Ухвала

від 20.03.2014 по справі 826/3783/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3783/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Представництва компанії в Україні "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел, Ел. Ел.Сі." на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом "Бі Ел. Харберт Інтернешенел Ел. Ел. Сі. (B.L. Harbert International L.L.C.) в особі представництва "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел, Ел. Ел.Сі." в Україні до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкотрейд" про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - "Бі Ел. Харберт Інтернешенел Ел. Ел. Сі. (B.L. Harbert International L.L.C.) в особі представництва "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел, Ел. Ел.Сі." в Україні звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкотрейд" про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2013 року № 0001452280 та № 0001442280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Представництва «Бі. Ел. Харберт Інтернешенел Ел. Ел. Сі.» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Інкотрейд» за період з 01 червня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 24 січня 2013 року № 231/22-80/26608456.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6., 200.1 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 89 327,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 89 327,00 грн.: п. 138.2., п.п. 139.1.9. Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток всього у сумі 184 794,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2 кв. 2011 року в сумі 63282,00 грн., за 3 кв. 2011 року в сумі 121512,00 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення 06 лютого 2013 року № 0001452280 та № 0001442280.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Виходячи з приписів п. 5.5. Порядку № 1588, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за N 1562/20300, у разі прийняття рішення нерезидентом про припинення господарської діяльності через постійне представництво такий нерезидент (постійне представництво нерезидента) подає до відповідного органу державної податкової служби повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом по податку на прибуток та інших податках і зборах, подає до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов'язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених Податковим кодексом України.

Згідно з п. 5.6. зазначеного Порядку, у разі отримання повідомлення про припинення господарської діяльності нерезидентом через своє постійне представництво, подання ним всіх податкових розрахунків з податку на прибуток та сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток орган державної податкової служби за місцем обліку постійного представництва у 10-денний строк приймає рішення про зняття ознаки платника податку на прибуток у реєстрі платників податків - нерезидентів.

Водночас, відповідно до п. 11.5. Порядку № 1588, після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів, у разі відсутності заперечень органу державної податкової служби щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, визначених підпунктом 11.9.1 пункту 11.9 цього розділу, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, орган державної податкової служби складає довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. N 22-ОПП (додаток 20).

Відповідно до п/п. 11.5.2. Порядку № 1588, платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації припинення платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість довідки за ф. N 22-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за ф. N 12-ОПП.

Так, з моменту видачі довідки за ф. N 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку в органі державної податкової служби за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру.

Згідно п.п. 11.9.1. вищевказаного Порядку, причинами заперечень органу державної податкової служби щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків можуть бути: наявність податкового боргу, грошових зобов'язань, щодо яких проводиться адміністративне або судове оскарження, грошових зобов'язань та податкового боргу та несплати податку з доходів фізичних осіб із сум доходів, нарахованих (виплачених) найманим працівникам; наявність судових спорів між платником податків та органом державної податкової служби чи кримінальних справ за фактами умисного ухилення від сплати податків, зборів, вчинених службовими особами юридичної особи чи фізичною особою - підприємцем; неподання юридичною особою копії ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу, складеного комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором), або фізичною особою - підприємцем виписки про рух коштів на рахунках, які на дату завершення документальної перевірки фізичної особи - підприємця не були закриті.

Пунктом 11.8 Порядку № 1588 визначено, якщо після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та на наступний день після спливання законодавчо визначених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань платника податків встановлено факт наявності податкового боргу (за даними обліку податків і зборів платника податків), адміністративного або судового оскарження грошових зобов'язань (за даними реєстру виданих податкових повідомлень-рішень), несплати податку з доходів фізичних осіб із сум доходів, нарахованих (виплачених) найманим працівникам (за даними акта перевірки), орган державної податкової служби складає повідомлення про грошові зобов'язання та податковий борг за ф. N 10-ОПП (додаток 21) та направляє (видає) його комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, що є такою згідно з пунктом 97.4 статті 97 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки встановлено, що ТОВ «Інкотрейд» надано Представництву компанії в Україні "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел, Ел. Ел.Сі." видаткові та податкові накладні, зокрема, що стосуються періоду, який перевірявся із зазначенням про поставку за договорами підряду.

За період, що перевірявся, третьою особою видано податкових та видаткових накладних на суму 535962,7 грн. з ПДВ 89 327,11 грн.

Судом встановлено, що суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту у відповідних періодах та відображено в додатку № 5 до податкових декларацій з ПДВ.

Розрахунки з контрагентом проведені у загальному розмірі вартості поставки, а саме: у розмірі 964143,51 грн.

В Акті перевірки зазначено, що згідно актів прийому-передачі виконаних робіт від 31 серпня 2011 р., 30 червня 2011 року, 31 травня 2011 року, 31 липня 2011 року, суми за видатковими накладними приймали участь у формуванні доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 2 та 3 кв. 2011 року.

Разом з тим, судом встановлено, що до перевірки не надано відповідних видаткових та податкових накладних.

Крім того, в матеріалах справи відсутні договори, на підставі яких позивач та його контрагент здійснювали господарські операції.

Також, позивачем не надано: товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, які зазвичай супроводжують перевезення вантажів та оформлення яких є необхідним відповідно до правил перевезення; інформації щодо наявності у контрагента власних або орендованих складських та/або транспортних ресурсів, а також власних або залучених трудових ресурсів, наявності власної або орендованої навантажувально-розвантажувальної техніки та механізмів, що є необхідним для цілей поставки продукції; доказів залучення контрагентом інших осіб для виконання спірних операцій (придбання контрагентом продукції у інших осіб), сертифікатів на продукцію, договору підряду на який міститься посилання у податкових накладних.

Так, у зв'язку з відсутністю необхідних первинних документів, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва зроблено висновок про нездійснення спірних операцій, про відсутність у контрагента можливостей для їх здійснення, про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, тобто про безтоварність спірних операцій, юридичну дефектність первинних документів та податкових накладних, а отже, і про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано тих матеріалів, які зазвичай супроводжують операції такого роду та у сукупності підтверджують їх фактичне виконання.

В матеріалах справи відсутні докази, які прямо чи опосередковано могли б в сукупності або окремо підтверджувати фактичне вчинення спірних операцій та зумовлювали право позивача на формування спірних сум податкових вигод.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність наявності сукупності умов, обставин та підстав (фактичного виконання спірних операцій саме контрагентом позивача) з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод та, відповідно, про відсутність у позивача підстав для їх формування.

Так, надані позивачем первинні документи, в тому числі акти прийому-передачі виконаних робіт не містять відомостей відносно контрагента позивача, як постачальника продукції, та самі по собі не є підтвердженням поставки продукції з боку контрагента позивача на користь останнього.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що наявність оплати на користь контрагента сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного, не пов'язаний з господарською діяльністю учасників спірних операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2013 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення, а 07 лютого 2013 року надіслано повідомлення на адресу Представництва про відсутність підстав для видачі довідки № 12-ОПП до вирішення питання узгодження податкових зобов'язань за спірними рішеннями.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовна вимога позивача в частині зобов'язання відповідача видати довідку ф. № 12-ОПП є передчасною, оскільки умовою видачі даної довідки та, відповідно, зняття з обліку є врегулювання питань пов'язаних із визначенням позивачу грошових зобов'язань, зокрема, у спірних рішеннях.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Представництва компанії в Україні "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел, Ел. Ел.Сі." є неогрунтованими, а томк, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Представництва компанії в Україні "Бі. Ел. Харберт Інтернешенел, Ел. Ел.Сі." залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 26.03. 2014 року

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.