Постанова

від 02.04.2014 по справі 820/2831/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 квітня 2014 р. № 820/2831/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Чорноткач Н.З.

відповідача - Гаркуши О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Електромашина» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, публічне акціонерне товариство «Електромашина», звернувся до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ Міндоходів, в якому після уточнення позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.02.2014 року №0000951501, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 402032,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 138657,00 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесене податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Електромашина» 03.07.1997р. взято на податковий облік і станом на даний час перебуває на обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів.

Судом встановлено, що фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі направлення №772 від 13.11.2013 року та наказу «Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Електромашина» №786 від 13.11.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Електромашина» щодо правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ «Електромашина» по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2012 року, про що складено акт перевірки № 1476/20-33-15-02-08/00214868 від 25.11.2013 року.

Зазначеним актом перевірки встановлено віднесення ПАТ «Електромашина» в порушення вимог п. 1 ст. 44. п 185. 1, ст. 185, п. 198.2, п.198.3,198.6 ст. 198, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу до складу податкового кредиту січня 2011 р., лютого 2011р., березня 2011р., травня 2011р., липня 2011р., серпня 2011р., вересня 2011р.. жовтня 2011р., листопада 2011р., грудня 2011р., січня 2012р., лютого 2012р., березня 2012р., квітня 2012р., травня 2012р., червня 2012р., липня 2012р. та серпня 2012р. податкові накладні, отримані від ФІРМА "ОНИКС"-ТОВ (код ЄДРПОУ 14091756), ТОВ "ПІДПРИЄМСТВО "ЕНЕРГОСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 25464924), ТОВ НВФ «ЛОМКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 30289982), ТОВ ФІРМА "СПЕЦМАЙСТЕР" (код ЄДРПОУ 31557763), ТОВ "ТИН "СПЕКТР" (код ЄДРПОУ 32627197), ТОВ "ТД ВЛАДАР-ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 32947554), ТОВ "В.Д.В.-ЕЛЕКТРО" (код ЄДРПОУ 32949148). ТОВ "ПОДІГРАД-46" (код ЄДРПОУ 36912829), ТОВ "МЕТАЛЛІКА-З" (код ЄДРПОУ 37094765) та ФО-П ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1) на загальну суму ПДВ 402032,00 грн. (в тому числі у січні 2011 р. на суму 20102,0 грн., у лютому 2011р. на суму 41021,0 грн., у березні 2011р. на суму 29723,00 грн., у травні 2011р. на суму 33874,00 гри., у липні 2011р. на суму 2040,00 грн., у серпні 2011р. на суму 37422,0 грн., у вересні 2011р. на суму 67789,00 грн., у жовтні 2011р. на суму 57769,00 грн., у листопаді 2011р. на суму 49565,00 грн., у грудні 2011р. на суму 43885,00 грн.. у січні 2012р. на суму 1921,00 грн., у лютому 2012р. на суму 1379,00 грн., у березні 2012р. на суму 1129,00 грн., у квітні 2012р. на суму 1365,00 грн., у травні 2012р. на суму 5754,0 грн., у червні 2012р. на суму 4768,00 грн., у липні 2012р. на суму 2399,00 грн. та у серпні 2012р. на суму 127,00 грн.), що в порушення п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2011 року на 20102,00 гра., за березень 2011. року на. 41021,00 грн., за квітень 2011 року на 29723,00 грн.. за червень 2011 року на 33874,00 грн., за серпень 2011 року на 2040,00 грн., за вересень 2011 року на 37422,00 грн., за жовтень 2011 року на 67789,00 грн., за листопад 2011 року на 57769.00 грн., за грудень 2011 року на 49565,00 грн., за січень 2012 року на 43885,00 грн., за лютий 2012 року на 1921,00 грн., за березень 2012 року на 1.379,00 грн., за квітень 2012 року на 1129,00 грн., за травень 2012 року на 1365,00 грн., за червень 2012 року на 5754,00 грн., за липень 2012 року на 4768,00 грн., за серпень 2012 року на 2399,00 грн. та за вересень 2012 року на 127,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки заступником начальника Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було прийняте податкове повідомлення-рішення (за формою «В1») №0009301501 від 09 грудня 2013 року, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 402 032,00 грн. та застосовано штрафних санкцій у сумі 201 016,00 грн.

