Ухвала

від 27.03.2014 по справі 2218/25382/2012

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2218/25382/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Сарбей В.Л.,

при секретарі - Лоб І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Хмельницькому скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Івар» на дії державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Івар» звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Першого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції. В судовому засіданні вимоги уточнило, вказавши, що на виконанні у ПМВ ДВС ХМРУЮ перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2218/25382/12 від 19.02.2013 року виданого Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення з ТОВ «Транс-Івар» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 290 000,00 грн.; виконавчого листа про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3 007,30 грн.; виконавчого листа № 686/11780 від 01.08.2013 року про стягнення з ТОВ «Транс-Івар» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 588 382,00 грн.; виконавчого листа про стягнення на її користь грошових коштів в сумі 20 000,00 грн. та 3441,00 грн. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем накладено арешт на кошти, майно та проведено опис нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою вул. Проскурівського підпілля 71 в м. Хмельницькому. Вищезазначене приміщення виставлене на продаж та у зв*язку з відсутністю покупців не реалізовано. Постановою державного виконавця воно передане у рахунок погашення боргу ОСОБА_1 При цьому державним виконавцем порушено ряд вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом №512/5 Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року. Просить визнати дії державного виконавця ПМВ ДВС ХМРУЮ неправомірними в частині: проведення опису та арешту майна; призначення експерта, суб*єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні; передачі арештованого майна на реалізацію, передачі майна в рахунок погашення боргу, звільнення майна з-під арешту; не надісланні документів виконавчого провадження до відома сторін виконавчого провадження. Зобов*язати державного виконавця ПМВ ДВС ХМРУЮ Горбатюк Т.В. усунути порушення. Зобов*язати начальника відповідного відділу ДВС ХМРУЮ визнати недійсним та скасувати акт опису та арешту від 17.05.2013 року; скасувати постанову про призначення експерта, суб*єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 03.06.2013 року; скасувати постанову про передачу майна в рахунок погашення боргу від 20.11.2013 року; визнати недійсним та скасувати акт про передачу майна в рахунок погашення боргу від 02.12.2013 року; скасувати постанову про звільнення майна з-під арешту від 12.12.2013 року; скасувати постанову про звільнення майна з-під арешту від 05.02.2014 року.

Представник ОСОБА_1 вважає скаргу на дії державного виконавця необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вимоги скаржника та його представників не конкретизовані, постановами державного виконавця Горбатюк Т.В. від 14.01.2014 року закінчені виконавчі провадження, однак вони не оскаржувалися та є чинними. Вимога скарги щодо проведення опису і арешту майна є необґрунтованою, оскільки під час проведення опису майна був присутній представник ТОВ «Транс-Івар» і будь-яких заперечень з приводу опису майна ним заявлено не було. Державний виконавець діяв в межах повноважень передбачених ст. ст. 57, 58 ЗУ «Про виконавче провадження». Постанова про накладення арешту не оскаржувалась, клопотання про поновлення строку на оскарження не подавалось. Державник виконавець при призначенні експерта, суб*єкта оціночної діяльності - суб*єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні діяв у відповідності з ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження». Скаржник не вказує які норми чинного законодавства при вирішенні питання про передачу арештованого об*єкта на реалізацію було порушено з боку державного виконавця, які дії він не здійснив. Не відповідає чинному законодавству України посилання скаржника на те, що частка (49/100) ТОВ «Транс-Івар» в майні не є об*єктом цивільних прав, оскільки це суперечить ст. ст. 177, 178, 181, 182 ЦК України.

