Ухвала

від 01.04.2014 по справі 2а-8849/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/74566/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотра» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2012 року по справі № 2а-8849/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотра» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нотра» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Нотра» при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «А.В.П. Тріада», ТОВ «Томкет груп», ТОВ «Незалежна правнича компанія» та ТОВ «БКК «Інтермарр», за результатами якої відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На думку відповідача, господарські операції з контрагентами здійснювались без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків

На підставі даних висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001912208 від 13 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 892074,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 221825,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001922208 від 13 квітня 2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 765826,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 116365,00 грн.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що позивачем не доведено відсутність в його діях порушень п. 5.1, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було витребувано та досліджено належних та допустимих доказів, як то відповідних первинних документів та пояснень відповідальних осіб, з метою підтвердження, або спростування доводів позивача щодо періоду та обсягу вчинення останнім порушень вимог чинного законодавства у межах спірних правовідносин. При цьому, в процесі розгляду даної справи, судами не були дослідженні реальність здійснення господарських операцій, факти придбання та подальшого використання товару. Також залишено поза увагою необхідність встановлення у подібних випадках юридично значимих фактів, з метою підтвердження зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причинно-наслідкового зв'язку таких фактів.

Відповідно до приписів статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Покладаючи на позивача обов'язок доведення відсутності його вини у вчинених правопорушеннях, суди тим самим порушили норми процесуального права, а саме приписи наведеної вище статті КАС України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотра» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2012 року по справі № 2а-8849/12/2670 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБившева Л.І. підписКарась О.В.