Судом в судовому засіданні було встановлено, що позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням та подав скаргу №15/19 від 18.12.2013 року до Головного управління Міндоходів у Харківській області.

За результатами розгляду скарги Головне управління Міндоходів у Харківській області прийняло рішення №1009/10/20-40-10-04-17 від 12.02.2014 року, згідно з яким податкове повідомлення-рішення №0009301501 від 09 грудня 2013 року скасоване в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (штрафні санкції) у розмірі 62 359, 00 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження заступником начальника Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було прийняте податкове повідомлення-рішення (за формою «В1») №0000951501 від 17 лютого 2014 року, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 402 032,00 грн. та застосовано штрафних санкцій у сумі 138657,00 грн.

Судом встановлено, що позивач з січня 2011 року по серпень 2012 року мав господарські взаємовідносини з контрагентами ФІРМА "ОНИКС" -ТОВ (код ЄДРПОУ 14091756), ТОВ "ПІДПРИЄМСТВО "ЕНЕРГОСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 25464924), ТОВ НВФ «ЛОМКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 30289982), ТОВ ФІРМА "СПЕЦМАЙСТЕР" (код ЄДРПОУ 31557763), ТОВ "ТИН "СПЕКТР" (код ЄДРПОУ 32627197), ТОВ "ТД ВЛАДАР-ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 32947554), ТОВ "В.Д.В.-ЕЛЕКТРО" (код ЄДРПОУ 32949148). ТОВ "ПОДІГРАД-46" (код ЄДРПОУ 36912829), ТОВ "МЕТАЛЛІКА-З" (код ЄДРПОУ 37094765) та ФО-П ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1).

Судом в судовому засіданні досліджені наступні первинні документи: договір на виконання робіт №06/05-12 від 07 травня 2012 року, між ТОВ Фірмою «ОНІКС» (Підрядник) та ПАТ «Електромашина» (Замовник), згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконувати ремонт кабеля 2А 6 кВ ПАТ «Електромашина». Згідно з п.п.1.4. п. 1 Договору матеріали, обладнання та комплектуючі, що необхідні для виконання Договору постачаються Підрядником. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ 20% складає 10361,68 грн. (п.п. 2.3. п. 2 Договору.). Згідно з п.п.11.4 п.11 даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань; договір на виконання робіт №09/05-12 від 25 травня 2012 року, між ТОВ Фірмою «ОНІКС» (Підрядник) та ПАТ «Електромашина» (Замовник), згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконувати ремонт кабеля 2А 6 кВ ПАТ «Електромашина». Згідно з п.п.1.4. п. 1 Договору матеріали, обладнання та комплектуючі, що необхідні для виконання Договору постачаються Підрядником. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ 20% складає 9831,80 грн. (п.п. 2.3. п. 2 Договору.). Згідно з п.п.11.4 п.11 - даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань; договір на виконання робіт №10/06-12 від 20 червня 2012 року, між ТОВ Фірмою «ОНІКС» (Підрядник) та ПАТ «Електромашина» (Замовник), згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконувати ремонт кабеля 2А 6 кВ ПАТ «Електромашина». Згідно з п.п.1.4. п. 1 Договору матеріали, обладнання та комплектуючі, що необхідні для виконання Договору постачаються Підрядником. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ 20% складає 10361,68 грн. (п.п. 2.3. п. 2 Договору.). Згідно з п.п.11.4 п.11 даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань; Договір №12/01 від 03 січня 2012 року, між НВФ «Промкомплект» (Постачальник) та ПАТ «Електромашина» (Покупець), згідно з яким Постачальник поставляє, а Покупець придбає радіоелектроніку згідно з номенклатурою, ціною і в кількості, вказаних у специфікаціях до даного Договору. Загальна сума договору на момент підписання з урахуванням ПДВ 20% складає 63852,00 грн., яка може змінюватися за згодою сторін в період дії даного договору (п.п. 3.4. п. З Договору.). Згідно з п.п.7.3 п.7 - даний договір діє до 31 грудня 2013 року; Договір №12/01 від 25 січня 2011 року, між ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) та ПАТ «Електромашина» (Покупець), згідно з яким Постачальник поставляє, а Покупець придбає прокат кольорових металів, припой згідно з номенклатурою, ціною і в кількості, вказаних у специфікаціях до даного Договору. Загальна сума договору на момент підписання з урахуванням ПДВ 20% складає 389790,00 грн., яка може змінюватися за згодою сторін в період дії даного договору (п.п. 3.3, 3.4. п. З Договору.). Згідно з п.п.7.3 п.7 - даний договір діє до 31 грудня 2011 року; Договір №47 на поставку продукції від 17 лютого 2011 року, між ТОВ фірма «Спецмайстер» (Постачальник) та ПАТ «Електромашина» (Покупець), згідно з яким Постачальник зобов'язується виготовити та поставити спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту згідно з номенклатурою, ціною і в кількості, вказаних у рахунках-фактурах до даного Договору. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ 20% складає 390000,00 грн., (п.п. 2.1. п. 2 Договору.). Згідно з п.п.7.3 п.7 - даний договір діє до 31 грудня 2011 року; Договір №121 від 17 серпня 2011 року, між ТОВ «ТПП «Спектр» (Постачальник) та ПАТ «Електромашина» (Замовник), згідно з яким Постачальник передає, а Замовник придбає продукцію згідно зі специфікацією до даного Договору. Загальна сума договору на момент укладання з урахуванням ПДВ 20% складає 49740,00 грн. (п.п. 4.1. п. 4 Договору.). Згідно з п.12 - даний договір діє до повного виконання зобов'язань, але не пізніше 31 грудня 2011 року; Договір №236 від 27 грудня 2010 року, між ТОВ «Енергострой» (Постачальник) та ПАТ «Електромашина» (Покупець), згідно з яким Постачальник поставляє, а Покупець придбає продукцію виробничо-технічного призначення згідно з номенклатурою, ціною і в кількості, вказаних у специфікаціях до даного Договору. Загальна сума договору на момент підписання з урахуванням ПДВ 20% складає 9790903,20 грн., яка може змінюватися за згодою сторін в період дії даного договору (п.п. 3.4. п. З Договору.). Згідно з п.п.7.2 п.7 - даний договір діє до 31 грудня 2011 року; Рахунки-фактури за перевіряємий період, податкові накладні за перевіряємий період на загальну суму 402032,00,00 грн.; протокол виїмки СВ Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області бухгалтерських документів ПАТ «Електромашина» за період 01.03.2011 року по 30.04.2011 року.

Судом також встановлено, що за придбаний у постачальників товар позивач сплатив грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, що надані до матеріалів справи.

Також, отримання і оприбуткування отриманого товару підтверджується документами складського обліку, а саме копіями карток складського обліку. В подальшому отриманий товар використовувався в господарській діяльності підприємства, про що свідчать картки списання ТМЦ у виробництво.

Крім того, досліджені щомісячні акти перевірки податкового органа, копії яких додаються до матеріалів справи, а саме: акт №1412/40- 028/00214868 від 19.05.2011 року за лютий 2011 року, акт №1658/40-028/00214868 від 14.06.2011 року за березень 2011 року, акт №1761/40-028/00214868 від 07 07.2011 року за квітень 2011 року, акт №1959/40-028/00214868 від 06.09.2011 року за червень 2011 року, акт №2195/40-028/00214868 від 18.11.2011 року за серпень 2011 року, акт №2262/40-028/00214868 від 09.12.2011 року за вересень 2011 року, акт №11/40-028/00214868 від 10.01.2012 року за жовтень 2011 року, акт 193/07-004/00214868 від 16.02.2012 року за листопад 2011 року, акт №267/07-004/00214868 від 23.02.2012 року за грудень 2011 року, акт №351/07-004/00214868 від 06.03.2012 року за січень 2012 року, акт №313/15-404/00214868 від 18.04.2012 року за лютий 2012 року, акт №739/15-404/00214868 від 29.05.2012 року за березень 2012 року, акт №895/15-404/00214868 від 14.06.2012 року за квітень 2012 року, акт №1190/15-404/00214868 від 16.07.2012 року за травень 2012 року, акт №1431/15-404/00214868 від 13.08.2012 року за червень 2012 року, акт №1992/15- 404/00214868 від 12.09.2012 року за липень 2012 року, акт №2461/15-404/00214868 від 19.10.2012 року за серпень 2012 року, акт №2675/15-404/00214868 від 09.11.2012 року за вересень 2012 року.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень .

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електромашина» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17 лютого 2014 року №0000951501.

Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електромашина» (код 00214868) сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 07 квітня 2014 року.

Суддя А.В. Зінченко