Представник ПМВ ДВС ХМРУЮ проти задоволення скарги заперечив, вказавши, що державний виконавець при виконанні вказаного зведеного виконавчого провадження діяв у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження», будь-яких порушень в його діях в судовому засіданні не встановлено, а тому вони не можуть бути визнанні протиправними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Судом встановлено, що на виконанні у ПМВ ДВС ХМРУЮ перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2218/25382/12 від 19.02.2013 року виданого Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення з ТОВ «Транс-Івар» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 290 000,00 грн.; виконавчого листа про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3 007,30 грн.; виконавчого листа № 686/11780 від 01.08.2013 року про стягнення з ТОВ «Транс-Івар» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 588 382,00 грн.; виконавчого листа про стягнення на її користь грошових коштів в сумі 20 000,00 грн. та 3441,00 грн. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем накладено арешт на кошти, майно та проведено опис нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою вул. Проскурівського підпілля 71 в м. Хмельницькому. Вищезазначене приміщення виставлене на продаж та у зв*язку з відсутністю покупців не реалізовано. Постановою державного виконавця воно передане у рахунок погашення боргу ОСОБА_1

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухвалено відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису на арешту майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов*язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, в них міститься довіреність ТОВ «Транс-Івар» від 01.01.2013 року, якою уповноважено ОСОБА_3 представляти інтереси ТОВ «Транс-Івар» в ході виконавчого провадження.

Чинним законодавством України на державного виконавця не покладено обов*язку завчасно повідомляти боржника про свої наміри провести опис та арешт нерухомого майна належного боржнику. Пунктом 4.2.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, передбачено, що якщо опис і арешт майна здійснюються за участю боржника або його представника, акт опису та арешту майна складається в двох примірниках, другий з яких видається боржнику під розписку.

Як вбачається з акту опису і арешту майна, складеного державним виконавцем Чабан К.М., під час його складання були присутні представник стягувача, представник боржника та понятті, що засвідчено їхніми підписами на першому аркуші акту. Пояснення скаржника щодо не направлення йому копії акту опису спростовуються тим, що на третій сторінці акту зазначено, що його копію отримано представником ТОВ «Транс-Івар» ОСОБА_3, про що свідчить його підпис. Тому суд вважає, що порушень зі сторони державного виконавця при виконанні вказаних дій не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб*єкта оціночної діяльності - суб*єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до вимог цього закону 03.06.2013 року державним виконавцем Чабан К.М. було винесено постанову про призначення суб*єкта оціночної діяльності ОСОБА_4, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, копія якого долучено до звіту про оцінку, який підписаний оцінювачем ОСОБА_4 Представник ТОВ «Транс-Івар» ОСОБА_3 ознайомився з експертною оцінкою, що засвідчив власним підписом на повідомленні про оцінку майна №19327 від 26.06.2013 року. Зауважень від сторін виконавчого провадження не надходило, дії державного виконавця не оскаржувалися. Тому суд вважає, що підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними не має.

Щодо визнання дій державного виконавця при передачі арештованого об*єкта на реалізацію не правомірними, скаржник не вказує які норми чинного законодавства порушенні з боку державного виконавця та не вказує які дії державний виконавець мав би здійснити. Така вимога скаржника є безпідставною. Скаржником не оспорюються факт належності йому на праві власності нерухомого майна у м. Хмельницькому по вул. Проскурівського підпілля 71 у частці 49/100, яке було описане, арештоване та оцінене за участю представника боржника, а тому в подальшому було прийняте правомірне рішення про передачу майна на реалізацію. Не можуть бути прийнятті до уваги судом пояснення скаржника щодо необхідності попереднього виділу частки у нерухомості, оскільки частка у майні вже визначена і вона становить 49/100, що підтверджується довідкою БТІ від 23.04.2013 року.

Щодо визнання неправомірними дій з передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу та звільнення майна з-під арешту; щодо не надіслання документів виконавчого провадження, які державний виконавець зобов*язаний довести до відома сторін - то вказані вимоги не конкретизовані, відсутні посилання на норми чинного законодавства, які були при цьому порушенні, в той час коли самі постанови, порядок та підстави їх прийняття не оскаржувались.

Таким чином суд вважає, що скарга на дії державного виконавця є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Івар» на дії державного виконавця - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана через Хмельницький міськрайонний суд до Апеляційного суду Хмельницької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: