборону припинення подачі питної води. Скаргу вмотивовано посиланням на порушення судами норм матеріального права, а саме: незастосування ст.16-1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників у засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" подано позов до ТОВ "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода" про спонукання укласти договір №1/1 від 15.12.2008р. на поставку ресурсів питної води з магістральних водоводів, що знаходяться на його балансі, до комунальних мереж позивача в редакції з урахуванням протоколу розбіжностей.

Одночасно з цим позовом позивачем заявлене клопотання про застосування в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів забезпечення позову з посиланням на те, що припинення водопостачання може бути причиною погіршення стану життєзабезпечення  та здоров'я мешканців територіальної громади м.Алчевська.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема,  накладенням арешту на майно або грошові суми, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову  шляхом заборони відповідачу припиняти поставку питної води до комунальних мереж позивача до закінчення розгляду справи, суди попередніх інстанцій не дослідили наявність зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, обставини розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Судами попередніх інстанцій при вирішенні питання доцільності забезпечення позову не враховано приписи Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Так, за приписом ст.16-1 цього Закону з метою запобігання виникненню   надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання.

При цьому екологічна броня питного водопостачання - мінімальний рівень використання питної води споживачами (крім населення), необхідний для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного  характеру (ст.1).

Крім того, згідно ст.18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм  і державного стандарту.

Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку щодо необхідності забезпечення позову з метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру і уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За таких обставин оскаржені ухвала та постанова підлягають скасуванню у відповідних частинах, а клопотання позивача щодо забезпечення позову –задоволенню.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, ст.ст.1119-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити.

Пункт 4 ухвали господарського суду Луганської області від 23.01.2009р. та пункти 1 та 2 постанови Луганського апеляційного господарського суду від 05.03.2009р. у справі №13/22пд скасувати.

Клопотання Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" щодо забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ТОВ "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода" вчиняти дії щодо припинення поставки питної води по магістральним водоводам до комунальних мереж позивача в повному обсязі до вирішення спору господарським судом.

В решті ухвалу господарського суду Луганської області від 23.01.2009р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 05.03.2009р. у справі №13/22пд залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      Д.Кривда

           Судді                                                                                          Г.Жаботина

       А.Уліцький