Постанова

від 03.04.2014 по справі 816/7404/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. Справа № 816/7404/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Дзюбан Н.В., відповідача - Мосієнко В.Б., Михайлової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 816/7404/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Агро"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

26 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем - Агро" (далі-позивач, ТОВ "Тандем-Агро") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі- відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001602308 від 12.12.2013 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року по справі № 816/7404/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - Агро" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0001602308 від 12 грудня 2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - Агро" (місцезнаходження: вулиця Степана Кондратенка, 6-А, місто Полтава, 36009, ідентифікаційний код 36120678) витрати у вигляді судового збору у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка, сплачені відповідно до платіжного доручення № 566 від 24 грудня 2013 року.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року по справі № 816/7404/13-а скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Тандем-Агро» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що договір між ТОВ «Тандем-Агро» та ТОВ «Компанія Інсел» не може вважатися укладеним, оскільки у ньому не визначено ціни договору. З посиланням на дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців пояснив, що керівник TOB "Тандем-Агро" ОСОБА_14 уповноважений підприємством на підписання договорів на суму не більше 300 000 грн. Між тим, перевіркою встановлено, що загальна вартість поставки по договору від 03.01.2013 р. між позивачем та ТОВ «Компанія «Інсел» склала 15021107 грн. Отже, керівник TOB "Тандем-Агро" в особі ОСОБА_14 не мав повноважень на підписання зазначеного вище договору. Вважає, що наданий позивачем під час розгляду справи у суді протокол загальних зборів Товариства від 02.01.2013р., згідно з яким прийнято рішення про укладення Товариством договорів на суму, що перевищує 300000 грн., в тому числі з TOB «Компанія «Інсел», не спростовує відсутності у ОСОБА_14 повноважень на підписання спірного договору, оскільки зазначеним рішенням ОСОБА_14 не уповноважено на укладення та підписання договорів саме на суму, що перевищує 300 000 грн. Крім того, зазначив, що повноваження директора підприємства, компетенція органів управління, в тому числі обмеження щодо укладення договорів на суму більшу, ніж 300000 грн., обумовлені в статуті ТОВ «Тандем-Агро». Однак, посилання в договорі на зазначений протокол загальних зборів відсутні, що свідчить про його відсутність на момент укладення договору. Вказує, що вищезазначений протокол загальних зборів від 02.01.2013р. під час перевірки не надавався, а отже, у розумінні п.44.6 ст.44 ПК України, був відсутній у такого платника податків. Також, зазначив, що позивачем не було надано до перевірки документів, що підтверджують відповідність товару встановленим стандартам та документації, яка встановлює вимоги до якості товару, доказів транспортування ТМЦ від ТОВ "Компанія "Інсел", а також первинних документів, які б підтверджували факт зберігання товару на складі. Вважає, що листи про переоформлення товару, надані позивачем разом з позовом, не є первинними документами складського обліку, можуть бути складені у будь-який період здійснення господарської діяльності, а тому не є належним підтвердженням зберігання ТМЦ на складі. Звертає увагу суду на те, що податкові та видаткові накладні, видані ТОВ «Компанія «Інсел» з 02.07.2013 р. по 05.07.2013 р., підписані ОСОБА_15 - особою, щодо якої відсутні відомості про уповноваження на підписання накладних, в той час як директором та головним бухгалтером підприємства є інші особи. Також, стверджує, що під час проведення перевірки підприємством не надано документального підтвердження подальшої реалізації товару, придбаного у TOB Компанія «Інсел», тобто, не доведено використання товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З огляду на викладене, вважає, що позивачем в порушення п. 198.3 ст. 198, ст. 201 ПК України включено до складу податкового кредиту суми податку по постачальнику товарів, використання яких у межах господарської діяльності не доведено, що відповідно виключає можливість віднесення таких сум до складу податкового кредиту.

Крім того, з посиланням на дані акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №349/223/242-15 від 23.09.2013 р. стверджує про відсутність у TOB «Компанія «Інсел» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ; відсутність підприємства за юридичною адресою (м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вулиця Гладкова, буд. 9); реалізацію TOB «КОМПАНІЯ «IHCEJI» у період січень - липень 2013 року інших товарів (послуг), ніж ті, що були придбані. З огляду на викладене, зазначив, що звіркою TOB «КОМПАНІЯ «ІНСЕЛ» документально не підтверджено проведені господарські операції з платниками податків у січні - липні 2013 року, не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з платниками податків у січні - липні 2013 року, не підтверджено реальність проведених господарських операцій у січні - липні 2013 року з платниками податків з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку.

Враховуючи наведене, наполягає на тому, що позивачем, в порушення п.44.6 ст.44, п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, на час перевірки та розгляду заперечення на акт перевірки, не підтверджено показників податкової звітності за перевіряємий період необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарських операцій з контрагентами-покупцями щодо подальшої реалізації товарів, придбаних у TOB «Компанія «Інсел», вважає вірними висновки акту перевірки про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, та не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року по справі № 816/7404/13-а скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Тандем-Агро» відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що реальний характер укладеного TOB «Тандем-Агро» договору з постачальником ТОВ «Компанія «Інсел» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які були досліджені перевіряючими під час перевірки, але при цьому безпідставно не враховані (податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями), складеними у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказує на те, що контрагент позивача перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований платником податку на додану вартість і має чинне свідоцтво платника цього податку, тобто, наділений відповідними повноваженнями на укладення та виконання договору з позивачем по справі та видачу податкових накладних. Вказує на те, що факт використання TOB «Тандем-Агро» придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами щодо подальшої його реалізації, даними бухгалтерського та податкового обліку. Пояснив, що при здійсненні поставки за договором товарно-транспортні накладні не складалися, оскільки товари, які поставлялися в межах цього договору, знаходилися на складі TOB «Тандем-2002», про що свідчать листи TOB «Компанія Інсел» на адресу TOB «Тандем-2002», в яких постачальник просить належні йому товари вважати власністю позивача. Вказує на те, що 02.01.2013 року загальними зборами підприємства було прийнято рішення про укладення Товариством договору на суму, що перевищує 300000 грн., та уповноважено директора Товариства ОСОБА_14 на укладення та підписання договорів та додаткових угод до них з TOB «Компанія «Інсел». Вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність у позивача на час перевірки вказаного протоколу загальних зборів від 02.01.2013 року, з огляду на відсутність складеного фахівцями відповідача акту, що засвідчував би факт відмови від надання копії протоколу. Зазначив, що договір поставки, на підставі якого відбувались господарські операції між TOB «Тандем-Агро» та вказаним постачальником, укладений з дотриманням вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і в судовому порядку недійсним не визнаний, а тому спричиняє настання реальних правових наслідків, як того вимагає ст. 203 ЦК України. Посилання податкового органу на відсутність у TOB «Тандем-Агро» документів щодо якісних характеристик товарів, придбаних у TOB «Компанія «Інсел», є недоречним, адже сертифікат якості на товар не є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». З огляду на наведене, наявність чи відсутність у покупця за договором сертифікатів якості на придбану продукцію жодним чином не впливає на його право формувати податковий кредит.

Вказує на те, що твердження відповідача про незнаходження TOB «Компанія «Інсел» за юридичною адресою не є свідченням безтоварності вчинених ним господарських операцій. Стверджує, що доводи відповідача в акті перевірки про складення податкової звітності ТОВ «Компанія «Інсел» невідомою особою, яка не є керівником підприємства, не є доказом безтоварності здійснених господарських операцій, оскільки в акті перевірки відсутнє посилання на рішення суду, яке б набрало законної сили та прийняте в порядку ст. 55 ГК України і яким би встановлювалась реєстрація та діяльність підприємства-контрагента без відома засновника, його реєстрація на підставі підроблених, втрачених документів або реєстрація на осіб, які не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрація/перереєстрація цих підприємств на підставних осіб.

Враховуючи викладене, вважає твердження відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Компанія «Інсел» безпідставними, висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту - необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 12.11.2013 р. по 20.11.2013 р., фахівцями ДПІ у м.Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Тандем - Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Інсел" за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р. та ТОВ Компанія "Профторг" за період з 01.07.2013 р. -31.07.2013 р..

За результатами перевірки складно акт № 1959/16-01-22-08/36120678 від 23.11.2013 р., яким зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень-липень 2013 року у загальному розмірі 2503518,00 грн. (т.1, а.с.19-30).

04.12.2013 року позивачем подано заперечення до акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Тандем-Агро» № 1959/16-01-22-08/36120678 від 25.11.2013 р. (т.1, а.с.31-34), які за результатами розгляду були залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін (а.с.35).

На підставі наведених висновків акту перевірки № 1959/16-01-22-08/36120678 від 23.11.2013 р. ДПІ у м.Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0001602308 від 12.12.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3755277,00 грн., в тому числі 2503518,00 - за основним платежем, 1251759,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.37).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість у розмірі 2503518,00 грн.

У свою чергу, таких висновків відповідач дійшов виходячи з твердження про відсутність реального характеру господарських операцій з поставки товарів за договором між ТОВ «Тандем-Агро» та ТОВ «Компанія «Інсел», та беручи до уваги відомості акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № №349/223/242-15 від 23.09.2013 р. про відсутність у TOB «Компанія «Інсел» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ; відсутність підприємства за юридичною адресою (м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вулиця Гладкова, буд. 9); реалізацію TOB «КОМПАНІЯ «IHCEJI» у період січень - липень 2013 року інших товарів (послуг), ніж ті, що були придбані; непідтвердження проведених господарських операцій з платниками податків у січні - липні 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі виписаних ТОВ "Компанія «Інсел» податкових накладних включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 2503518,00 грн., що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів зазначає, що вимоги до первинних документів визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

У відповідності до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За визначенням п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції за умови дотримання при цьому вимог діючого законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Компанія "Інсел" укладено договір поставки № ІН030113 від 03.01.2013 р., відповідно до якого ТОВ "Компанія "Інсел" зобов'язувався передати у власність товар (білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси тощо), а ТОВ "Тандем - Агро" - прийняти та оплатити товар.

На підтвердження виконання господарських зобов'язань за договором позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних, податкових накладних (а.с. 41-250 Т.1, 1-155 Т.2), платіжних доручень (а.с. 156-200 Т.2).

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний договір від імені ТОВ «Тандем-Агро» підписано директором підприємства - ОСОБА_14, з боку ТОВ «Компанія «Інсел» - директором ОСОБА_15

При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо ТОВ «Тандем-Агро» (т.2, а.с.230-232), директор останнього ОСОБА_14 уповноважена на підписання договорів на суму не більше ніж 300000,00 грн.

Водночас, загальна сума поставки за договором № ІН030113 від 03.01.2013 р. значно перевищила граничний розмір у 300000 грн., що вказує на відсутність у директора ТОВ «Тандем-Агро» ОСОБА_14 повноважень на підписання від імені вказаного товариства договору із ТОВ «Компанія «Інсел».

Колегію суддів встановленою, що надана позивачем до суду на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_14 на підписання договору № ІН030113 від 03.01.2013 р. копія протоколу № 02-01/13 загальних зборів учасників ТОВ «Тандем-Агро» від 02.01.2013 року, яким прийнято рішення про укладення позивачем договорів на суму, що перевищує 300000 грн., зокрема, із ТОВ «Компанія «Інсел», та уповноважено на укладення та підписання договорів та додаткових угод до них, зокрема, із ТОВ «Компанія «Інсел» директора ТОВ «Тандем-Агро» ОСОБА_14 (т.3, а.с.19-20), під час перевірки відповідачу не надавалася.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п.44.6 ст.44 ПК України).

Між тим, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів надання вищевказаного протоколу ані під час перевірки, ані разом із запереченнями на акт перевірки.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що вищевказаний протокол не є належним доказом наявності у ОСОБА_14 повноважень на підписання договору № ІН030113 від 03.01.2013 р. із ТОВ «Компанія «Інсел», оскільки у розумінні п.44.6 ст.44 ПК України даний протокол був відсутній у позивача на час проведення перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з наявним в матеріалах справи витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Компанія «Інсел», керівником останнього є громадянин Молдови Гіштемулте Вячеслав, який з 02.07.2013 р. є головою комісії з припинення ТОВ "Компанія "Інсел" (т.3, а.с.

Даних про наявність повноважень у ОСОБА_15 на укладення та підписання договорів від імені ТОВ «Компанія «Інсел» станом на час укладення договору з позивачем по справі - 03.01.2013 року - ані витяг з ЄДРПОУ, ані інші матеріали справи не містять.

Щодо посилань позивача на те, що головою комісії з припинення ТОВ «Компанія «Інсел» Гиштемулте Вячеславом було видано довіреність про уповноваження ОСОБА_15 на підписання документів від імені зазначеного підприємства, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказана довіреність була видана 02.07.2013 року строком дії з 02.07.2013 року по 31.12.2013 року, тобто, після укладення договору з позивачем по справі (03.01.2013 року).

Отже, станом на час укладення спірного договору дана довіреність була відсутня у ТОВ «Тандем-Агро», а тому не є свідченням наявності повноважень у ОСОБА_15 повноважень на укладення та підписання договору № ІН030113.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вказаний договір не може вважатися таким, що укладений належним чином, а тому не є доказом направленості правочину між ТОВ «Тандем-Агро» та ТОВ «Компанія «Інсел» на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів також зауважує, що за умовами п.6.2. договору № ІН030113 Постачальник надає Покупцеві (його посередникові) на товар, що поставляється відповідно до Договору, наступні документи:

- рахунки-фактури на товар;

- посвідчення про якість товару;

- товарно-транспортні накладні.

Відповідно до ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено ч.ч.1, 4 ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до перевірки документів, що підтверджують відповідність товару встановленим стандартам та документацію, яка встановлює вимоги до його якості.

Надані до матеріалів справи копії сертифікатів якості на продукцію Міавіт (т.6, а.с.168-221), не беруться колегією суддів до уваги в якості належного доказу реальності господарських операцій з поставки товару позивачеві від ТОВ «Компанія «Інсел», оскільки більшість таких сертифікатів датована періодом, що настав після закінчення спірних господарських операцій.

Не спростовуючи тверджень позивача про те, що сертифікати якості не є первинними документами, а тому їх відсутність не може свідчити про безтоварність господарських операцій, колегія суддів зазначає, що наявність сертифікатів якості на час проведення перевірки є необхідною з огляду на наявність у договорі прямої вказівки на обов'язковість їх видачі постачальником.

Також, слід відмітити, що позивачем не надано ані до перевірки, ані до матеріалів справи копій документів щодо транспортування (переміщення) товару від постачальника ТОВ «Компанія «Інсел» до покупця ТОВ «Тандем-Агро», яке передбачається з огляду на територіальну віддаленість покупця (м. Полтава) від постачальника (м. Дніпропетровськ).

Відповідно до п.3.3 договору № ІН030113 від 03.01.2013 року поставка товару здійснюється на умовах EXW Україна, м.Полтава, вул. Заводська, 2, склад постачальника, згідно ІНКОТЕРМС 2010 року. Поставка товару здійснюється автомобільним або іншими видами транспорту за взаємною згодою сторін (п.3.4 договору).

Згідно з поясненнями представника позивача, з посиланням на Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, поставка на умовах EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

При цьому, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що станом на дату отримання ТОВ "Тандем-Агро" товару останній знаходився на території складу постачальника.

Між тим, згідно з поясненнями, наданими представником позивача суду першої інстанції, товар знаходився за адресою: м.Полтава, вул. Заводська, 2, на території складу ТОВ "Тандем-2002", якому ТОВ "Компанія "Інсел" направлено листи з підтвердженням переходу права власності на білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси до ТОВ "Тандем-Агро" (а.с. 43, 46, 49, 52, 121,130 Т.1 тощо). В день отримання позивачем від ТОВ "Компанія "Інсел" товару з цього складу здійснювалось його транспортування іншим контрагентам, на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи копії договорів поставки, податкових накладних, видаткових накладних (а.с. 38-250 Т.3, а.с. 1-176, 213-226, 230-250 Т.4, Т.5, а.с. 1-167 Т.6).

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем листи TOB «Компанія Інсел» на адресу TOB «Тандем-2002», в яких постачальник просить належні йому товари вважати власністю ТОВ «Тандем-Агро», не є свідченням факту передачі товару від постачальника до покупця, оскільки належним доказом передачі ТМЦ, що зберігаються на складі, є складські квитанції, акти прийому-передачі тощо, а не листи довільної форми.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази фактичного направлення ТОВ «Компанія «Інсел» та отримання вищевказаних листів підприємством-зберігачем ТОВ «Тандем-2002».

Також, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що на підтвердження факту отримання ТМЦ зі складу ТОВ «Тандем-2002» позивачем надано до матеріалів справи копії договорів № 301212Т та 301212З, укладених 30.12.2012 року між ТОВ «Тандем-2002» (Виконавець) та ТОВ «Тандем-Агро» (Замовник), за умовами яких виконавець надає послуги замовнику по зберіганню продукції, товарів замовника на умовах, передбачених вказаними договорами, та зобов'язується здійснити повернення продукції по закінченню строку зберігання. Місцем зберігання продукції є склади виконавця, розташовані за адресами: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, 12-а, та м. Полтава, вул. Заводська, 2 (т.4, а.с.182-183).

Колегія суддів відмічає, що позивачем вказані договори укладені із ТОВ «Тандем-2002» раніше, ніж договір поставки із ТОВ «Компанія «Інсел».

При цьому, доказів укладення договорів зберігання між ТОВ «Компанія «Інсел» та ТОВ «Тандем-2002», а також доказів знаходження ТМЦ, належних ТОВ «Компанія «Інсел», на складі ТОВ «Тандем-2002» (складських свідоцтв, квитанцій, накладних тощо), до матеріалів справи позивачем не надано.

Слід також вказати, що відповідно до наявного в матеріалах справи інформаційної довідки нежитлові приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Заводська, 2, вказаною як пункт навантаження товару в більшості товарно-транспортних накладних щодо перевезення товару від ТОВ «Тандем-Агро» подальшим покупцям, перебувають у власності ТОВ «Енеоргоінвест», а не ТОВ «Тандем-2002».

Зазначене ставить під сумнів твердження позивача про те, що товари, придбані ТОВ «Тандем-Агро» у ТОВ «Компанія «Інсел», отримувалися позивачем на складі ТОВ «Тандем-2002» та переоформлювались у власність позивача без їх фактичного переміщення до моменту подальшої реалізації наступним покупцям.

З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що вищенаведені пояснення позивача з приводу відсутності необхідності у транспортуванні товару, не свідчать про фактичне отримання позивачем ТМЦ від постачальника ТОВ «Компанія «Інсел», та не спростовують факту відсутності товарно-транспортних накладних, складення яких прямо передбачено договором поставки.

Надані позивачем до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних, виписаних перевізниками ТОВ "Делівері", ТОВ "Нова пошта" на підставі договорів про транспортно-експедиторські послуги (а.с.177-179 Т.4), ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, ПП "ОСОБА_13", ПП ОСОБА_12 та іншими приватними підприємцями, а також актів виконаних робіт (а.с.186-213 Т.4, а.с. 29, 34, 40, 45, 65, 141, 148, 158, 163, 183 Т.5), вказують виключно на транспортування товарів за замовленням вантажовідправника ТОВ «Тандем-Агро» до покупців ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпекс», TOB «Агро-Овен», ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський», ТОВ «Золотоніський бекон», ТОВ «Текро» та ін., та не свідчать про участь у спірних відносинах ТОВ «Компанія «Інсел».

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано до перевірки доказів використання ТМЦ, придбаних у ТОВ «Компанія «Інсел» у власній господарській діяльності.

Як зазначено в акті перевірки, в ході останньої керівнику підприємства було надано лист від 15.11.2013 р. № 5960/10/16-01-22-08-20 про надання документів, що підтверджують факт реалізації товару. Вищезазначений лист було направлено поштою, у зв'язку з відмовою посадових осіб ТОВ «Тандем-Агро» від його отримання.

Матеріалами справи підтверджено направлення ДПІ у м. Полтаві на адресу ТОВ «Тандем-Агро» вищезазначеного листа поштовим відправленням з повідомленням про вручення, та отримання вищевказаного листа позивачем 18.11.2013 року (а.с.216, зворотній бік).

Отже, позивачеві до закінчення строку проведення перевірки було вказано на необхідність подання документів щодо подальшої реалізації товару, придбаного у ТОВ «Компанія «Інсел», однак, позивач не виконав свого обов'язку, передбаченого пунктом 85.2 ст.85 ПК України, та не надав вищевказаних документів, що пов'язані з предметом перевірки. Не скористався позивач і закріпленим у п.44.6 ст.44 ПК України правом подачі таких документів після отримання акту перевірки, та правом направлення вищевказаних документів поштою, передбаченим пунктом 44.7 ст.44 ПК України на випадок відмови посадових осіб податкового органу у прийнятті наданих документів.

Так, докази відправлення поштою документів щодо подальшої реалізації товару, придбаного у ТОВ «Компанія «Інсел» або надання таких документів разом із запереченнями на акт перевірки, в матеріалах справи відсутні.

При цьому, позивач жодним чином не обґрунтував неможливості надання зазначених документів під час перевірки та під час подання заперечень на акт перевірки.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи копії договорів поставки, укладених ТОВ «Тандем-Агро» як постачальником з покупцями, податкових накладних, видаткових накладних (а.с. 38-250 Т.3, а.с. 1-176, 213-226, 230-250 Т.4, Т.5, а.с. 1-167 Т.6), не є належним доказом по даній справі про оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві, оскільки такі документи були відсутні в розпорядженні перевіряючи під час перевірки та розгляду заперечень позивача на акт перевірки, а тому не могли бути враховані при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи свідчать про формальний документообіг Товариства і не підтверджують реальності господарських операцій з поставки позивачеві товару від ТОВ «Компанія «Інсел» за договором № ІН030113 від 03.01.2013 р.

Крім того, слід вказати, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, та видаткові накладні, видані ТОВ «Компанія «Інсел», підписані від імені останнього ОСОБА_15, щодо якого відсутні дані про наявність у нього повноважень на оформлення таких документів станом на час спірних господарських операцій.

Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає, що надані позивачем податкові накладні не є належною підставою для віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 2503518,00 грн., що свідчить про правильність висновків відповідача щодо порушення ТОВ «Тандем-Агро» вимог пунктів 198.1, 198.2. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів відхиляє посилання представника позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. по справі 804/13761/13-а, якою задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інсел» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інсел» (код ЄДРПОУ 24248517), в результаті якої було складено акт №349/223/24248517 від 23 вересня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки з питань фінансово-господарських відносин за період січень-липень 2013 року та щодо формування в акті №349/223/24248517 від 23 вересня 2013 року висновків про документальне не підтвердження проведених господарських операцій з платниками податків у січні-липні 2013 року; не встановлення відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з платниками податків у січні-липні 2013 року; не підтвердження реальності проведених господарських операцій у січні-липні 2013 року з платниками податків з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку, зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності, зазначені товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інсел» (код ЄДРПОУ 148517) в податкових деклараціях за січень-липень 2013 року, з огляду на таке.

Колегія суддів зауважує, що предметом позову по справі № 804/13761/13-а було оскарження дій Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Інсел», формування в акті №349/223/24248517 від 23 вересня 2013 року висновків про документальне не підтвердження проведених господарських операцій з платниками податків у січні-липні 2013 року, та коригування показників податкової звітності останнього за результатами зустрічної звірки.

Отже, в ході розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції досліджувались не обставини господарських операцій між ТОВ «Компанія «Інсел» та його контрагентами-покупцями, а правомірність дій податкового органу.

При цьому, слід вказати, що висновок про завищення позивачем податкового кредиту по відносинам із ТОВ «Компанія «Інсел» зроблено відповідачем виходячи не лише з даних акту про неможливість зустрічної звірки №349/223/24248517 від 23 вересня 2013 року, а й з урахуванням наданих позивачем первинних документів, якими не підтверджено належним чином реальність спірних господарських операцій та наявність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками останніх.

З огляду на викладене, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. по справі № 804/13761/13-а не є беззаперечним доказом реальності господарських операцій між ТОВ «Тандем-Агро» та ТОВ «Компанія «Інсел».

Крім того, станом на час проведення перевірки, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та на час розгляду справи судом першої інстанції вказана постанова не набрала законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001602308 від 12.12.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3755277,00 грн., в тому числі 2503518,00 - за основним платежем, 1251759,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення відсутні.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 р. по справі № 816/7404/13-а підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Тандем-Агро».

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 816/7404/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Агро" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.04.2014 р.