Ухвала

від 02.04.2014 по справі 910/4709/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/4709/13 02.04.14

За скаргою Інституту розведення і генетики тварин НААН України на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві

За позовом Інституту розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Аеротопографічний центр"

про стягнення 32 035,68 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Геращенко Т.Б. (за довіреністю від 19.03.2014);

від відповідача: не з'явилися;

від ВДВС: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі №910/4709/13 за позовом Інституту розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю"Аеротопографічний центр" про стягнення 32 035,68 грн. позов задоволено повністю. Суд вирішив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Аеротопографічний центр" на користь Інституту розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України заборгованість в сумі 29 008 грн. 80 коп. - орендна плата, 3 026 грн. 88 коп. - заборгованість по оплаті комунальних послуг та 1 720 грн. 50 грн. - судового збору за подання позовної заяви.

04.06.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Києва 22.05.2013 у справі № 910/4709/13 було видано відповідний наказ.

06.02.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від Інституту розведення і генетики тварин НААН України надійшла скарга на бездіяльність органа державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі. Відповідно до вказаної заяви заявник просить суд визнати неправомірною бездіяльність Віддліу державної виконавчої служби Дарницького району міста Києва по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі №910/4709/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 повернуто скаргу Інституту розведення і генетики тварин НААН України на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

24.02.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва повторно надійшла скарга Інституту розведення і генетики тварин НААН України на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві. Відповідно до вказаної скарги заявник просить суд визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва по розгляду скарги заявника від 18.10.2013, на бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення Господарського суду міста Києва №910/4709/13; визнати неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва по виконанню рішення Господарського суду міста Києва №910/4709/13 від 22.05.2013; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва здійснити примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/4709/13 від 22.05.2013 та сплатити позивачу 33 756,18 грн., присуджених за ним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 розгляд скарги призначено на 24.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 розгляд скарги відкладено на 02.04.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 02.04.2014 з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представники ВДВС та відповідача у судове засідання не з'явились, причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання.

Згідно п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві та представник відповідача в судове засідання не з'явились, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві та представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги по суті.

В обгрунтування скарги на бездіяльність органа державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі Інститут розведення і генетики тварин НААН України посилається на те, що станом на 24.02.2014 рішення в примусовому порядку не виконано, сума заборгованості з відповідача не стягнута і заявнику не сплачена в порушення ст.ст. 2, 11, 27 Закону України "Про виконавче провадження". Заявник зазначає, що внаслідок бездіяльності ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві позивачу не сплачено 33 756,18 грн. у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі №910/4709/13.

Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві не погоджується з обставинами, викладеними у скарзі Інституту розведення і генетики тварин НААН України, вважає скаргу необгрунтованою та безпідставною, з огляду на що просить суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду скарги, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі № 910/4709/13 було видано відповідний наказ.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 22 вказаного Закону встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом (частина 1).

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема, для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (частина 2).

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2013 на підставі заяви стягувача (позивача) державним виконавцем ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38866818 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 про стягнення 33 756,18 грн.

Тобто, державний виконавець у визначені законодавством строки правомірно відкрив виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2013 на підставі наказу від 04.06.2013, який відповідає вимогам, встановленим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", та заяви стягувача від 02.07.2013, яка подана до закінчення встановленого ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" річного строку.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2013 Відділом державної виконавчої служби Дарницького РУЮ у м. Києві було направлено боржнику для виконання постанову про відкриття виконавчого провадження, а також лист, у якому зазначено, що у випадку несплати заборгованості в самостійному порядку в семиденний термін, державним виконавцем застосовуватимуться заходи, спрямовані на виконання рішення, зокрема, накладатиметься арешт на все майно боржника та розрахункові рахунки боржника в банківських установах.

Крім того, 15.07.2013 Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, для своєчасного, повного виконання рішення суду, керуючись ст.ст. 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження", було направлено відповідні запити начальнику ВРЕР №1 УДАІ УМВСУ в м. Києві, начальнику головного управління земельних ресурсів м. Києва, начальнику головного управління регіональної статистики, голові державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, начальнику УПФУ у Дарницькому районі м. Києва, начальнику відділу технічного нагляду державної інспекції сільського господарства у м. Києві, належні докази направлення яких наявні в матеріалах справи.

30.07.2013 державним виконавцем було надіслано запит №2052629 до Державної податкової служби України щодо виявлення рахунків боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах.

22.01.2014 Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було направлено запит до Інспекції головного державного реєстратора флоту про надання інформації про наявність майна та поточних рахунків, що зареєстровані за ТОВ "Аеротопографічний центр".

17.02.2014 Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було направлено запит до УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспеції сільського господарства в м. Києві, Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, Головного управління Держземагенства у м. Києві щодо надання інформації про наявність майна, що зареєстроване за ТОВ "Аеротопографічний центр".

Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З матеріалів справи слідує, що боржником не було сплачено заборгованість у самостійному порядку, з огляду на що Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було вчинено наступні дії.

Згідно ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 18.02.2014 у виконавчому провадженні №38866818 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника та належать боржнику.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 26.02.2014 Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" було повідомлено Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про те, що постанова про арешт коштів боржника №38866818 від 18.02.2014 прийнята до виконання.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

З постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 03.03.2014, наявної в матеріалах справи, вбачається, що враховуючи надходження до відділу на виконання виконавчих документів про стягнення боргу з ТОВ "Аеротопографічний центр" на користь фізичних осіб, об'єднано виконавчі провадженні до зведеного виконавчого провадження №42655595, яке веде Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Дослідивши матеріали заявленої скарги, судом встановлено, що Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві вчиняв дії у межах, встановлених законом, здійснював усі заходи для повного виконання рішення, вчиняв виконавчі дії в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження".

Зважаючи на все вищевикладене, необґрунтованою, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є скарга на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві щодо не вчинення дій з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2013 у справі №910/4709/13.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Встановивши, що строк для проведення виконавчих дій з приводу здійснення зведеного виконавчого провадження № 38866818 не закінчився, у зв'язку із приєднанням 03.03.2014 до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа - наказу суду №910/4709/13 від 04.06.2013, прийнявши до уваги, що державним виконавцем вживаються заходи щодо належного виконання ухвали суду в межах зведеного виконавчого провадження, суд дійшов до мотивованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої скарги.

Таким чином, шляхом винесення постанови державного виконавця від 03.03.2014 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження державний виконавець самостійно усунув допущене порушення щодо строку здійснення виконавчого провадження.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 30.01.2014 у справі №5006/8/10/2012.

Зважаючи на вищевикладене, у господарського суду немає правових підстав для задоволення скарги Інституту розведення і генетики тварин НААН України на дії Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.

Як про те зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Крім того, щодо вимог Інституту розведення і генетики тварин НААН України, зазначених у скарзі на бездіяльність органа державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, суд додатково наголошує на тому, що у своїй постанові «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року N 9 пленум Вищого господарського суду України постановив надати господарським судам роз'яснення за яких господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Зважаючи на все вищевикладене, необґрунтованими, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є вимоги скаржника викладені ним в скарзі б/н б/д щодо не вчинення дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 у справі № 910/4709/13.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги б/н б/д "На бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання судового рішення у справві» Інституту розведення і генетики тварин НААН України - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити відповідачу та відповідному органу виконання судових рішень у справі №910/4709/13.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Цюкало