Ухвала

від 17.03.2014 по справі 2а-13640/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року м. Київ К/9991/1035/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.10.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010

у справі №2а-13640/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я Сім»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.10.2010 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі м.Києва щодо відмови у прийняття податкових декларацій ТОВ «Сузір?я Сім» з податку на додану вартість за червень, липень 2010 року (лист №30655/10/15-205 від 21.08.2010). Зобов?язано ДПІ у Дарницькому районі м.Києва прийняти податкові декларації ТОВ «Сузір?я Сім» з податку на додану вартість за червень, липень 2010 року. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.10.2010 змінено. Позов задоволено повністю. Визнано нечинним рішення ДПІ у Дарницькому районі від 21.08.2010 №30655/10/15-205 «Про податкову звітність» яким податкова звітність ТОВ «Сузір?я Сім» з податку на додану вартість за червень 2010 року, липень 2010 року не визнана і вважається неподаною. Зобов?язано ДПІ у Дарницькому районі м.Києва визнати та вважати поданою податкову звітність ТОВ «Сузір?я Сім» з податку на додану вартість за червень 2010 року (від 19.08.2010 №164342) та за липень 2010 року (від 19.08.2010 №164350).

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у термін передбачений законодавством подано до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Листом № 26482/10/28-005 відповідачем повідомлено позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року зареєстрована, але згідно з пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не визнана як податкова звітність, оскільки заповнена всупереч правилам, затвердженим Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» та п.4.3-4.5 Наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп?ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», а саме: «у декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною».

19.08.2010 позивачем повторно подано податкову декларацію за червень 2010 року та податкову декларацію липень 2010 року.

Відповідач листом № 30655/10/15-205 від 21.08.2010 повідомив, що податкові декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2010 року не відповідають вимогам п.1.3 та п.5.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», а саме невірно заповнено рядок 04 платник.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток №1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Однак, у ході вирішення спору відповідних недоліків у спірних деклараціях судами виявлено не було.

З огляду на викладене, з метою забезпечення повного захисту порушеного права позивача, судова колегія вважає за необхідне погодитись з рішенням суду апеляційної інстанції, та не вбачає підстав для його скасування з мотивів викладених у касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун